Близько сотні кримчан, серед яких ветерани кримськотатарського національного руху, активісти та родичі заарештованих і ув'язнених кримських татар зібралися біля підконтрольного Кремлю Духовного управління мусульман Криму і Севастополя, щоб дізнатися позицію російського муфтія Криму Еміралі Аблаєва щодо затримання кримських татар на Керченському мосту, а також висловлювань підконтрольного Москві глави Криму Сергія Аксенова.
«Після цього (зборів біля російського парламенту Криму – КР) джемаат захотів побачити і муфтія. А саме, ми хочемо дізнатися, чи в курсі він, що сталося в ніч з другого на третє листопада на Керченському мосту. Муфтія на місці не виявилося, після джума намазу ми зустрілися з його заступником Раїм оджа. Нам пояснили, що у муфтіяті нібито не знають про те, як сотні кримських татар, які їхали до Ростова-на-Дону не випустили з Криму», – розповів житель Бахчисараю Енвер Сейтмеметов громадському об'єднанню «Кримська солідарність».
Як уточнюється, кримські татари висловили думку, що орган, який взяв на себе відповідальність представляти інтереси кримських мусульман, «не реалізовує своїх завдань» насправді.
«Ми прийшли сказати їм в обличчя про їх злочинне мовчання щодо наших дітей на свавілля силовиків. Начебто вони не знають, що наші діти не мають до насильства і тероризму жодного стосунку! Але вони удають, що нічого не відбувається. Паралельно з цим будується Соборна мечеть, яка для всього світу повинна зіграти роль декорації. Вони не гребують писати доноси на мусульман і виступати свідками звинувачення, коли мусульман садять на божевільні терміни від 15 до 20 років – за злочини, яких вони не скоювали», – сказав кримськотатарський активіст, ім'я якого не називається.
Раніше Сергій Аксенов не вийшов до ветеранів кримськотатарського національного руху, родичів заарештованих і засуджених кримських татар, які зібралися під будівлею Ради міністрів у Сімферополі, вимагаючи від нього вибачень за звинувачення в тероризмі.
Мова йде про публікацію глави Криму у Facebook, де він повідомив, що напередодні винесення вироку в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону російські правоохоронці зупинили на Керченському мосту групу громадян, які хотіли «підтримати» фігурантів справи. Далі він зазначив, що «сам факт приналежності до «Хізб-ут-Тахрір» є порушенням російського законодавства, так само, як і підтримка тероризму».
Дружина засудженого Сейрана Салієва – Муміне Салієва – вважає, що глава Криму має пояснити, чому він вважає людей, які хочуть підтримати своїх родичів на суді, «терористами».
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», блокували співробітники російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Адвокат Микола Полозов зазначив, що російські силовики «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів.
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 3 листопада виніс вирок у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір». Так, Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в'язниці, решту – на суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в'язниці. Ескендер Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в'язниці перших двох років.
Влітку цього року ветерани кримськотатарського національного руху також приходили до будівлі Радміну Криму і вимагали від Аксенова вибачень. Вони стверджували, що глава Криму звинуватив кримськотатарський народ у тероризмі. Мова йде про публікацію Аксенова у Facebook. Там він прокоментував затримання мусульман у новій «справі Хізб ут-Тахрір». Дії ФСБ він назвав «боротьбою з тероризмом і екстремізмом». Сергій Аксенов так і не вийшов до кримських татар.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
