У Київському офісі представництва Світового конгресу українців 28 серпня пройшла робоча зустріч делегацій Меджлісу кримськотатарського народу і Світового конгресу українців, на якій сторони обговорили питання взаємодії та координації спільних заходів, що проводяться у 2022 році Меджлісом кримськотатарського народу, Світовим конгресом кримських татар і Світовим конгресом українців на міжнародному рівні, в тому числі на рівні парламентів окремих держав.
Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на своїй сторінці в Фейсбуці.
«Особливу увагу учасники зустрічі приділили питанням підготовки та реалізації в рамках «Кримської платформи» заходів щодо посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію з метою примусу її до звільнення окупованих територій України і дотримання надалі норм і принципів міжнародного права», – йдеться в повідомленні.
Як повідомляється, на завершення зустрічі учасники зазначили «результативність регулярних зустрічей, консультацій та інших форм діалогу, що проводяться між Меджлісом кримськотатарського народу і Світовим конгресом українців».
Раніше голова Світового конгресу українців Павло Ґрод в інтерв'ю Радiо Свобода заявив, що Світовий конгрес українців був одним з партнерів «Кримської платформи». Він наголосив на важливості політики невизнання анексії Криму в усьому світі і недопущення того, щоб Крим зник з порядку денного.
23 серпня у Києві відбувся саміт «Кримської платформи». Учасники підписали спільну декларацію, в якій підтвердили підтримку територіальної цілісності України, засудили тимчасову окупацію Криму, мілітаризацію півострова, порушення прав людини і свободи судноплавства в регіоні, і закликали Росію до конструктивної участі в діяльності платформи.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
