Село Багате (до 1948 року – Бахчи-Елі) розкинулося по обидва боки автодороги Сімферополь-Феодосія, на сході Білогірського району. Відстань до обох міст із Багатого майже однакова – 58 кілометрів. Більшість сільських вулиць пролягає через мальовничу улоговину, утворену стиком долин ріки Кучук-Карасу і його правої притоки Ташликсу.
Краєзнавці вважають, що поселення на місці нинішнього Багатого виникло в XI-XII століттях, під час масової еміграції вірмен на Кримський півострів після вторгнення турків-сельджуків до Вірменії. Саме відтоді збереглися залишки церкви Сурб Егія на південній околиці Багатого.
У Багатому можна зустріти чаїрні яблуні. Плоди чаїра (чаїр – з кримськотатарської «сінокіс у лісі») у лісових хащах біля самої Кучук-Карасу. Чаїр – це лісовий сад, в якому ростуть без усякого догляду і хвойні, і плодові, і декоративні рослини. На гірських схилах заввишки до 700 м над рівнем моря були найбільш сприятливі кліматичні умови для чаїрів. Адже там сади цвіли на 2 тижні пізніше, коли вже не було небезпеки заморозків під час цвітіння. Потужні яблуні чаїрів давали з одного дерева до двох тонн плодів. Незважаючи на варварське знищення чаїров, все ж таки на території Алуштинського, Бахчисарайського, Білогірського лісництв збереглися потужні реліктові 100-120-літні дерева Розмарину білого, Ранет Шампанського і Кандиль синапу.
Мальовничі осінні пейзажі села Багатого в північному передгір'ї Внутрішньої гряди Кримських гір – у цьому фоторепортажі.
Багате: там, де ще зріють чаїрні яблука (фотогалерея)
![Південна частина Багатого на тлі Внутрішньої гряди Кримських гір](https://gdb.rferl.org/46c30000-0aff-0242-038f-08d99473917c_w1024_q10_s.jpg)
1
Південна частина Багатого на тлі Внутрішньої гряди Кримських гір
![У Колодязному провулку](https://gdb.rferl.org/46c30000-0aff-0242-e8b3-08d994739193_w1024_q10_s.jpg)
2
У Колодязному провулку
![Грушевий сніданок індиків у районі Грушового провулка](https://gdb.rferl.org/05030000-0a00-0242-ae9c-08d9947391a4_w1024_q10_s.jpg)
3
Грушевий сніданок індиків у районі Грушового провулка
![Польова дорога перетинає долину річки Кучук-Карасу (з кримськотатарської – «маленька чорна вода, річка»](https://gdb.rferl.org/05e00000-0a00-0242-252d-08d99473918c_w1024_q10_s.jpg)
4
Польова дорога перетинає долину річки Кучук-Карасу (з кримськотатарської – «маленька чорна вода, річка»
![Викинута іграшкова черепашка-ніндзя посеред дороги](https://gdb.rferl.org/05e00000-0a00-0242-42c4-08d9947398d3_w1024_q10_s.jpg)
5
Викинута іграшкова черепашка-ніндзя посеред дороги
![Поруч – стихійне звалище будівельного сміття](https://gdb.rferl.org/46c30000-0aff-0242-7c4e-08d994739be9_w1024_q10_s.jpg)
6
Поруч – стихійне звалище будівельного сміття
![Кучук-Карасу в цьому місці можна перейти по шматках бетонної плити. Витік річки – джерело Павло-Чокрак – розташоване на Головній гряді Кримських гір, на висоті 697 метрів над рівнем моря](https://gdb.rferl.org/05e00000-0a00-0242-1f11-08d994739e06_w1024_q10_s.jpg)
7
Кучук-Карасу в цьому місці можна перейти по шматках бетонної плити. Витік річки – джерело Павло-Чокрак – розташоване на Головній гряді Кримських гір, на висоті 697 метрів над рівнем моря
![Водорості маленької чорної річки](https://gdb.rferl.org/05e00000-0a00-0242-3f68-08d994739e54_w1024_q10_s.jpg)
8
Водорості маленької чорної річки
![Плоди чаїра (чаїр – з кримськотатарської «сінокіс у лісі») в лісових хащах біля самої Кучук-Карасу. М'якоть цих яблук ніжно-білого кольору і приємного лісового аромату. Плоди чаїрів використовувалися корінним населенням для приготування фруктового меду (бекмеса), сухофруктів, джему, повидла і компотів](https://gdb.rferl.org/05030000-0a00-0242-9e34-08d994739ff0_w1024_q10_s.jpg)
9
Плоди чаїра (чаїр – з кримськотатарської «сінокіс у лісі») в лісових хащах біля самої Кучук-Карасу. М'якоть цих яблук ніжно-білого кольору і приємного лісового аромату. Плоди чаїрів використовувалися корінним населенням для приготування фруктового меду (бекмеса), сухофруктів, джему, повидла і компотів
![У старому яблуневому саду колишнього колгоспу «Гірський», що спеціалізувався на садівництві й тютюнництві](https://gdb.rferl.org/46c30000-0aff-0242-ae96-08d99473a106_w1024_q10_s.jpg)
10
У старому яблуневому саду колишнього колгоспу «Гірський», що спеціалізувався на садівництві й тютюнництві
![Долина Кучук-Карасу на тлі гори Хачи-Хаш (праворуч), біля підніжжя якої розкинулося сусіднє село Горлинка. За ним – однойменне водосховище](https://gdb.rferl.org/05e00000-0a00-0242-18d9-08d99473a29f_w1024_q10_s.jpg)
11
Долина Кучук-Карасу на тлі гори Хачи-Хаш (праворуч), біля підніжжя якої розкинулося сусіднє село Горлинка. За ним – однойменне водосховище
![На балконі будівлі, де розміщуються сільська адміністрація і пошта, пустила коріння тополя](https://gdb.rferl.org/05030000-0a00-0242-09e0-08d99473a394_w1024_q10_s.jpg)
12
На балконі будівлі, де розміщуються сільська адміністрація і пошта, пустила коріння тополя
![Меморіальний камінь у пам'ять жертв сталінської депортації в сільському сквері. 18 травня 1944 року до Середньої Азії депортували з тодішнього Бахчи-Елі всіх жителів з-поміж кримських татар, а через місяць, 20 червня, – вірмен, греків і болгар. Замість них у село завезли переселенців з Тамбовської та Курської областей Росії](https://gdb.rferl.org/05e00000-0a00-0242-0ae3-08d99473a447_w1024_q10_s.jpg)
13
Меморіальний камінь у пам'ять жертв сталінської депортації в сільському сквері. 18 травня 1944 року до Середньої Азії депортували з тодішнього Бахчи-Елі всіх жителів з-поміж кримських татар, а через місяць, 20 червня, – вірмен, греків і болгар. Замість них у село завезли переселенців з Тамбовської та Курської областей Росії
![На задньому дворі місцевої школи](https://gdb.rferl.org/46c30000-0aff-0242-ab82-08d99474e0c3_w1024_q10_s.jpg)
14
На задньому дворі місцевої школи
![Жовтневе сонце в зеніті](https://gdb.rferl.org/05030000-0a00-0242-c9c2-08d99473a79d_w1024_q10_s.jpg)
15
Жовтневе сонце в зеніті
КОМЕНТАРІ: