Спеціально для Крим.Реалії
Російський уряд повідомив про неприпустимість закриття кордонів між регіонами країни. Це рішення було ухвалене після того, як з'явився перший регіон, який фактично оголосив про таке закриття ‒ і це, звісно, була Чеченська республіка, яка пережила дві руйнівні війни з центром. Хоча її очільник Рамзан Кадиров і заперечує те, що республіка «закрита», факти свідчать про протилежне. Навіть пасажири, які живуть у республіці, досі не скасованого ‒ схоже, це ще попереду ‒ рейсу з Москви в Грозний зобов'язані отримати медичну довідку про відсутність у них симптомів нового коронавірусу, щоб потрапити до Чечні.
Володимир Путін, впевнений, сам дав старт цій «епідеміологічній вольниці», коли вирішив, що керівники регіонів визначатимуть власний перелік карантинних заходів. Незважаючи на спалах епідемії в Росії, главі держави, схоже, дуже не хочеться вимовляти слово «карантин». Він влаштовує підданим «канікули», як школярам, а не як громадянам. А карантином мають займатися царедворці.
Кремль сам дав жителям Росії можливість згадати, що не все залежить від Путіна
І керівники російських регіонів поводяться, як вміють. Зрозуміло, поки що не кожен може дозволити собі епідеміологічну незалежність Кадирова ‒ голова Чечні у Кремля на особливому рахунку, у Москві прекрасно розуміють, що будь-який конфлікт у Чечні може спричинити нову кровопролитну війну на Північному Кавказі. Однак у міру наростання епідемії дії регіональних керівників будуть все жорсткішими. Уже зараз режим в'їзду в Астраханську область не дуже відрізняється від режиму в'їзду в Чечню ‒ пропускають тільки місцевих жителів. А низка інших регіонів встановили спеціальні блокпости на в'їзді. Серед цих регіонів, наприклад, Республіка Татарстан, у якій завжди були особливі відносини з центральною владою і яка єдина з тодішніх суб'єктів федерації відмовилася від підписання Федеративного договору. І, зрозуміло, з'явився блокпост на кордоні анексованого Криму з Росією, на Керченському мосту.
Можуть сказати, звичайно, що це тимчасові обмеження. Що епідемія завершиться ‒ і обмеження на в'їзд скасуються самі собою. Але, по-перше, ніхто не знає, коли настане кінець епідемії. По-друге, кожен російський регіон переживе лихо по-своєму ‒ залежно від ефективності місцевої влади та можливостей місцевої системи охорони здоров'я. Кремль сам дав жителям Росії можливість згадати, що не все залежить від Путіна, що між регіонами існують кордони, що боротьба з епідемією та її наслідками проходитиме в Москві, Чечні та Ленінградській області абсолютно по-різному. І боротьба з наслідками, мабуть, основне поняття ‒ тому що після епідемії відновлення економіки, думаю, як це завжди буває в Росії, почнеться зі столиць, а не з околиць.
І вже тим більше не з окупованих околиць. Не з Криму.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
