«Кримська платформа» – важливий захід для того, щоб привернути увагу до ситуації в Криму і Чорному морі, але для України важливіше проводити реформи. Про це в ексклюзивному коментарі Крим.Реалії сказала експертка зі Східної Європи з Німеччини, доктор політології Сьюзан Стюарт.
«У мене є принаймні два сумніви. Перше – це те, що Україна знову позиціонує себе як жертва російської агресії, що правда. Зараз Україні потрібно дійсно використовувати всі можливі ресурси, щоб успішно провести реформи в країні. Для майбутнього це важливіше, ніж «Кримська платформа», – висловилася вона.
Крім того, Стюарт сумнівається, що Україна зможе підтримувати «Кримську платформу» на належному рівні.
«Друге сумнів – в тому, що у цієї платформи буде достатньо ресурсів. Зараз дуже багато ресурсів пішло на саміт 23 серпня. Але що буде потім, чи будуть дійсно працювати все її («Кримської платформи» – КР) рівні? Подивимося, скільки уваги приділятиме українська сторона, щоб ця платформа стала чимось, що має сенс», – додала німецький експерт.
Нагадаємо, під час брифінгу 19 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україна відмовилася від статусу жертви та перейшла до «побудови нових альянсів для забезпечення безпеки та створення можливостей для розвитку України».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
