У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону 16 грудня сторона захисту і фігуранти у другій Бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» почали допит першого свідка обвинувачення, оперативного співробітника ФСБ Росії Миколи Артикбаєва, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
На думку адвоката Еміля Курбедінова, суд необґрунтовано зняв близько 60% запитань до свідка.
«Сьогодні на засіданні закінчили допит адвокати і почали допитувати даного свідка наші підзахисні, незважаючи на пізній вечір, допит ще не закінчено, його продовжать завтра з ранку. Не всі наші підзахисні допитали цього оперативного співробітника. Сьогодні поставили більше сотні запитань до свідка. Слід звернути увагу на те забарвлення, в якому проходить допит цього оперативного співробітника», – зазначив Курбедінов.
За його словами, практично всі незручні питання співробітнику ФСБ суд знімав, адвокат зафіксував понад 60% питань, які поставили адвокати і фігуранти, які, на його думку, були необґрунтовано зняті судом.
«Ми бачимо, як суд допомагає цьому свідкові, допомагає витягувати питання і відповіді на ці питання, як знімає питання з якихось надуманих причин і таке інше. Корінь того, що ми на протязі такого тривалого часу допитуємо цього свідка, лежить звичайно в обвинувальному висновку. Ми з самого першого засідання говорили, що обвинувальний висновок незрозумілий, там містяться загальні формулювання, і щоб докопатися до істини, до якоїсь конкретики, ми робимо це під час допитів таких оперативних співробітників», – розповів Еміль Курбедінов.
На думку адвоката Лілі Гемеджи, свідок уникав відповіді на незручні для нього запитання.
«Мій підзахисний Сервер Мустафаєв почав свою промову з питань про те, чи не мав травм голови Артикбаєв, як він себе почуває в стресових ситуаціях, але всі ці питання суд відхилив, вважаючи, що вони не мають відношення до справи. Дійшли до того, що в цій справі намалювалася мало не державна таємниця. На більшість питань свідок відповідав, що він не знає і не пам'ятає, при цьому на питання, які стосувалися давнішого проміжку часу – він на них відповідав докладно, а питання які, скажімо так, стосувалися подій, які відбулися набагато раніше – він на них відповідав, що не пам'ятає. Тобто він вибрав таку тактику: на зручні запитання він відповідав, а на незручні – уникав відповіді», – розповіла Ліля Гемеджі.
16 грудня Південний окружний військовий суд російського міста Ростова-на-Дону проводить засідання у справі «Хізб ут-Тахрір» (друга бахчисарайська група) із допиту стороною захисту свідка овинувачення.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
