Доступність посилання

ТОП новини

«Зуби почали ворушитися»: погляд із Криму на чорнобильську трагедію


Серіал «Чорнобиль» від компанії HBO став найбільш рейтинговим за версією інтернет-бази даних фільмів IMDb. Важливе питання для глядачів: де в фільмі історична правда, а де художній вимисел? Відповідь знають очевидці.

Коли стався вибух на Чорнобильській АЕС, на ліквідацію його наслідків відряджали людей фактично з усього Радянського Союзу. Кримське об'єднання чорнобильців налічує майже шістсот осіб.

За наказом у чорнобильську зону потрапив на той момент 22-річний Анатолій Кисіль, тоді ‒ резервіст радянської армії.

«Я був мобілізований через військкомат. Я тоді жив у Сумській області, це Північно-Східна Україна... Призивався на військові збори на 180 діб», ‒ розповідає ліквідатор.

Кадр із серіалу «Чорнобиль»
Кадр із серіалу «Чорнобиль»

Нещодавно він подивився серіал від НВО і, загалом, залишився вражений. Однак деякі моменти ліквідатор критикує.

«Там показують, що і на території станції, і в зоні були люди зі зброєю. Мені особисто не довелося побачити жодної озброєної людини. Діти зі школи з галстуками йдуть ‒ яка школа, які галстуки? Це все сталося в ніч на вихідний день», ‒ вказує Анатолій Кисіль.

У чорнобильській зоні Анатолій займався навантаженням і розвантаженням біля зруйнованого четвертого енергоблоку. Уже через рік після аварії він переїхав до Криму ‒ відновлювати здоров'я. Нещодавно Анатолію ендопротезували тазостегновий суглоб ‒ у нього руйнуються кістки. Лікарі кажуть, що це наслідки променевої хвороби, яку він переніс 33 роки тому.

Зуби почали ворушитися, вони посіріли упродовж трьох-чотирьох днів
Анатолій Кисіль

«З другого або третього дня ‒ якась убита сонливість, ніби ти ніч не спиш, а розвантажуєш вагони, потім тобі знову треба їхати. Зуби почали ворушитися, вони посіріли десь упродовж трьох-чотирьох днів. Волосся почало сипатися», ‒ згадує він.

Після аварії Крим став порятунком не тільки для Анатолія, але й для інших ліквідаторів та їхніх сімей.

«До Криму відіслали дітей, у кримські санаторії, в першу чергу, прип'ятських дітей, дітей працівників станції. Їх розселили в піонерських таборах. І вони все літо там відпочивали, а батьки в цей час були на ліквідації, на станції», ‒ розповідає заступник директора Національного музею «Чорнобиль» Ганна Королевська.

«Я не скажу, що винен. Але я також не можу стверджувати, що це не так»

Сучасна Прип'ять мало нагадує ту, яка показана в телесеріалі, або ту, яку пам'ятають ліквідатори. Центральна площа повністю заросла бур'янами й деревами.

Так званий «міст смерті» у Прип'яті уцілів ‒ з нього, дійсно, як і показано в серіалі, видно четвертий енергоблок станції.

«Саме на нього, за версією серіалу, виходили вночі люди, дивилися на блок, який вибухнув. Тут пили й таке інше. Тут не було багато людей. І ніхто після цього, після виходу на цей міст не помирав», ‒ зауважує неточності серіальної версії голова асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко.

Один з героїв серіалу в ніч вибуху був відповідальним за проведення експерименту

Один з героїв серіалу ‒ заступник головного інженера Анатолій Дятлов ‒ у ніч вибуху був відповідальним за проведення експерименту.

«Дятлов з'явився тут через три години. Його обов'язок був доповісти директору та головному інженеру, що, власне, сталося. Дятлов, я добре пам'ятаю, увійшов і сказав: «Я не розумію», ‒ розповідає на той момент секретар партійного комітету ЧАЕС Сергій Парашин.

Місто Прип'ять, жовтень 2018 року
Місто Прип'ять, жовтень 2018 року

В реальності Анатолія Дятлова засудили до 10 років в'язниці. Його звільнили передчасно, але помер він у 1995 році, так і не визнавши свою провину.

