У МОЗ секретність навколо місця розміщення 73 евакуйованих з Уханю людей пояснювали бажанням уникнути паніки. Однак їй це не завадило: чутки про намір розмістити людей у санаторії на Тернопільщині миттєво спровокували протести. Схожа реакція – і в Нових Санжарах, куди зрештою вирішили везти евакуйованих. І поки одні засуджують нечуйність місцевих жителів, інші обговорюють, хто винен у спалаху паніки: уряд, медіа чи всі разом.
Протести на місцях
Днями повідомлення про те, що евакуйованих українців та іноземців можуть розмістити в санаторії «Медобори» на Тернопільщині спровокували мітинги, перекриття доріг та спорудження блокпостів. Утім, ці чутки так і не підтвердилися, хоча дали привід для низки коментарів. Наприклад, журналіст Юрій Опока звинуватив місцевих жителів у неготовності підтримати земляків, а владу – у відсутності належної комунікації.
Вранці 20 лютого Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що евакуйованих із Китаю громадян України доправлять до санаторію в Нових Санжарах. Попри те, що це було перше офіційне повідомлення про місце обсервації, неформально чутки про нього поширилися ще напередодні, і реакція не забарилася.
Медіаекспертка Ірина Земляна родом із Нових Санжар, там же живуть її батьки. 19 лютого вона оприлюднила фото повідомлень, якими обмінюються жителі селища, із закликом завадити розміщенню евакуйованих у місцевому санаторії.
20 лютого Земляна повідомила, що в Нових Санжарах перекрили дороги. Поліцейським та Нацгвардії довелося проривати блокаду. Тільки після початку сутичок, за її словами, представники влади спробували роз’яснити ситуацію місцевим жителям – до селища приїхав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Проте це, додає експертка, місцевих не переконує.
Люди не збираються здаватисяІрина Земляна
«Люди не збираються здаватися, вони так само блокують дороги, так само паніка, так само немає жодної прийнятної роз'яснювальної інформації – не тільки чого туди везуть, кого туди везуть, а й про те, як запобігати поширенню інфекції, вірусу, що робити жителям селища, людям, які живуть через паркан із цим санаторієм. Тобто ніякої інформації, яка могла б заспокоїти людей. Вони (влада – ред.) реагують уже на паніку, але не дають ніякої інформації», – пояснює Земляна в розмові з Радіо Свобода.
Сама поліція Полтавської області також розповіла, що вранці місцеві жителі заблокували дорогу міжрегіонального значення.
«При спробі поліцейських розблокувати проїжджу частину, деякі учасники акції чинили опір, виникла короткострокова сутичка», – йдеться в заяві поліцейських.
Земляна розповіла, що повідомлення про ймовірне розселення евакуйованих з’явилося ще до офіційного підтвердження в місцевому виданні «Ехо», потім його опублікував полтавський громадський діяч Сергій Чередніченко.
«Після нього було багато поширень. Інформація почала ширитися, потім з’явилася група у вайбері, де просто вже будь-яка інформація обростала чутками й накручуванням», – зазначає Ірина Земляна.
Мені не подобається, як медіа і просто суспільство комунікують про те, що люди, які блокують, якісь не такіІрина Земляна
Водночас вона наголошує: у Нових Санжарах не налаштовані проти самих евакуйованих, але не схвалюють місце їхнього розміщення і відсутність інформації щодо плану дій, якщо хтось із прибулих усе ж виявиться хворим.
«Мені дуже не подобається, як медіа і просто суспільство комунікують про те, що люди, які блокують, якісь не такі. Вони роблять усе, що можуть робити, з тією інформацією, яку мали і мають. Вони розуміють, що людей треба евакуювати кудись. Але їм не подобається, що з ними ніхто не говорив. І санаторій не пристосований. Тобто він не ізольований, як про це сказав президент, він межує парканами з деякими дворами… Я не хочу сказати, що в них є якась ненависть до тих людей, яких везуть. Вони скоріше занепокоєні тим, що їх знову ні за кого не вважають, влада з ними не комунікує, і це скоріше обурення діями влади, а не людьми, які туди приїдуть», – пояснює вона.
Місцева громада вже звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням не розміщувати громадян в їхньому селищі, повідомляє видання «Главком» із посиланням на селищну голову Інну Кобу. Своє прохання місцева влада пояснює тим, що санаторій Нацгвардії не є закритим закладом і розташований у центрі селища.
Що говорить влада і про що мовчить
Зеленський, своєю чергою, уже порівняв сприйняття евакуйованих в Україні з Францією та Казахстаном, заявивши, що не всі «можуть пишатися такою ж людяною реакцією», як у цих країнах.
Міністерство охорони здоров’я заявило про переговори між Києвом та Пекіном щодо евакуації ще 7 лютого, однак її кілька разів переносили.
20 лютого заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила, що троє її колег їдуть до Нових Санжар «щоб забезпечити конструктивність діалогу між жителями та правоохоронцями та не допустити провокацій». Йдеться про Костянтина Касая, Тетяну Цибу та Максима Перебийноса.
Ірина Земляна повідомила Радіо Свобода, що в селищі перебувають голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов та голова Новосанжарської районної державної адміністрації Владислав Васюта.
