Доступність посилання

ТОП новини

Вони наближаються: все, що потрібно знати про позачергові вибори до Верховної Ради


Будівля Верховної Ради України

В Україні офіційно стартувала виборча кампанія до Верховної Ради. Це сталося після публікації відповідного указу новообраного президента України Володимира Зеленського про розпуск нинішньої каденції парламенту. Хто, як і коли буде боротися за нові депутатські мандати? Звичайно, якщо дострокові вибори таки відбудуться – у Верховному суді зареєстрували вже два позови з оскарженням указу Зеленського.​ Оскаржують цей указ і в Конституційному суді України.

Замість 27 жовтня – 21 липня. Українці, за рішенням президента Зеленського, мали б обрати новий парламент уже через неповних два місяці.

На визначення з політичними уподобаннями усього вісім тижнів. За цей час політичні сили та депутати-мажоритарники мають переконати виборців голосувати саме за них.

Утім, офіційну агітацію вони зможуть розпочати лише після реєстрації в ЦВК, яка підтвердить їхню участь у прийдешніх виборах.

Для подання документів до Центрвиборчкому їм відведено рівно місяць – до 25 червня. Після цього буде ще п’ять днів, аби знятися з перегонів. Остаточний список для голосування буде відомий 30 червня.

Наразі ЦВК уже почала прийом грошових застав від учасників парламентських виборів. Партія, яка висуває список кандидатів у загальнодержавному окрузі, має надати 4 173 000 гривень, а партія, яка висуває кандидата в одномандатному окрузі, та кандидати-самовисуванці – 41 730 гривень.

Хто вже заявив про намір балотуватися до нової Ради? Наприклад, Володимир Гройсман, бо, як каже, має «досвід, і розуміння того, що потрібно робити». Іти планує з власною партією «Українська стратегія». За його словами, це буде команда тих, хто «має молодість, досвід і чітко розуміє, що потрібно державі».

Тим часом партія екс-президента Петра Порошенка вже оголосила про дату з'їзду. Він призначений на 31 травня. А ще ця політична сила змінила назву і тепер називатиметься «Європейська солідарність».

До нової ради іде і партія «Голос» Святослава Вакарчука. У ній уже заявили, що не хочуть брати у свою команду чинних народних депутатів. Персональний склад виборчого списку за результатами відкритого обговорення «Голос» має затвердити на з’їзді. А ще вирішити, кого буде підтримувати на одномандатних округах.

У зв'язку з прийдешніми виборами заяву зробили навіть у ПЦУ. Так, Синод Православної церкви України заборонив своїм представникам брати участь у парламентських та місцевих виборах. Водночас духівництву ПЦУ дозволено балотуватися в депутати органів місцевого самоврядування «з благословення церковної влади» та «при дотриманні відповідно визначених умов».

Що ж до виборців, то вони зможуть до 15 липня включно змінити місце голосування. Але якщо нове місце буде за межами рідного округу, то віддати свій голос можна буде лише за партії, а за висуванців-мажоритарників – ні.

Голосувати цього року Україна буде, як виходить, за старим виборчим законодавством: за пропорційною системою. Тобто половину депутатів обиратимуть за закритими партійними списками, а половину – на мажоритарних округах.

До цих правил уже давно були зауваження і неодноразово порушували питання про необхідність зміни їх. Утім, вчасно зробити це не вдалося.

Тепер, коли про це вже заговорив президент Зеленський, було запізно.

Але навіть якщо б пропозиція новообраного голови держави була проголосована, все одно є проблема. Справа у тому, що спочатку Зеленський наголошував на важливості відкритих списків, але сам вніс до Верховної Ради законопроект, які передбачав закриті.

Це обурило депутатів і вони навіть не включили це президентське подання до порядку денного.

Саме закриті списки є головною проблемою чинного виборчого законодавства, адже вони дають змогу продавати політичним лідерам прохідні місця у своїх партіях для потрібних їм людей, у той час як виборець не може впливати на їхню структуру.

Ще одна проблема нинішніх правил – бар’єр у 5 відсотків, який не дозволяє молодим партіям потрапити у велику політику. Саме для того, аби дати їм шанс, була пропозиція знизити цей ліміт до 3 відсотків.

Наразі опитування, яке провела соціологічна група «Рейтинг» у період 16–21 травня, демонструє, що до нової Ради можуть потрапити п’ять партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа», БПП, «Батьківщина» та «Сила і честь». Це якщо говорити про електоральні смаки тих, хто вже точно визначився і має намір голосувати.

У партії Зеленського поки що найкращий результат. Різні соцопитування пророкують їй від 39,9 до 43,8 відсотків підтримки. Знову ж таки: серед тих, хто вже визначився і піде на вибори.

А от якби бар’єр до парламенту був у три відсотки, до нової Ради, можливо, потрапили б ще й «Голос», «Радикальна партія» і «Опозиційний блок».

Тим часом є ті, хто намагається оскаржити указ Володимира Зеленського про розпуск восьмого скликання Верховної Ради.

Відразу після того, як тільки він оголосив про своє рішення, на його адресу посипались закиди, як від самих депутатів, так і від низки експертів щодо неконституційності такого його кроку.

Вже дійшло до суду. Так, 23 травня указ Зеленського оскаржив у Верховному суді України громадянський рух «Спільна справа».

Того ж дня з'явилася інформація, що у Верховному суді зареєстрували вже два позови з оскарженням указу Зеленського.

Тим часом низка народних депутатів 24 травня звернулась із вимогою визнати указ Зеленського про розпуск Ради неконституційним до Конституційного суду України. Звернення підтримали 62 парламентарі, серед яких більшість – представники фракції «Народний фронт».

XS
SM
MD
LG