«Базарні дні», точніше, дні проведення ярмарків, у райцентрі Білогірська (Карасубазара – до 1944 року) відбуваються двічі на тиждень – у вівторок і п'ятницю. У цей час вулиця Луначарського – центральна вулиця 16-тисячного містечка – перетворюється на багатолюдну. До речі, сам перший нарком освіти радянської Росії Анатолій Луначарський не має жодного стосунку до минулого Білогірська, як, втім, і інші комуністичні діячі.
Колишня назва міста з кримськотатарської перекладається як «ринок на Карасу». Річка ж Карасу, Біюк-Карасу – «чорна річка», яка зараз наповнює відомі Білогірське і Тайганське водосховища. Перша згадка про Карасубазар датується XIII століттям. У період пізнього Середньовіччя місто перетворилося на великий транзитний пункт на караванних шляхах з Гезлева (нині Євпаторії) та Кефе (нині Феодосії) до перевалів на Судак і Ускут. Карасубазар ще відомий як невільничий ринок, де работоргівці купували взятих під час набігів на Московське царство та Річ Посполиту полонених. За часів Кримського ханства місто було центром володінь знатного роду Ширін. Кілька разів (1624-го, 1628-го, 1630-го, 1675-го років) місто зазнавало руйнування запорізькими козаками. Історики стверджують, що з 1620 до 1623 року в Карасубазарі як бранець жив Богдан Хмельницький, який потрапив у полон до турків у битві під Цецорою і був проданий карасубазарському мурзі.
Як виглядає «базарний день» у Білогірську – дивіться у цьому фоторепортажі.
Яблука з сорокарічних яблунь і не тільки: що можна побачити у Білогірську в «базарний день» (фотогалерея)

1
Вся вулиця Луначарського заставлена торговими наметами з різною продукцією – від фруктів та овочів до побутових товарів повсякденного попиту. Торгові ряди безпосередньо розташовані під вікнами будівлі адміністрації міста

2
На початку вулиці Луначарського, неподалік від руїн караван-сарая Таш-Ха

3
На ярмарок з'їжджаються фермери та приватники з усього Білогірського та сусідніх районів

4
Фермер Сергій привіз яблука з Нижньогірського району. Чоловік розповів, що його деревам понад сорок років, і вони, як і раніше, добре плодоносять

5

6
Колись «ярмаркову» вулицю прикрашали розлогі дерева, від яких залишилися тільки пні

7
Жінка з покупками повертається додому вулицею Щорса

8
Старий аварійний будинок поблизу торгових рядів, на Сімферопольській вулиці

9
Триває демонтаж колишнього центрального гастронома поруч із вулицею Луначарського. За словами місцевих жителів, на його місці нібито планується будівництво торгово-розважального центру

10
У сквері біля пам'ятника Бекіру Чобан-Заде (1893-1937) – видатному кримськотатарському поетові, тюркологу та академіку. Вченого було репресовано та розстріляно сталінським режимом за «буржуазний націоналізм»

11
Вхідні двері автостанції

12
Пасажири в очікуванні автобусів

13

14
Ярмаркової метушні в центрі міста з пагорба Дорт-Куль не видно

15
Краєвид з того ж пагорба на Ак-Кая – символ міста (гора є на міському гербі) та головну туристичну пам'ятку всього району

16
Кущик зів'ялих польових квітів на схилі Дорт-Куля у променях ранкового сонця
КОМЕНТАРІ: