Швейцарія розширила свій санкційний список у зв'язку з російською анексією Криму. До нього включили вісім осіб, у тому числі – начальника ФСБ Росії у Криму та Севастополі Леоніда Михайлюка. Про це повідомляється в заяві, опублікованій на сайті Державного секретаріату економіки країни (SECO).
Крім Леоніда Михайлюка під санкції потрапили керівник управління російського Слідкому у Криму та Севастополі Володимир Терентьєв, підконтрольні Москві кримські судді Віктор Можелянський, Галина Редько, Михайло Білоусов, Андрій Долгополов, слідчий Магомед Магомедов та прокурор Євген Колпіков.
Вони включені до чорного списку у зв'язку з тим, що «активно підтримують дії та здійснення політики», яка підриває та загрожує територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Щодо Кримського півострова у зв'язку із санкціями діє заборона на імпорт товарів без сертифікату походження, виданого українською владою. Також заборонено експорт низки швейцарських товарів та надання послуг.
15 квітня стало відомо про нові санкції США, під які, зокрема, потрапили керівники підконтрольних Кремлю кримських силових відомств і Мінмайна Криму. Як повідомлялося, обмеження зокрема стосуються нових випусків російського держборгу, російських офіційних осіб та компаній. Причиною названо «шкідливу зовнішню діяльність» Москви.
Спікер МЗС Росії Марія Захарова заявила, що міністерство викликало посла США Джона Саллівана у зв'язку із запровадженням проти цієї країни американських санкцій.
У санкційномй списку на сайті Мінфіну США зазначені: голова управління МВС Росії у Криму Павло Каранда, керівник управління ФСБ у Криму та Севастополі Леонід Михайлюк, начальник управління російського Слідкому у Криму та Севастополі Володимир Терентьєв, голова Мінмайна Криму Лариса Кулінич.
Через участь у будівництві Керченського мосту під обмеження потрапили гендиректор компанії ПАТ «Мостотрест» Леонід Риженькін, компанії «Ленпромтранспроєкт» та «Дирекція з будівництва залізниці Беркакіт – Томмот – Якутськ».
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи інформацію в ЗМІ щодо можливості запровадження антиросійських санкцій адміністрацією президента США, зазначив, що «Москва засуджує санкційні устремління Вашингтона».
У відповідь на запровадження США нових санкцій заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа повідомив, що Росія вишле з країни 10 американських дипломатів.
Запровадження американських санкцій прокоментував підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов, який заявив, що нові економічні обмеження свідчать «про успішну роботу колег».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