Помер у 1995 році, так і не визнавши свою провину

«У суді Дятлов ‒ це історичний факт ‒ говорив наступне: «Я не скажу, що винен. Але я також не можу стверджувати, що це не так». І я думаю, що це гарний вислів, в усякому разі, потенційної провини. Таке твердження ‒ дуже по-радянськи. Говорити з протилежним тлумаченням», ‒ зазначив сценарист серіалу «Чорнобиль» Крейг Мазін.

Олексій Бреус прийшов на першу післяаварійну зміну. Працював оператором на атомній електростанції. Його робоче місце ‒ пульт управління четвертого енергоблоку. Саме той, який показували у фільмі.

«О сьомій ранку я вийшов з дому, щоб поїхати на станцію, у мене був якраз робочий день. Я поїхав, нічого не знаючи, просто під'їжджаючи, я побачив з автобуса зруйнований енергоблок», ‒ згадує Олексій Бреус.

Прототипом героя в серіалі Олексій не став. Однак він ‒ один з небагатьох, хто 27 квітня 1986 року ходив на перевірку стану реактора. Після аварії Олексій працював лише три дні ‒ через високу дозу опромінення його звільнили за станом здоров'я.

«Я працював на четвертому блоці безпосередньо всередині зруйнованого будинку. А ще два дні я пропрацював на третьому блоці. Мені нарахували 120 БЕР (біологічний еквівалент рентгена (БЕР) ‒ застаріла позасистемна одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання ‒ КР), в Радянському Союзі для операторів було обмеження ‒ 5 БЕР на рік. А у мене 120 за день», ‒ розповідає Олексій.

Чорнобильська радіація торкнулася також Анатолія з Криму. У 2014 році компенсація за підірване здоров'я становила 400 гривень. Зараз він отримує 18 тисяч рублів ‒ це вже близько 7 тисяч гривень. Але, за словами Анатолія, на нормальне лікування цих грошей все одно не вистачає.

«Грошей ніби й більше, а результат ‒ фактично стало складніше, важче чи що», ‒ говорить Анатолій Кисіль.

Головне ‒ серіал показав факти, які раніше приховувалися, говорять ліквідатори після перегляду фільму. Наприклад, що прилади, які були на станції, не могли виміряти реальний рівень радіації.

У ЗМІ інформація з'явилася тільки через два дні після вибуху.

«Був узгоджений текст, який потрібно було публікувати ‒ і то не в усіх газетах. Це була газета «Известия», і далі наші газети українські ‒ «Радянська Україна» і «Правда України», ‒ згадує заступник директора Національного музею «Чорнобиль» Ганна Королевська.

Очевидці кажуть, що атмосфера радянського режиму в серіалі передана реалістично: спостереження КДБ, приховування фактів, останнє слово ‒ за комуністичною партією. Свідки події нерідко відзначають, що причина катастрофи ‒ не конкретні люди, а система.

Місто Прип'ять, квітень 2017 року
Місто Прип'ять, квітень 2017 року

Серіал HBO «Чорнобиль»

Аварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року викликав більший викид радіоактивного забруднення, ніж ядерне бомбардування японської Хіросіми. Радянська влада не змогла приховати її через масштаби викидів радіації, які виявили в кількох західних державах. На думку істориків, ця аварія виявила недоліки тоталітарної комуністичної системи і підштовхнула антирадянські незалежні руху, зокрема в Україні та Литві, а потім стала однією з причин розпаду СРСР.

«Чорнобиль» (англ. Chernobyl) – п'ятисерійний британсько-американський міні-серіал від режисерів Крейга Мезіна і Югана Ренка, спільного виробництва американського кабельного каналу HBO і британського Sky Atlantic. Його прем'єра відбулася 6 травня 2019 року.

Втім, серіал вже став найпопулярнішим у світі, обійшовши відому «Гру престолів», за версією порталу International Movie Data Base (IMDB). Крім того – посилив інтерес туристів із усього світу в Україну і зокрема Чорнобильську зону.

XS
SM
MD
LG