9 травня, 23 лютого, «день ВДВ» ї річниці звільнень кримських міст від німецьких військ у Другій світовій війні – неповний перелік днів, коли на вулицях півострова можна зустріти дітей у військовій формі. Часто костюми прикрашають «патріотичними» атрибутами – прапорами Росії, георгіївськими стрічками, муляжами орденів з радянською символікою.
Батьки наряджають своїх чад в одяг радянських солдатів, моряків, службовців десантних військ або просто в камуфляж. Часто на масових святкуваннях можна зустріти і коляски, перероблені під військову техніку.
Після анексії Криму Росією на півострові почали активно розвивати військово-патріотичне виховання: в школах відкривають воєнізовані класи кадетів, де діти носять форму, будуються і стріляють в тирі. З восьми років кримчан запрошують записуватися в «Юнармію» – російський військово-патріотичний рух.
Російські та українські правозахисники неодноразово звертали увагу на воєнізований формат виховання дітей в анексованому Криму. А психологи відзначають тиск на свідомість дітей у сучасній освіті Росії.
Крим.Реалії зібрали найяскравіші кадри, що ілюструють масштаби мілітаризації дитинства на анексованому півострові.
Батьки наряджають своїх чад в одяг радянських солдатів, моряків, службовців десантних військ або просто в камуфляж. Часто на масових святкуваннях можна зустріти і коляски, перероблені під військову техніку.
Після анексії Криму Росією на півострові почали активно розвивати військово-патріотичне виховання: в школах відкривають воєнізовані класи кадетів, де діти носять форму, будуються і стріляють в тирі. З восьми років кримчан запрошують записуватися в «Юнармію» – російський військово-патріотичний рух.
Російські та українські правозахисники неодноразово звертали увагу на воєнізований формат виховання дітей в анексованому Криму. А психологи відзначають тиск на свідомість дітей у сучасній освіті Росії.
Крим.Реалії зібрали найяскравіші кадри, що ілюструють масштаби мілітаризації дитинства на анексованому півострові.