Доступність посилання

ТОП новини

«Вийшла зібрати квіточки для мами і зґвалтували». Свідчення про сексуальні злочини військових РФ на півдні


Російська влада продовжує заперечувати причетність своїх військових до злочинів в Україні

Що відомо про вчинення російськими військовими насильства і зґвалтувань у південному регіоні України? Коли можуть бути покарані винні у вчиненні таких злочинів? Що робити у випадку сексуального насильства під час війни? Про це – в новій програмі проєкта Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • Україна почала збирати інформацію щодо всіх причетних до знущань над українським народом на територіях, які були тимчасово окуповані російськими військами. Про це президент України Володимир Зеленський заявив 5 квітня в інтерв’ю українським ЗМІ.
  • Президент України розповів, що домовився про спільну слідчу комісію з Європейським Союзом. За його словами, прокурори різних держав спільно з українськими правоохоронцями проводитимуть розслідування цих злочинів, і буде знайдена процедура, як знайти й покарати тих злочинців, хто чинив безчинства в Україні.
  • За словами Зеленського, буде створено спеціальну комісію, яка буде розслідувати злочини проти цивільного населення. Крім Київщини і Харківщини розслідування будуть проводити на півдні України, частина якого перебуває під контролем російських військ від початку повномасштабної війни.

Зниклі безвісти, закатовані, взяті в полон

Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури Олексій Даниляк розповів «Новинам Приазов’я», що з моменту нового широкомасштабного вторгнення Росії в Україну та ведення воєнних дій, на тимчасово окупованих територіях, до яких наразі відноситься і Херсонщина, діють норми не лише українського законодавства, а й міжнародного гуманітарного права.

За словами прокурора, більшість правопорушень, які вчиняються на таких територіях, є воєнними злочинами й кваліфікуються за статтею «порушення законів та звичаїв війни», оскільки вчинені в умовах збройного конфлікту та пов’язані зі збройною агресією Росії. Олексій Даниляк також зазначив, що зараз правоохоронними органами Херсонщини розпочато більше тисячі кримінальних проваджень, пов'язаних із воєнними діями в регіоні.

Правоохоронними органами Херсонщини розпочато більше тисячі кримінальних проваджень, пов'язаних із воєнними діями в регіоні
Олексій Даниляк

«Станом на сьогодні правоохоронними органами Херсонщини розпочато більше тисячі кримінальних проваджень, пов'язаних із воєнними діями в регіоні. Серед іншого і колабораціонізм, захоплення державних або громадських будівель чи споруд, мародерство, пропаганда війни, самовільне присвоєння владних повноважень та інше. Серед всього цього масиву, більш ніж половина злочинів кваліфіковано за ст. 438 ККУ це і пошкодження цивільних об’єктів внаслідок обстрілів, позбавлення або пошкодження майна громадян, викрадення осіб, розгін мирних зібрань, мітингів тощо. Постраждалими серед них є як цивільні особи, депутати міських, селищних рад», – сказав Даниляк.

За його словами, найстрашнішими серед них є злочини проти людяності: «Тобто вбивства, у тому числі внаслідок обстрілів і бомбардувань, винищення, депортація або насильницьке переміщення, ув’язнення, катування, сексуальні злочини та інше».


Також Олексій Даниляк розповів, що правоохоронці Херсонської області тепер розслідують 68 справ щодо зникнення безвісти місцевих жителів, 4 провадження стосовно вчинення насильства і три справи про зґвалтування.

«Внаслідок збройної агресії проти України позбавлено свободи та захоплено як заручники 77 громадян України. З яких 36 звільнено. Решта 41 особа на сьогоднішній день перебувають у полоні», – додав він.

Методи тиску, як в ЛДНР

Координаторка напрямку «Проблема заручників в ОРДЛО» Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко повідомила «Новинам Приазов’я», що їхній організації відомо про близько 30 осіб, яких тримали або й досі утримують у полоні російські військові у південному регіоні. За словами правозахисниці, «затриманих зазвичай катують».

Людей не просто затримують, а потім утримують в нелюдських умовах, їх катують, зокрема, електричним струмом, жінкам загрожує зґвалтування
Тетяна Катриченко

«Про те, що відбувається після затримання, ми можемо говорити після звільнення деяких людей, які потім виїжджають у безпечне місце. Насправді Російська Федерація діє у той спосіб, в який вона діяла з 2014 року в окремих районах Луганської, Донецької областей. Що я маю на увазі: що людей не просто затримують, а потім утримують в нелюдських умовах, їх катують, зокрема, електричним струмом, жінкам загрожує зґвалтування. Також їх дуже сильно б'ють», – розповіла вона.

Нерідко після таких катувань, за словами Катриченко, полонених змушують «зізнаватися на камеру у своїй помилковій підтримці України, а також обіцяти співпрацювати з окупаційною владою».

Правозахисниця також зазначила, що російські військові загрожують жінкам зґвалтуванням для того, щоб «чинити на них психологічний тиск і схилити до співпраці».

