Засудженому у севастопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Нурі Прімову суд призначив вісім років адміністративного нагляду, повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність» у Facebook.
«18 листопада 2019 року в приміщенні Совєтського районного суду Республіки Марій Ел відбулося судове засідання про після закінчення терміну позбавлення волі, щодо Нурі Прімова, фігуранта севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Термін його арешту закінчується в лютому 2020 року. За підсумком судового засідання Прімову був встановлений адміністративний нагляд на вісім років», – сказано в повідомленні.
Адвокат Едем Семедляєв розповів, що адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітньої особи, яка звільняється або звільнена з місць позбавлення волі, має непогашену, або не зняту судимість за вчинення тяжкого, або особливо тяжкого злочину.
«Оскільки, нібито, «злочини» хлопців вважаються особливо тяжкими, їм також встановлюють адміністративний нагляд. Термін адміністративного нагляду встановлюється не раніше терміну для погашення судимості. У даній категорії справ, терористичної спрямованості, за якою хлопці були засуджені, термін погашення судимості вісім років. Тому, суд встановив Нурі Прімову адміністративний нагляд терміном на вісім років», – пояснив адвокат.
За його словами, Прімова чекає низка обмежень: необхідно завжди перебувати вдома з 22:00 до 06:00 ранку, не залишати територію анексованого Криму, або територію міста (як встановить суд), двічі на місяць відзначатися в суді.
«Думаю, що також адміністративні нагляди будуть призначені і Ваїтову Рустему, і Ферату Сайфуллаєву, які теж готуються до звільнення найближчим часом», – прокоментував Семедляєв.
У грудні минулого року суддя Совєтського районного суду російської республіки Марій Ел Олена Якимова відмовила в умовно-достроковому звільненні Нурі Прімова.
У вересні 2017 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив вирок, згідно з яким севастопольці Ферат Сайфуллаєв, Рустем Ваїтов і Нурі Прімов, які проходили у справі «Хізб ут-Тахрір», отримали по п'ять років виправної колонії загального режиму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
