У фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Біляла Аділова, який знаходиться під арештом в СІЗО Сімферополя, виявили COVID-19. Про це повідомив адвокат Айдер Азаматов «Кримської солідарності».
«СІЗО підтвердило наявність у Аділова COVID-19, і є документ, що підтверджує це. Є велика ймовірність того, що люди, які з ним контактували – або у суді, або під час слідчих дій – могли також бути заражені. Це насторожує і захисників, і членів його сім'ї. У зв'язку з цим захисники Аділова повинні вжити всіх необхідних заходів для того, щоб йому змінили запобіжний захід», – сказав Азаматов.
За його словами, у зв'язку з цим Аділова не доставили з конвоїрами на судове засідання з продовження запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Азаматов підкреслив, що подальше перебування Аділова в СІЗО може загрожувати його життю.
«Він знаходиться, я так розумію, на карантині. В яких умовах він знаходиться, ми прекрасно знаємо – це нелюдські умови у слідчому ізоляторі. Знаходження надалі в умовах слідчого ізолятора прямо ставить під загрозу не тільки здоров'я, а й його життя, життя оточуючих», – додав Айдер Азаматов.
Коментарі співробітників СІЗО, в якому перебуває Білял Аділов, з приводу наявності у нього коронавірусної інфекції на цей момент відсутні.
Рік у СІЗО: історія «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір» (фотогалерея)
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи.
У березні підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих у березні 2020 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.