До Криму 25 лютого 2014 року прибули перші після заходу російських підрозділів депутати російської Держдуми. Серед їхніх заяв – «референдум» та «приєднання до Росії». Дванадцять років тому Росія розпочала операцію із захоплення Кримського півострова. Про те, як це відбувалося, розповідаємо у спеціальному циклі «Крим: щоденник окупації».
Картина дня
Вночі невідомі закидали будівлю Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі пакетами з фарбою та кинули у вікно одного з приміщень ТРК «Чорноморська» пляшку із запальною сумішшю.
До світанку до Сімферополя прибула делегація Держдуми Росії на чолі з головою комітету в справах СНД Леонідом Слуцьким, який відразу зробив сенсаційну заяву про «референдум»:
«Росія розпочинає видачу паспортів за полегшеною процедурою. Росія вимагає виконання умов домовленостей між опозицією та Януковичем. І головне, у разі рішення кримчан на референдумі, або звернення ВР Криму до Росії з проханням про приєднання... Росія розгляне це питання дуже швидко».
Опівдні біля стін кримського парламенту відбувся проросійський мітинг, учасники якого вимагали не визнавати нову владу в Києві та ініціювати проведення референдуму про «самовизначення Криму».
Перед присутніми виступив спікер парламенту Володимир Константинов, але мітингувальники частіше освистували його, ніж аплодували, а під кінець голова Верховної Ради Криму змушений був сховатися в будівлі через службовий вхід, оскільки центральний заблокували протестувальники. На мітингу Володимир Константинов заявив:
«Я хочу заявити наступне: перше – я нікуди звідси не збираюся їхати. Я з вами до кінця! Друге: ми будемо боротися за автономію республіки до кінця. На мою адресу йдуть різні погрози з усіх боків: вони хочуть мене заарештувати, може, хтось хоче мене вбити, але хіба цим вирішиш проблему всіх кримчан? Мене можна спалити в газовій камері, як це робили їхні ідейні попередники. Але що ви будете робити з двома мільйонами кримчан? На це немає відповіді. Проблема не в кримчанах, а проблема в Автономній Республіці Крим та жителях Криму. Сьогодні влада не хоче вирішувати наші проблеми, і це вже очевидно. Ми повинні згуртуватися і діяти дуже й дуже рішуче».
Проросійський мітинг 25 лютого в сюжеті телеканалу «1+1»
Група кримських громадських діячів, політологів і журналістів звернулася на мітингу до Константинова з так званим «листом п’ятнадцяти» з пропозицією повернутися до Конституції Криму 1992 року та провести референдум про статус Криму.
На третю годину мітинг завершився обіцянкою присутніх на ньому «казаків» знову зібратися наступного дня:
«Завтра вирішуватиметься доля Криму і всіх жителів півострова... Події розвиватимуться цікаво... Ми не приймаємо цю коричневу, профашистську чуму, яка нам нав’язує свою думку».
У Верховній Раді Криму відбулося засідання її президії. Ухвалено рішення про проведення наступного дня позачергової сесії для розгляду політичної ситуації в Україні та заслуховування звіту кримського уряду.
Анатолій Могильов із несхваленням поставився до появи «наметового містечка» біля місця дислокації сімферопольського «Беркуту»:
«Я вчора бачив мітинг, який проходив біля «Беркуту». Там вкрай радикалізовані люди... Ситуацію щодо Криму слід утримувати в нормальному руслі».
У дворі «Дома Москвы» в Севастополі з’явився російський бронетранспортер. Неофіційно це пояснюють необхідністю посилити захист від можливих терактів. Усередині «Дома Москвы» перебував і самозваний «народний мер» Олексій Чалий. На будівлі Севастопольської міськради та поруч із СДМА з’явилися російські триколори.
Біля феодосійського міськвиконкому зібралися 600 «казаків», які вимагали від депутатського корпусу не визнавати українську владу легітимною, а заступників мера Ігоря Авруцького та Василя Ганиша – негайно звільнити. В іншому разі мітингувальники обіцяли взяти будівлю штурмом.
На п’яту годину вечора до Ялти приїхали дві військові вантажівки «Урал» із російськими номерами (ймовірно, бригада ГРУ з Тольятті). Російські солдати з автоматами, які перебували у вантажівках, розмістилися на території військового санаторію «Ялта».
Голова думського комітету у справах СНД Леонід Слуцький провів зустріч із представниками проросійських культурних, громадських і політичних об’єднань Криму:
«Якщо життя і здоров’я наших співвітчизників опиняться під загрозою, не буду, зі зрозумілих причин, вдаватися в деталі, але, думаю, ви розумієте, що ми не залишимося осторонь».
Увечері учасники організованої проросійськими «казачими» організаціями акції протесту повісили на будівлі Верховної Ради Криму російський прапор. В акції взяли участь від 300 до 500 осіб. Центральний вхід до будівлі заблокований мітингувальниками.
Завершилася зустріч голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова з Володимиром Константиновим. Сторони обговорили можливу відставку кримського Радміну.
У Києві зібралася Рада національної безпеки і оборони України через загрозу «кримського сепаратизму».
Водночас, перші випадки порушення порядку перетину кордону України Збройними силами Росії в Криму були зафіксовані 20 лютого 2014 року. Перекидання російських військ до Криму тривало всю останню декаду лютого, а також і в березні – так почалася російська окупація Кримського півострова, що де-факто переросла в російсько-українську війну.
За матеріалами тексту, вперше опублікованого Крим.Реалії 25 лютого 2017 року
