Конфлікт в Азовському морі, де Росія безпідставно затримує українські судна, вже вийшов на міжнародний рівень. Останнього дня серпня жорстку заяву зробив Держдепартамент США, пов’язавши такі дії Кремля зі спробами «підірвати та дестабілізувати ситуацію в Україні». Утім, в експертному середовищі цим не обмежуються, відкрито говорять про «повзучу анексію» і навіть бачать за діями Москви ймовірний військовий сценарій. Наскільки можливий такий розвиток подій? Що і Сполучені Штати, і сама Україна можуть зробити, аби його не допустити? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Українській службі Радіо Свобода розповів експерт вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council Олександр Вершбоу – авторитетний американський дипломат, який на початку двотисячних працював послом США у Москві, мав одну з ключових посад у Пентагоні та навіть чотири роки був одним із керівників НАТО – у статусі заступника генерального секретаря альянсу.
– Пане Вершбоу, Україна на всіх рівнях говорить про серйозність ситуації. А наскільки серйозною вона виглядає із Вашингтона? Офіційний Київ не перебільшує небезпеку?
Це – щонайменше форма економічної війни Росії проти України
– Безперечно, це дуже серйозна ситуація, що тільки погіршувалася протягом літа. Це – щонайменше форма економічної війни Росії проти України, оскільки фактично запроваджується блокада судноплавства щодо таких портів, як Маріуполь чи Бердянськ. І це коштуватиме українській промисловості втрати експортних надходжень і від сільськогосподарської продукції, й від виробництва сталі. Це обмежує права українських рибалок працювати в Азовському морі. Це позбавляє роботи тисячі докерів у портах. Отже, лише як торговельна війна це здійснює серйозний вплив на Україну.
Але є і те, чого ми не знаємо, можливо, це частина стратегічної ініціативи Росії: анексувати Азовське море, анулювати угоду 2004 року, вірогідно, дестабілізувати південь України із прицілом на нові агресивні дії, що мають на меті створити сухопутний міст до Криму. Це, звісно ж, частина найгіршого сценарію, але вже зараз існують підстави для занепокоєності певною «повзучою анексією» Азовського моря, що відбувається просто у нас на очах.
– Що ви маєте на увазі, коли кажете: «найгірший сценарій»? Як можуть розгортатися події, якщо Росію не зупинити?
Найгірший сценарій – коли Росія шукатиме шляхів спровокувати заворушення в Маріуполі та інших населених пунктах, щоб мати привід для військової інтервенції
– Думаю, найгірший сценарій – коли Росія шукатиме шляхів спровокувати заворушення в Маріуполі та інших населених пунктах південно-східного узбережжя України, щоб мати привід для військової інтервенції. Внаслідок якої або захопити більше території, або досягти втрат серед мирного населення чи серед військовослужбовців… Це невідомо, але, думаю, найгірший розвиток подій – це військові дії, що потенційно можуть призвести до створення «сухопутного мосту» до Криму.
– Що і Сполучені Штати, і Європа здатні зробити у цій ситуації? Як діятимуть?
– Америка та її європейські партнери, швидше за все, багато чого робитимуть, обговорюючи цю тему із Росією на дипломатичному рівні. Оскільки це порушення міжнародних угод і не може бути виправдане в разі якихось провокацій, спрямованих проти України. Думаю, цей факт має розглядатися під час того, як робитимуть аналіз, чи посилювати санкції проти Росії. Зараз ми знайшли спільну точку зору по обидві сторони Атлантики щодо санкцій, пов’язаних із Кримом та Донбасом, але до уваги не бралося посилення тиску Росії на Україну, що має місце протягом кількох останніх років. І Азовське море – це лише останній епізод, коли Росія намагається дестабілізувати Україну. І Захід має щось робити. Як варіант – за допомогою санкцій, якщо немає засобів для прямого впливу на ситуацію.
– Ви – не тільки дипломат, але й колишній заступник генерального секретаря НАТО. І як ніхто розумієте, що у розв’язанні будь-якої проблеми є дипломатичний компонент і водночас може бути компонент військовий. Щодо Азовського моря, є можливість для військового впливу – через збільшення військової допомоги Україні чи навіть через посилення присутності в цьому районі?
– Я не бачу прямих можливостей покращити ситуацію військовим шляхом. Росія дуже нервово реагує на присутність НАТО у Чорному морі взагалі, тому присутність в Азовському морі стала б лише ще одним викликом Росії, що міг би призвести до ескалації і більше зашкодити Україні, ніж допомогти. Окрім того, нещодавня угода щодо правового статусу Каспійського моря дала росіянам нові аргументи щодо Азовського моря – через сполучення між Азовом та Каспієм через Волгодонський канал. Тож, думаю, сфокусуватися треба на політичному тиску, санкціях; треба бути впевненими, що російське керівництво зрозуміло – саме цей фактор може бути великою перепоною для покращення стосунків Росії із Заходом – якщо Москва продовжуватиме цей тиск на Україну.
– Тобто, якщо Росія не зупиниться, услід за чинними «кримськими» та «донецькими» санкціями можуть запровадити ще один пакет, «азовські»?
Поведінка Росії дає підстави розглядати можливість запровадження додаткових санкцій
– Не думаю, що це вже обговорювалося, але я, безперечно, бачу підстави для того, щоб щонайменше розглядати запровадження додаткових санкцій – якщо Росія продовжить економічну блокаду чи – гірше того – використає це як відправну точку для нової військової агресії на південному сході України. Досить складно підтримувати згоду щодо тих обмежень, які вже запровадили, але поведінка Росії дає підстави розглядати можливість введення додаткових санкцій. Пам’ятаймо, що Росія не просто анексувала частину української території, але і контролює тепер прибережні ресурси біля Криму. Якщо дозволити анексувати ще й Азовське море – це втрата ще 10 мільйонів кубічних метрів газу, які могла б видобувати Україна, але це все буде вкрадено Росією. Отже, ставки дуже високі і Росія має розуміти, що заплатить ціну – і це будуть щонайменше нові економічні санкції
– Чи Україна в цій ситуації все робить все правильно? І що має робити, аби найгірший сценарій, який ми із вами обговорювали, не був реалізований?
Україні слід робити конкретні кроки, аби відбудувати свої Військово-морські сили і просто здійснювати супроводження суден
– Україні слід робити конкретні кроки, аби відбудувати свої Військово-морські сили, оскільки зараз Росія має велику перевагу на морі. І просто здійснювати супроводження суден, що прямують, наприклад, з Маріупольського порту. Це – той ефективний крок, який українські Військово-морські сили та прикордонники могли б зробити. Але при цьому всі дії Києва не мають виглядати так, що Україна шукає військового конфлікту із Росією! Головною метою має бути зняття напруженості, треба зробити так, щоб судноплавство відновилося у повному обсязі… Це вимагає дуже обережних дій. І водночас потрібна спільна робота зі Сполученими Штатами та Європою, спільний сигнал Росії – що така поведінка неприйнятна.