«Якби я була хлопчиком, цього б не сталося»

Керівник гарячої лінії психологічної допомоги Омбудсмена України Олександра Квітко розповіла, що їй відомо про 4 випадки зґвалтувань у Херсонській області.

«Зґвалтування – це складна річ, так звана політравма, тобто травма за багатьох сторін. Дівчинка, яка вийшла зібрати квіточки для мами в букетик, і її зґвалтували – вона винить себе за те, що просто вийшла. Інша дівчина винить себе за те, що вона просто дівчинка, каже: «якби я була хлопчиком, то цього б не сталося». Інша – за те, що вона просто вийшла на вулицю і, може, якось не так вдяглася, хоча вона була в спортивному костюмі. І так далі. Найчастіше це запит подолання своєї вини перед собою», – розповіла психологиня.

Не треба змушувати говорити про те, що вона, чи він, не хоче казати.
Олександра Квітко

За її словами, в спілкуванні з такими жертвами є два табу: «По-перше, не можна казати про її вину, казати «чого ти вийшла, чого ти туди пішла?» Це першочергове, тому що вона і так є жертвою. По-друге, не треба змушувати говорити про те, що вона, чи він, не хоче казати. Напевно це два основних табу, яких треба дотримуватися».
У випадку зґвалтування психологиня закликає звернутися до поліції та проінформувати омбудсмена. Це потрібно для того, щоб всі ці злочини були верифіковані та задекларовані.

Деякі жертви не можуть і розмовляти, вони втратили довіру, вони не довіряють людям
Олександра Квітко

«Але я це роблю м'яко та потроху. Деякі жертви не можуть і розмовляти, вони втратили довіру, вони не довіряють людям і я їм дуже вдячна, що вони довіряють мені. Але деякі дають мені згоду на те, що б я опублікувала їх історії в соцмережах, або розповіла журналістам, для того, щоб вилікувати самих себе. Перше, що лікує людину зґвалтовану – це покарання винних, а також завжди вони мені кажуть: «якщо я це не скажу, чи не зроблю, я підставлю інших дівчат». Це їм дає надію, що ні з ким більше такого не трапиться», – додала Квітко.

Вона також радить людям, які зазнали насильства, звертатися за психологічною допомогою, а оточуючих закликає «проявляти турботу, уникаючи будь-якого тиску».

Більшість з них просто не хочуть жити далі, вони кажуть, що в цьому світі не треба жити
Олександра Квітко

«Це потрібно для того, щоб продовжувати життя. Тому що більшість з них просто не хочуть жити далі, вони кажуть, що в цьому світі не треба жити, вони не хочуть жити в такому світі, де це робиться», – каже Квітко.

«З цією людиною треба бути дуже обережною в плані тілесного контакту, тобто не обіймати без дозволу, не торкатися без дозволу. Ця людина перебуває в стані, коли всі її кордони були порушені, тілесні, моральні, психічні. Якщо це донька: «донечка, чи можна тебе обійняти, чи можна тебе взяти за руку?» і так далі. Навіть, якщо це не донька – так само. Далі – питати не про те, що сталося, а про те, як вона почуває себе зараз «як ти спала? давай ти щось поїж?». Тому що багато з них не можуть спати і їсти. «Що тобі приготувати?» Треба проявляти турботу, але не таку турботу, щоб тиснути. Якщо не хоче їсти, хай не їсть, якщо це не виходить за рамки фізичного здоров'я. Треба турбуватися, просто турбуватися про те, як почуває себе людина. Якщо вона не розповідає про ті жахіття, які з нею сталися, то не треба її про це питати. Краще – звернутися до психолога. Але й удавати, що нічого не сталося – також не треба, просто бути поруч», – пояснила психологиня.

Жінка про зґвалтування окупантами: історія з Київщини (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:49 0:00
Завантажити на комп'ютер

Злочин без строку давності

Директорка департаменту Національних «гарячих» ліній громадської організації «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк розповіла, що найбільша кількість звернень від жителів окупованої частини південного регіону надходить із Херсона. Звертаються, як правило, діти і жінки.

Мама бачила, як ґвалтували її дитину, дитина, в свою чергу, бачила, як ґвалтували її маму.
Альона Кривуляк

«Якщо говорити про випадки зґвалтувань, які вчинені російськими військовими стосовно мирного населення України на тимчасово непідконтрольних територіях, то станом на сьогодні у нас є один випадок від жінки. Мама бачила, як ґвалтували її дитину, дитина, в свою чергу, бачила, як ґвалтували її маму. З приводу інших випадків зґвалтування російськими окупантами українських жінок або дітей на тимчасово непідконтрольних Україні територіях в плані південного регіону, ми поки що станом на сьогодні більше не отримували таких звернень, хоча звичайно розуміємо, що такі випадки вони там є сто відсотків», – додала Кривуляк.

Вона підкреслила, що злочини, пов'язані з сексуальним насильством в умовах війни, не мають терміну давності.

