Доступність посилання

ТОП новини

Постріл у спину: вбивство українського майора може стати одним з доказів захоплення Криму


Захоплення аеропорту в Новофедорівці. Крим, березень 2014 року

На прикладі долі одного військового українські дипломати в міжнародних судах можуть довести, що анексія Криму Росією була збройним нападом на Україну з перших днів конфлікту. У квітні 2014 року майора української армії Станіслава Карачевського з автомата в спину розстріляв російський морпіх. Цей факт визнав і російський суд.

Після загибелі чоловіка дружина Станіслава Карачевського Ольга стала військовослужбовцем. Тепер вона служить у морській авіабригаді, у цьому підрозділі провів свої воєнні роки Станіслав. Після анексії Криму військових передислокували з Новофедорівки до Миколаєва.

На новому місці сім'я Карачевського вже освоїлася, діти звикли. Але сама Ольга майже не пам'ятає переїзду на материк, її життя розділилося на до та після 6 квітня 2014 року.

Ольга Карачевська
Ольга Карачевська

Постріл у спину

Російський військовий стріляв у спину Карачевського з автомата Калашникова. Майор української армії загинув на місці в коридорі гуртожитку в Новофедорівці.

Пробили праву легеню йому. Далі пішли згустки крові через рот. Це фатально
Михайло Горбатюк

«Пробили праву легеню йому. Далі пішли згустки крові через рот. Це фатально», ‒ розповів у ті дні місцевим ЗМІ старший льотчик морської авіабригади ВСУ Михайло Горбатюк.

Інший військовий ‒ близький друг Станіслава Карачевського ‒ і сьогодні служить у спеціальному підрозділі. Він не може назвати себе й показати обличчя, але згадує, що після захоплення аеропорту в Новофедорівці росіяни були готові відкривати вогонь по українцях.

«Вони були на нашій території і, скажемо так, вже господарювали. Вони намагалися погрожувати вже наведенням зброї, а не так, щоб посеред житлового масиву клацати затворами», ‒ згадує свідок того захоплення.

Зі зброєю в руках окупанти поводилися агресивно й навіть не приховували, що вони російські військові, згадує начальник штабу сакської авіабригади Микола Литвиненко.

«Навіть біля КПП, коли морські піхотинці дізналися, хто я такий, деякі люди говорили, що вас всіх треба тут валити, бо ми ‒ хохли», ‒ розповідає Микола Литвиненко.

Микола Литвиненко
Микола Литвиненко

Він згадує і день вбивства: майор Карачевський та капітан Єрмоленко разом завантажували речі для переїзду на материкову Україну, бригада на той час вивела авіатехніку й до переміщення готувався особовий склад.

«Після завантаження речей, вони проходили повз КПП, і російським військовим, напевно, так здалося, що з ними щось не так. Вони спробували затримати їх. На що наші військовослужбовці розвернулися та пішли в напрямку гуртожитку», ‒ розповідає начальник штабу морської авіаційної бригади.

Капітана Артема Єрмоленка російські морпіхи затримали неподаліко від КПП аеродрому. Його роздягли, зв'язали та передали спецслужбам. Українського військового допитувала ФСБ, а потім співробітники Слідчого комітету Росії. Знущалися, били.

Поставили його на коліна. Вся ця територія була захоплена представниками Слідчого комітету, неможливо було туди підійти
Микола Литвиненко

«Поставили його на коліна. На жаль, вся ця територія була захоплена представниками Слідчого комітету, неможливо було туди підійти. Приїхав генерал російський і навіть він кричав їм: «Що ж ви робите?!» ‒ згадує події Микола Литвиненко.

Побитого Єрмоленка перевезли до Севастополя, там тиждень тримали на території російської військової частини, потім відпустили.

ФСБ намагалася приховати вбивство. Але дружина Карачевського Ольга звернулася до суду

Станіслава Карачевського російські військові переслідували від КПП, наздогнали в гуртожитку й розстріляли в спину. ФСБ намагалася приховати вбивство. Але дружина Карачевського Ольга звернулася до суду. Кримінальну справу розглядав підконтрольний Росії суд в Криму.

«Один раз там був мій адвокат. Але потім судові розгляди скасували, ну й нікого фактично з моїх представників там не було», ‒ говорить Ольга Карачевська, нині вона оператор інформаційно-аналітичної групи авіабригади ВСУ.

«М'який режим» ‒ вирок за вбивство

Російське слідство встановило, що в майора Карачевського стріляв морпіх ‒ молодший сержант Євген Зайцев з Якутії. Починаючи з 2013 року, він служив за контрактом у російській армії. За це вбивство російського морпіха засудили до двох років колонії-поселення ‒ це виправний заклад із так званим «м'яким режимом».

Євген Зайцев
Євген Зайцев

«На справедливість розраховувати було нерозумно в цій ситуації...», ‒ зізнається Ольга.

Але настільки м'якого покарання вона не очікувала.

«Я навіть не знаю в якій ще країні за вбивство людини дають такий термін», ‒ обурений начальник штабу морської авіаційної бригади Микола Литвиненко.

Адвокат Ольги Карачевської переконаний, що справу про вбивство її чоловіка потрібно використовувати проти Росії в міжнародних судах. Адже вердиктом Зайцеву Росія офіційно визнала, що в Криму були кадрові російські військові, а не добровольці чи відпускники. І саме вони застосували зброю проти українських солдатів під час анексії.

Експерт з міжнародного права Михайло Буроменський вивчив та оцінив матеріали справи Карачевского. Чи може вона бути доказом збройного нападу Росії на територію України?

Цю справу можна було б використовувати як один з доказів
Михайло Буроменський

«Цю справу можна було б використовувати як один з доказів. Звичайно ж не основний, не першорядний. Але один із сотні інших доказів, які дають можливість побачити, як відбувалася анексія ця», ‒ зазначив експерт.

Однак зараз розгляд справи Карачевского в міжнародних судах неможливий.

«Немає юрисдикції у судів. А там, де вона могла б бути, там не буде згоди Росії на те, щоб розглядати цю справу», ‒ пояснює Михайло Буроменський.

Михайло Буроменський
Михайло Буроменський

Суд відповідної юрисдикції могла б заснувати Рада безпеки ООН, але Росія, як член організації, накладе вето на таке рішення, не сумніваються експерти. Україна вже судиться з Росією в міжнародному суді в Гаазі. Але там розглядають терористичну загрозу з боку Росії та її дискримінаційну політику в Криму, але не збройну агресію.

Станіслав Карачевський із сином
Станіслав Карачевський із сином

Ольга Карачевська оскаржила вирок Зайцеву, але російський суд залишив покарання без змін.

«Я пройшла всі інстанції оскарження. Подала позов до Європейського суду, рік чекаємо рішення», ‒ розповідає дружина українського військового, яка тепер сама виховує двох дітей.

Тепер син і дочка Станіслава можуть сфотографуватися тільки із зображенням батька.

Діти Карачевського поруч із портретом батька на лайтбоксі, Миколаїв
Діти Карачевського поруч із портретом батька на лайтбоксі, Миколаїв

На вулицях Миколаєва встановили лайтбокси з портретом Карачевського, автори проекту таким чином закликають пам'ятати про загибель військового та наслідки анексії Криму.

Лайтбокс із портретом Станіслава Карачевського
Лайтбокс із портретом Станіслава Карачевського

XS
SM
MD
LG