Пошуки прісної води під Азовським морем: «Нехай бурять ‒ подивимося, що у них вийде»

Уряд Росії виділив «Росгеології» 70 мільйонів рублів на проведення першого етапу геологорозвідувальних робіт в Азовському морі з метою «оцінки ресурсного потенціалу питних підземних вод у четвертинних та неогенових відкладеннях». По суті, йдеться про пошук прісної води під Азовським морем.​

Доповідь про виконання цих робіт має бути надана російському уряду до 1 лютого 2022 року. Дефіцит води на півострові, який поглибився після посухи, почав відчуватися після анексії Криму, коли Україна перекрила подачу води на півострів Північно-Кримським каналом. Київ говорить, що готовий відновити водопостачання після деокупації Криму. Москва стверджує, що влада в змозі вирішити проблему дефіциту води самостійно. У грудні 2020 року про необхідність пошуків прісної води для Криму під Азовським морем сказав президент Росії Володимир Путін. Тоді ж він відзначив, що будувати опріснювачі для водопостачання півострова занадто дорого. Проте, глава Криму Сергій Аксенов анонсував зведення кількох опріснювальних установок у різних містах півострова. Він же наприкінці 2020 року обіцяв, що розвідка запасів під Азовським морем буде проведена в найкоротші терміни. Про те, наскільки реалістичний цей проєкт для водопостачання Криму, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

На підсумковій пресконференції наприкінці минулого року Сергій Аксенов сказав, що геологічні пошуки води під Азовським морем мають бути проведені в найкоротші терміни:

«Обґрунтування можливості видобутку води вже розпочали всі відповідні структури. Деякі назвати не можу через режим санкцій. Процес пішов за великим рахунком. Буквально до кінця року ми підіб'ємо підсумки: що зроблене для обґрунтування видобутку води та її якості, і проінформуємо. По суті, це основне джерело води, тільки треба визначитися, якої вона якості, щоб її окремо не довелося опріснювати. Можливо, що буде досить велика кількість домішок, твердих частинок тощо. У цьому випадку не довелося б окремо будувати опріснювальну установку ще й для цієї води».

Український юрист-міжнародник, колишній постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін висловив Крим.Реалії думку, що російська влада намагається вирішити водну проблему півострова декількома способами одночасно.

‒ В окупаційної влади риторика постійно змінюється: то вони ставлять опріснювачі, то не ставлять. Проте, зараз на двох майданчиках у Криму йде підготовка до установки опріснювальних промислових споруд ‒ у Фрунзе Сакського району та в Ялті. Але це довгий процес, зараз він на рівні досліджень, проєктної діяльності. Щодо визначення місця розташування підземних вод, всі ці заяви російської влади насправді засновані на групі публікацій так званих Севастопольського державного університету та Науково-дослідного інституту сільського господарства Криму. Автори з цих двох установ досить довго експлуатують тему деяких підземних річок, які нібито течуть під Кримом на північ і виходять в акваторію Азовського моря десь поблизу Арабатської стрілки.

На думку Бориса Бабіна, навколо видобутку та використання цих передбачуваних глибинних вод виникає безліч запитань.

‒ Чому, якщо ці підземні річки існують, не пробурити свердловини на території самого Криму? Будь-яке буріння на шельфі технологічно набагато складніше. Друге запитання ‒ це якість. У цих публікаціях йдеться саме про глибинні води, тобто це не поверхневі шари, які зараз знищуються Росією за допомогою артезіанських свердловин. Ми говоримо фактично про термальні води, і врешті-решт абсолютно невідомо, що росіяни побачать на виході з того боку. Це може бути прісна вода, це може бути високомінералізована вода, це може бути якийсь газоконденсат або навіть нафта. Геологічні роботи в цій сфері ще ніхто не проводив. Усе, що робили вчені з Севастополя ‒ їздили Кримом декілька разів автомобілем з апаратом власної конструкції, який нібито допоміг знайти десь підземні води. Все це тільки з їх слів.

Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар розмірковує, яку саме воду під Азовським морем можуть шукати російські геологи.

‒ Геологорозвідка завжди проводилася щодо твердих корисних копалин. Підземні води теж належать до корисних копалин, але рідких. Дуже цікаво, що вони збираються шукати. Дійсно, під кожним морем й океаном є вода ‒ так звані субмарини води. Вони підрозділяються на інфільтраційні, тобто вони живляться завдяки опадам і поверхневому стоку, і седиментаційних, які утворюється безпосередньо в межах акваторії у процесі накопичення опадів. Є ще третій тип ‒ це ювенільні води, вони утворюються через дегазацію верхніх шарів мантії, але бурити до них ніхто не буде, тому що це занадто глибоко, приблизно 12 кілометрів. Можливо, маються на увазі порові седиментаційні води на глибині в 300 метрів ‒ їх і справді там багато, але приблизно 60% цих вод повертаються назад у материнську породу.

Юрій Медовар підкреслює, що ці глибинні води доведеться не тільки добувати з певними труднощами, але й очищувати.

‒ Седиментаційні води солоні, тому що взаємодіють з морською водою. Нехай в Азовському морі не стільки проміле, як у Чорному, але це все одно солона вода. Найголовніші запитання: скільки там води та якої вона якості? Взагалі, є ресурси підземних вод і запаси підземних вод. Ресурси ‒ це їх живлення атмосферними опадами, перетіканням з нижніх горизонтів і так далі. А ось запаси ‒ це те, що можна порахувати, витягти і використовувати для цілей водопостачання. Тобто ось ця постанова російського уряду щодо «оцінки ресурсного потенціалу», на мій погляд, складена неграмотно. Нехай бурять ‒ подивимося, що у них вийде. Але я не знаю, чи вийде знайти саме як запаси півтора кубічних кілометра, які давав Північно-Кримський канал.

Тим часом Борис Бабін вказує на те, що в разі початку видобутку цих глибинних вод з-під Азовського моря Україна зможе висунути проти Росії претензії в міжнародних судах.

‒ Будь-які геологічні пошуки на Азові й уже тим більше експлуатація деяких ресурсів може проводитися лише зі згоди України, навіть якщо це стосується територій, які належать Російській Федерації. Швидше за все, шукати воду росіяни будуть демонстративно, десь в акваторіях або наближених до окупованого Криму, або неподалік від материкової України. Я насправді бачу в цій історії з пошуком води в Азові одну величезну провокацію: росіяни показують, що роблять що хочуть, а кримчани отримують пропагандистську картинку. Розповідями про можливий запуск води «вже завтра» можна буде годувати людей ще рік-другий.

Військово-морський експерт, оглядач «Defense Express» Володимир Заблоцький передбачає, що геологорозвідка вод під Азовським морем може виявитися маневром відволікання в глобальній грі Росії проти України.

‒ Це важко прогнозована ситуація, тому що Кремль діє на свій розсуд і взагалі ніколи не звертає уваги на думку інших країн, світової громадської думки тощо. Україні такий видобуток підземних вод точно не сподобається, тому що навіть нині чинна угода між Україною та Росією свідчить, що Азовське море ‒ спільне. Хоча б порадьтеся ‒ але вони нас просто ігнорують. Якщо дивитися на дії росіян з іншого боку, це схоже на промацування сил і відволікання уваги, можливо, від якогось іншого театру. Ця геологорозвідка може бути фактором провокації. Що стосується дніпровської води, навіть якщо ми захочемо її дати або їм вдасться захопити дамбу в Херсонській області, це буде не так просто. По-перше, їм не дадуть цього зробити, по-друге, знадобиться багато часу, щоб запустити воду.

Таким чином Володимир Заблоцький переконаний, що Росія не піде на Україну війною через дніпровську воду, однак Києву все одно варто бути готовим до російських провокацій на Азовському морі й не тільки.

(Текст підготував Владислав Ленцев)