Колишній голова МЗС України Павло Клімкін заявив, що питання подачі води до Криму – це засіб «реально тиснути на Росію в питанні деокупації» півострова. Таку думку він висловив в інтерв'ю виданню «Обозреватель».
«Для Росії вода критична для того, щоб сказати: бачите, повертається водопостачання, ситуація нормалізується. І хоча і не юридично, але політично окупація та анексія Криму будуть визнані. А якщо це так, то відмовляймось від санкцій і всього іншого, як це було у випадку з балтійськими державами за часів Радянського Союзу. Тобто формально невизнання окупації, але все інше працює. Саме тому Путін поступово і послідовно б'є в постачання води», – вважає Клімкін.
Також він наголосив, що двостороння зустріч представників України з представниками Росії поставить нашу країну в слабку позицію, оскільки президент Росії Володимир Путін «використовує її для побудови лінії тиску на Україну».
«Тому я вважаю, що ця зустріч повинна бути разом із кимось із наших партнерів. Якщо це (президент США Джо – КР) Байден – прекрасно. Може бути хтось інший із Великої сімки. Наприклад, (канцлер Німеччини Ангела – КР) Меркель або (президент Франції Еммануель – КР) Макрон. Або, наприклад, президент Європейської Ради (Шарль – КР) Мішель. Тоді одночасно там будуть і Штати, і Євросоюз», – сказав ексголова МЗС України.
При цьому він наголосив, що вважає, що Путін ухиляється від двосторонніх зустрічей, оскільки йому вигідно «грати в кішки-мишки» і таким чином тиснути на Україну.
«Він каже: приїжджайте до мене в Москву, обговорюватимемо двосторонні відносини, яких насправді немає. Він обговорюватиме питання «руского міра», питання мови, релігійні питання. Обговорюватиме воду в Крим. Це його порядок денний. Якщо це буде двостороння зустріч, то, за визначенням, ми будемо в слабкій позиції, обговорюючи будь-які питання. Навіть якщо відмовимося обговорювати ці питання і постараємося просунути свій порядок денний», – резюмував Клімкін.
Нагадаємо, обсяг води в кримських водоймищах в цей час значно менший, ніж спостерігався станом на 1 травня 2020 року.
«До початку травня загальний сумарний об'єм води у водосховищах, розташованих в руслах річок, склав 85,801 млн кубічних метрів, що на 24,411 млн кубічних метрів більше, ніж місяць тому, але на 8,979 млн кубічних метрів менше, ніж станом на 1 травня 2020 року», – повідомили в кримському Гідрометцентрі.
19 квітня в Радміні Криму повідомили, що притоки в водосховища півострова за тиждень скоротилися, тому в Криму триває економія води. Найскладніша ситуація з водопостачанням склалася в Алушті.
Раніше зазначалося, що Севастополь і Крим отримали від Росії ще 3,3 млрд рублів на розв'язання проблем із водопостачанням.
Через дефіцит води з минулого року в Сімферополі та низці інших регіонів запровадили графіки подачі води. Разом із цим у Сімферополі регулярно стаються аварії на мережах водопостачання, що призводить до частого відключення води.
Президент України Володимир Зеленський 20 квітня оприлюднив у соціальних мережах відеоролик, в якому запропонував російському лідерові Володимиру Путіну зустрітися «в будь-якій точці Донбасу, де йде війна».
Президент Росії Володимир Путін у відповідь заявив про готовність у Москві обговорити з українським лідером Володимиром Зеленським двосторонні відносини в будь-який зручний час.
Путін стверджує, що «останнім часом чинне керівництво України зробило дуже багато кроків, які руйнують російсько-українські відносини», але якщо президент Зеленський хоче почати відновлення таких відносин, Росія вітатиме це.
Зеленський сказав, що для нього не важливо, де саме відбудеться його зустріч із Путіним, а важливий зміст цієї зустрічі.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
