Віцепрем'єр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина не бачить сильної політичної волі з боку НАТО в протидії російській агресії з урахуванням анексії Криму та розв'язаного воєнного конфлікту на Донбасі.
Про це вона сказала в «Суботньому інтерв'ю» на Радіо Свобода.
Так, на питання про те, чи відчуває вона готовність НАТО давати відсіч військовій агресії Росії не тільки політичними гаслами, Стефанішина відповіла: «Якщо чесно, я не відчуваю великої готовності до цього. Поки що я не бачу великої політичної рамки та великої готовності давати відсіч російській військовій агресії. Хоча війна на Донбасі та анексія Криму також мала своїм наслідком зміни всередині НАТО. В НАТО була запроваджена окрема посада заступника генсекретаря з питань нових викликів безпеки. Тобто НАТО зараз повністю розділене на військовий блок і на гібридний блок – це кіберзагрози, енергетична безпека».
Голова постійної делегації України в парламентській асамблеї (ПА) НАТО, народний депутат Єгор Чернєв оголосив про намір обговорити з керівництвом ПА НАТО і ключовими делегаціями питання збільшення присутності Альянсу в Чорному морі та створення на півдні країни бази для забезпечення потреб підрозділів країн-членів НАТО.
6 жовтня голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що необхідна більша присутність НАТО в Чорному морі після ситуації з російською анексією Криму.
Президент Росії Володимир Путін на початку липня підписав закон, який дозволяє військовослужбовцям і співробітникам Росгвардії «блокувати території та акваторії охоронюваних об'єктів для припинення спроб незаконного проникнення». Під охороною Росгвардії перебувають у тому числі акваторії Керченської протоки та спорудженого Росією мосту через нього, а також акваторії російського енергомосту з Кримом.
Пізніше українська делегація на засіданні Ради безпеки ООН з підтримання міжнародного миру та безпеки заявила про нарощування з боку Росії військового потенціалу в Азово-Чорноморському регіоні та закликала припинити обмежувати там вільне судноплавство. На цьому ж засіданні Сполучені Штати Америки також нагадали про продовження агресивних дій проти України в Чорному та Азовському морях.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначав, що Москва готова розмовляти з Північноатлантичним альянсом, але діалог тривалий час не виходить, у тому числі через російську анексію Криму.
Росія анексувала Крим у 2014 році, після чого Україна, США і Євросоюз запровадили проти Росії низку економічних санкцій, які щорічно продовжують.
Збройний конфлікт на Донбасі також триває з 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачує Росію в збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