«Ми в принципі були готові до того, що з початком повномасштабної війни в Україні ми будемо приймати такі звернення, тому що в нас вже був досвід 2014-2015 року, коли до нас зверталися українки, які постраждали від зґвалтування з боку російських окупантів на Донбасі. І відповідно теж кожна з таких історій була дуже індивідуальною. Хтось говорив про це швидше. У нас була одна жінка, яка про це тільки через три роки зателефонувала, попросила поспілкуватися з психологом, і тільки через три роки вперше розповіла психологу про те, що з нею відбулося», – розповіла Кривуляк.

Навіть якщо пройде, грубо кажучи 50 років, все одно можна буде притягнути до відповідальності людей, які вчинили такі злочини
Альона Кривуляк

«Випадки сексуального насильства, зґвалтування в умовах війни, вони не мають строку давності. І навіть якщо пройде, грубо кажучи 50 років, все одно можна буде притягнути до відповідальності людей, які вчинили такі злочини. Звичайно, дуже хочеться, щоб це було швидко, але правда, сьогодні-завтра, на жаль, такого не трапиться. Тобто на це потрібен час, доволі довгий час, але принципі великою перевагою є те, що це ті злочини, які не мають строку давності.

Директорка департаменту «гарячих» ліній організації «Ла Страда-Україна» розповіла, що російські військові також вдаються до пограбувань домівок місцевих жителів та намагаються контролювати їхнє листування у соціальних мережах.

«Вчиняють і психологічне, і фізичне насильство стосовно людей, забирають в людей їжу, ліки, дивляться, чи є вдома є будь-який алкоголь, який, наприклад, може зберігатися в людей, і просто його забирають. Постійно перевіряють мобільні телефони, постійно перевіряють соціальні мережі, будь-які листування, постійно запитують, чи ніякої інформації люди не надсилають в Україну, в чат-боти, чи не скидають ніяких фотографій стосовно місця, де перебувають російські окупанти. І таких звернень теж є доволі багато», – розповіла вона.

З огляду на бойові дії редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Трибунал для Путіна»

Керівник Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук зазначила, що в питанні покарання за вчинені російськими військовими злочини розраховувати винятково на діяльність Міжнародного кримінального суду не варто. За словами правозахисниці, його робота буде зосереджена лише на окремих епізодах. Встановлення покарання за вчинені злочини залишиться також на відповідальності національних органів розслідування та правосуддя.

Створення такого трибуналу могло б бути величезним поштовхом для забезпечення правосуддя
Олександра Матвійчук

«Тому ми, як правозахисники, які об'єдналися в ініціативу «Трибунал для Путіна» просуваємо зараз два таких нових механізми. Перший – це створення спеціального трибуналу по агресії. Міжнародний кримінальний суд не має юрисдикції над злочином агресії. Це якраз той злочин, який дуже видимий, його не треба розслідувати роками, ми всі зараз бачимо кожної хвилини вплив цього злочину. Створення такого трибуналу могло б бути величезним поштовхом для забезпечення правосуддя, відновлення зруйнованої міжнародної системи права, миру і безпеки, яка зараз лежить в руїнах, як і Маріуполь», – сказала Матвійчук.

Другий крок, який правозахисники пропонують зробити міжнародній спільноті для того, щоб посилити прагнення України до правосуддя, – це «імплементувати міжнародний елемент в національне розслідування і в національне судочинство».

«Створення у різних моделях (це питання обговорюється) Міжнародного гібридного трибуналу. Це суд, який дуже видимий, тому що це не десь в Гаазі, а в Україні. Це суд, який поєднує роботу національних слідчих, національних судів із запрошеними іноземними слідчими, іноземними суддями. І тим самим посилює і зміцнює національну правову систему. І це той суд, який би мав би взяти на себе як розслідування, так і відправлення правосуддя у цих десятках тисяч воєнних злочинів і злочинів проти людяності, які зараз мають місце», – пояснила Матвійчук.

Вона вважає, що створення спеціального трибуналу могло б прискорити винесення рішень у справах щодо вчинення воєнних злочинів.

  • Про те, що російські військові ґвалтують жінок на окупованих українських територіях, міжнародні медіа вперше повідомили 4 березня із посиланням на міністра закордонних справ Дмитра Кулебу.
  • Згодом генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила про першу заочну підозру в порушенні законів і звичаїв війни російському військовому, який зґвалтував українську жінку, перед тим вбивши її чоловіка, на Київщині.
  • Дослідниця правозахисної організації Human Rights Watch Юлія Горбунова 8 квітня повідомила в ефірі Радіо Свобода про три відомих задокументованих випадки сексуального насилля, які скоїли російські військові – це зокрема зґвалтування в Бучі, Броварах (Київщина) і в селі Рогань на Харківщині.
  • Російська влада продовжує заперечувати причетність своїх військових до злочинів в Україні, зокрема, до вбивств, називаючи їх «постановкою».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

XS
SM
MD
LG