Синєгубов також оприлюднив відеозвернення, в якому запевнив, що безпеці жителів Полтавщини нічого не загрожує.
«Щодо обсервації та евакуації – з цього приводу розповсюджується, на жаль, багато фейків та спекуляцій. Евакуація та обсервація здійснюються з дотриманням усіх належних заходів безпеки та з урахуванням усіх рекомендацій ВООЗ. Ми готові прийняти співвітчизників із Китаю. Ми своїх у небезпеці не залишимо», – заявив він.
Протягом усього періоду перед евакуацією Міністерство охорони здоров’я не розголошувало, де саме планують облаштувати обсерватор для українців та громадян інших країн із Китаю. 17 лютого заступник голови МОЗ Віктор Ляшко запевнив, що медичний заклад для цього вже обрали, так само як і запасний.
Однак уже наступного дня міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька повідомила, що місце для обсервації ще не обрали.
В обох заявах локацію ймовірного розміщення вивезених не розкривали – як пояснював Ляшко, щоб уникнути паніки.
Водночас виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк в коментарі Радіо Свобода розкритикувала інформаційну політику влади. На її думку, діяти треба було ще три дні, а в ідеалі – за кілька тижнів до евакуації.
«Оскільки не було жодних повідомлень від влади, які б якось казали, що ці люди ще не інфіковані, вони просто на карантин, які б давали інформацію, які будуть заходи безпеки, які б давали якісь поради для людей. Цього не було зроблено, відповідно, святе місце порожнім не буває, і дискурс очолили чутки. Чутки, хайповики, соцмережі», – міркує вона.
Романюк уточнює: навіть в умовах секретності закладу для розміщення у влади була можливість зробити заяви, які, можливо, знизили б градус напруги.
«Могли вийти з заявою і сказати: ми евакуюємо через такі й такі причини, ці люди не є ще інфікованими, цей вірус поширюється таким-то чином, порівняти його з чимось вже відомим, наприклад, із вірусом грипу, як він поширюється, який від нього відсоток смертності. Щоб це була і офіційна заява від державних структур, і якісь впізнавані особи, які б приїхали і зустрілися з протестувальниками».
Водночас стверджувати, що народні депутати не брали участі в дискусії, не можна. Рух «Чесно» оприлюднив добірку заяв політиків різних таборів на тему евакуації.
Наприклад, народний депутат від «Європейської солідарності» Олег Синютка заявив, що намір розмістити українців та іноземців з Китаю на Львівщині (про який профільні органи не заявляли офіційно) – це «помста за патріотизм і проукраїнську позицію під час виборчих кампаній». На президентських виборах 2019 року західні регіони України підтримали Петра Порошенка.
А парламентар від монобільшості Олександр Дубінський днями пообіцяв своєму 94-му округу (Васильківський та Обухівський райони Київської області), що «розміщення карантинних громадян» у цьому районі не буде. Втім, цей же народний депутат 19 лютого покепкував із небажання жителів Західної України приймати в себе евакуйованих.
Чи є відповідальність на журналістах?
Ведуча програми «Вікна-новини» (телеканал «СТБ») Яна Брензей висловила думку, що частину відповідальності за ажіотаж навколо евакуації несуть журналісти.
«Кожного дня протягом двох місяців цим прости людям, які вже не раз переконувалися, що їхня держава їх не береже, розповідали про пандемію-чуму-смертельний вірус-загрозу номер один-Чужого у вашому організмі. називали страхітливі цифри тих, хто захворів, не завжди згадували про тих, хто вилікувався. Говорили, скільки померло від коронавірусу, не казали, скільки померли від звичного грипу. І це робили ми, всі ми», – зазначає журналістка.
За її висновками, хтось із працівників медіа дотримувався стандартів, а хтось – «відверто сіяв паніку».
Наприкінці січня Інститут масової інформації оприлюднив матеріал із рекомендаціями для журналістів щодо висвітлення теми спалахів хвороб, де навів приклади порушення стандартів. Утім, про масові випадки таких порушень не йдеться, каже Оксана Романюк.
«Так, дійсно, були медіа, які на цьому заробляли собі «кліки», впізнаваність, але я б сказала, що переважно через соцмережі поширювалася паніка і навіть по ситуації в Нових Санжарах ми теж бачимо, що паніка почала поширюватися із соцмереж, з групи у Facebook, потім групи у Viber, незрозумілі люди, які почали писати якісь меседжі дуже загрозливі, а порівняти ці меседжі неможливо ні з чим, тому що немає офіційної позиції влади», – каже експертка.
За словами виконавчої директорки ІМІ, експерти установи наразі навіть не змогли знайти достатньо контенту для моніторингу того, як українські медіа розповідають про коронавірус.
«Я не виключаю, що на цьому могли зіграти якісь інтереси маніпуляторів, щоб показати, що в країні ось розкол, бачите, за народ не турбуються і так далі. Я не бачу насправді в медіа такої великої паніки, хіба що на взагалі упоротих «бачках»», – підсумовує вона.
Тим часом у Нових Санжарах триває мітинг через намір влади розселити евакуйованих із Китаю людей у місцевому військовому санаторії. Його вважають непристосованим для такої обсервації. За словами Ірини Земляної, на акцію підтягнулися й жителі сусідніх сіл.
