Доступність посилання

ТОП новини

Перспективи двомовності для української та кримськотатарської культур


Керамічна статуетка літературного конкурсу «Кримський інжир». Київ, 13 грудня 2019 року

Якщо говорити про статус кримськотатарського народу як корінного в Україні та українсько-кримськотатарську співдружність, то в процесі загального взаємовпливу ‒ політичного, економічного, культурного, гуманітарного, демографічного тощо ‒ взаємодія української та кримськотатарської мов має основну роль.

Як відомо, і Богдан Хмельницький, і багато інших українських та запорізьких гетьманів володіли й активно використовували кримськотатарську мову. Багато кримськотатарських беїв володіли сучасною їм українською мовою. Взагалі, взаємодія Криму та материкової України як у давнину, так і в новій історії, наприклад, переговори Сімферополя та Києва у 1917-18 роках, велися без перекладача. Багатьох надихав приклад як Агатангела Кримського, який володів десятками мов, так і багатьох інших громадських діячів, які володіли мовами материкової та півострівної України. У степовому Криму досі живуть люди старшого покоління, які жили там до війни і зі своїми сусідами спілкувалися як кримськотатарською, так і українською мовами, на побутовому рівні володіли вірменською, грецькою, болгарською.

Знання мов призводило до нової якості спілкування, у людей ставало більше підстав для взаємодії, менше ‒ для розбіжностей

Надихає і приклад молодого покоління кримських татар і молодих українців, які у школах і в українських вишах, а то й просто у спілкуванні між однолітками швидко засвоїли мову один одного. Допомогла цьому, зокрема, і робота у 1990-ті роки програми «Інтеграція в українське суспільство вірменів, болгар, греків, німців і кримських татар», яку вів Міжнародний фонд «Відродження». За цією програмою будувалися дитячі садки та школи, відтворювалася Республіканська бібліотека ім. І. Гаспринського, видавалися підручники. Значна увага там приділялася, пам'ятається, виданню двомовних книг, де були сусідами казки, вірші, проза українською та кримськотатарською мовами. Знання мов призводило до нової якості спілкування, у людей ставало більше підстав для взаємодії, менше ‒ для розбіжностей.

Сьогодні традицію спілкування мовами один одного в Україні підтримала та розвиває громадська організація «Кримський дім», багато видавництв, письменницький актив.

Як розповів програмний директор «Кримського дому» Алім Алієв, у межах проєкту «Кримський інжир/Qırım inciri» вже відбулися два конкурси, два фестивалі, за їхніми підсумками видані дві книги: одна вже дійшла до читача, а тираж другої скоро вийде у «Видавництві старого Лева». Вже оголошений третій конкурс поетів, прозаїків, перекладачів, які пишуть свої твори українською та кримськотатарською мовами. Його мета – сприяти поширенню і розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму й життя кримських татар в українській літературі, сприяти створенню взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.

Алім Алієв на літературному конкурсі «Кримський інжир» у Києві, 13 грудня 2019 року
Алім Алієв на літературному конкурсі «Кримський інжир» у Києві, 13 грудня 2019 року
Загалом проєкт «Кримський інжир» ‒ це якісно новий крок в українсько-кримськотатарській мовній співпраці. Вона вийшла на рівень взаємодії літератур

Конкурс проводиться, як і раніше, за шістьома напрямками, проте його межі будуть розширені, до участі допускатимуться переклади не тільки нових творів, але й раніше не перекладені твори класиків. Особливістю від попередніх конкурсів буде розділ 5, в якому розглядатимуться твори дитячої літератури, у першому конкурсі це був розділ жіночої літератури.

Загалом проєкт «Кримський інжир» ‒ це якісно новий крок в українсько-кримськотатарській мовній співпраці. Вона вийшла на рівень взаємодії літератур. І дуже важливо, що в конкурсі беруть участь і літератори з Криму та з материкової України.

Лауреати літературного конкурсу «Кримський інжир» у Києві, 13 грудня 2019 року
Лауреати літературного конкурсу «Кримський інжир» у Києві, 13 грудня 2019 року

На думку Аліма Алієва, той факт, що частина текстів кримськотатарською мовою написана літераторами з використанням кирилиці, а інша частина ‒ латиниці (хоча спочатку для кримськотатарської мови використовувалася арабська в'язь, і навіть «Терджиман» Ісмаїла Гаспринського виходив арабською графікою), свідчить про те, що кримськотатарська мова жива і розвивається з використанням традицій та умов нового часу.

Головна героїня, в'їхавши на материк, готова була цілувати цю землю. І це відчуття знайоме всім українцям, які перетинали цей кордон між «русскім міром» і світом свободи

Між рядків усіх творів «Кримського інжиру» читається щира любов авторів до Криму, знання його душі. Розділ прози про Крим українською мовою представлений творами Юлії Ємець-Доброносової, Аліни Яковлєвої, Сергія Рафальського, Світлани Тараторіної, Сергія Аркуши та Уляни Федоренко. До розповіді «Таврійська рапсодія» поданий епіграф з Лесі Українки «Південний краю! Як тепер далеко/ Лежиш від мене ти!». У ній описані особливості перетину того незаконного кордону між Кримом і материковою Україною, після чого головна героїня, в'їхавши на материк, готова була цілувати цю землю. І це відчуття знайоме всім українцям, які перетинали цей кордон між «русскім міром» і світом свободи. І читач цієї розповіді, гадаю, навіть не заперечуватиме і не образиться на авторів за вживання ненормативної лексики, і думаю, всякий, хто залишав позаду «русскій мір» радів, і хоча б в душі матюкався на знак протесту.

Літературна збірка «Кримський інжир»
Літературна збірка «Кримський інжир»

Проза про Крим кримськотатарською мовою представлена творами Мустафи Амет, Ельмаз Бахшиш, Ельмар Бекірової, Хатідже Велішаєвої. Поезія про Крим ‒ віршами кримськотатарською мовою Майє Сафет, Азіза Велі, Сеяре Кокче, Аліє Кенже-Алі.

Жіночий погляд на це складне життя представили Євгенія Світоч, Єва Райська, Роксолана Жаркова. Есе Євгенії Світоч «Про що розповіли листи Насіми» вдало поєднує моральні проблеми минулих часів і сучасності.

Зміст збірки «Кримський інжир»
Зміст збірки «Кримський інжир»

Майстрами перекладу як прози, так і віршів з української на кримськотатарську і навпаки показали себе Сеяре Кокче, Ельмаз Бахшиш, Галина Литовченко, Майє Сафет, Віктор Качула. У першому випуску збірника «Кримський інжир» перекладачка Шемсіє Саті подала і оригінал, і переклад уривка «Армагеддон уже відбувся» з повісті Марії Матіос.

Я думаю, така книга, як «Кримський інжир», знадобиться багатьом ‒ і любителям літератури, й історикам, і психологам, і перекладачам, і студентам, й учням середніх шкіл для глибшого вивчення мов. А другий і третій випуск ‒ і поготів.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG