«Політичний кийок для залякування кримських татар»: про що говорять нові звинувачення Росії проти Мустафи Джемілєва

Цього тижня російські силовики висунули нові звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. За даними адвоката Миколи Полозова, йдеться про три статті: незаконний перетин державного кордону Росії, недбале зберігання вогнепальної зброї та її незаконне придбання, а також зберігання боєприпасів.

Раніше Мустафа Джемілєв анонсував на початок травня мирний «Марш гідності» в анексований Крим, однак поки що акцію відклали на невизначений час. Нові звинувачення на адресу лідера кримськотатарського народу і перспективи мирної акції на адмінкордоні з півостровом в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучою Ельвіною Сеїтбуллаєвою обговорювали сам Мустафа Джемілєв, російський адвокат Микола Полозов, постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич і російський правозахисник Олександр Подрабінек.

– Отже, Мустафа-аг'а, чим ви пояснюєте цілих три нових звинувачення з боку російських силовиків?

Джемілєв: Вони ще в січні 2016 року винесли постанову про мій заочний арешт. При цьому ті три статті, які були перераховані зараз, там не фігурували. Нещодавно нові звинувачення висунули також проти Рефата Чубарова. Можна зі стовідсотковою упевненістю стверджувати, що це загроза: якщо ви, мовляв, перейдете кордон із Кримом, вам будуть пред'явлені ці звинувачення, вас посадять на терміни відповідно до цих статей. Самі статті, звісно, абсурдні: наприклад, незаконний перетин кордону Росії. Крим – це не Росія, і її кордон я не переходив. Що до придбання і зберігання зброї – це абсурд. Вони мають на увазі те, що було в 1990-ті роки: значить, я тоді у Росії повинен був питати дозвіл? У мене є дозвіл на зберігання гвинтівки. Уже після того, як мені заборонили в'їзд до Криму, російські силовики знайшли в моєму будинку патрони до неї – на них, виявляється, дозволу немає, ось і порушують кримінальну справу. Загалом, якась муть.

– Нагадайте, будь ласка, суть запланованого вами «Маршу гідності».

Джемілєв: Ідея була така: разом з різними депутатами і громадськими діячами підійти до адміністративного кордону і вимагати, щоб всі кордони прибрали і забезпечили територіальну цілісність української держави. Всі учасники маршу будуть без зброї, не йдеться про якийсь прорив. Люди просто підійдуть впритул, щоб міжнародні спостерігачі побачили цю окупаційну систему. Які будуть дії окупантів – невідомо, тому що ми маємо справу з неадекватною державою. Розглядаємо різні варіанти: ми вже попередили ООН, Євросоюз, ПАРЄ з тим, щоб вони прислали своїх спостерігачів. Також ми очікуємо, що на марш прийде значна кількість політичних діячів, депутатів Європарламенту.

– Раніше ви називали дату 3 травня, але тепер, у зв'язку з пандемією коронавірусу, марш перенесений. На який термін? І як реагує російська влада?

Джемілєв: Я нову дату не називатиму, тим більше, що підготовка припинена – невідомо, коли цей карантин закінчиться. Поки що дуже ймовірно, що карантин продовжать і після 30 квітня, а після цього теж потрібен якийсь час. Що до реакції Кремля – ясна річ, вони не хочуть таких нагадувань про Крим, для них подібні акції небажані. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров уже заявив, мовляв, для нас марш закінчиться погано, а в самому Криму кримським татарам погрожують, щоб ті не виходили зустрічати учасників маршу. Російські силовики продовжуватимуть ці репресії, тому що терористичний, тоталітарний, окупаційний режим може триматися лише на страху. Вони хочуть домогтися смирення – щоб люди нікуди не виходили і ні в яких акціях участі не брали.

– Дякуємо. Ось що дослівно говорив Сергій Лавров про марш, ініційований Меджлісом кримськотатарського народу:

«Вони ж – ті, хто настирливо вимагає допуску спостерігачів, ігнорують те, що всі, хто хотів, давно вже побували і все побачили – наполягають тільки для того, щоб заїхати через територію України, тим самим підкресливши політизований характер своєї затії. Напевно, саме ці люди підтримуватимуть злочинний задум Мустафи Джемілєва і інших лідерів так званого Меджлісу кримськотатарського народу, які оголосили, що на початку травня підуть на Крим і не зупиняться ні перед чим... Західні, іноземні поборники такого ставлення до проблеми кримських татар живлять подібного роду ініціативи, які можуть дуже погано скінчитися. Щонайменше, негативно вплинути на безпеку кримчан ми в жодному разі не дозволимо».

– Пане Миколо, ви плануєте поїхати в Крим 13 квітня, щоб представляти Мустафу Джемілєва в світлі нових звинувачень проти нього. Що там відбуватиметься?

Полозов: Це буде не засідання суду, а закриті слідчі дії в Головному управлінні Слідчого комітету Росії у Криму. По суті, там буду тільки я і слідчий – він повинен пред'явити мені низку документів, призначених Мустафі Джемілєву. Але я вже зараз можу сказати, що звинувачення – політично мотивоване дійство з боку російської влади в окупованому Криму. Ми бачили, що до цього вони спробували реанімувати «справу 26 лютого» та притягнути до кримінальної відповідальності Рефата Чубарова. Це такий політичний кийок, який російська влада використовує перш за все для залякування кримських татар та інших проукраїнських громадян у Криму.

Що стосується подальших дій, подивимося на рішення слідчого, його начальства і, зрештою, кремлівської влади. Справа може розвиватися в різних напрямках, але навряд чи найближчим часом будуть відкриті слухання.

– Чи плануєте звертатися в міжнародні інстанції?

Полозов: Безумовно, за всіма пунктами, які пред'являть Мустафі Джемілєву, ми проводитимемо оскарження. Після вичерпання в рамках російської юрисдикції всіх засобів правового захисту – а це необхідна умова для звернення в міжнародні інстанції – ми звертатимемося в той же Європейський суд з прав людини.

– Спасибі, Миколо. Антоне, яка позиція представництва президента України в Криму з приводу нових звинувачень російських силовиків на адресу Мустафи Джемілєва?

Кориневич: Ми відреагували на них негайно і зробили заяву на своїх сторінках у соцмережах. Наша позиція однозначна: це псевдопереслідування лідера кримськотатарського народу з абсолютно надуманих звинувачень – порушення прав людини і норм міжнародного гуманітарного права. Ми впевнені в тому, що це реакція окупаційної влади на діяльність Мустафи Джемілєва, на його протистояння російській агресії і боротьбу за територіальну цілісність України. Ми не визнаємо цих звинувачень і очікуємо, що прокуратура Автономної Республіки Крим відреагує на це, щоб ініціювати судові розгляди і на національному, і на міжнародному рівнях. Таким чином можна продемонструвати, як поводиться країна-агресор. Це ж стосується надуманих звинувачень проти Рефата Чубарова.

– Олександре, ваша думка як правозахисника? Невже мирний марш на Крим так сильно налякав російських силовиків?

Подрабінек: Я думаю, що для Мустафи Джемілєва це не така велика новина і далеко не перше звинувачення від радянської і російської влади. Очевидно, що наслідків формально-юридичного характеру не буде, поки він перебуває на підконтрольній Києву території. Російських силовиків лякає не те, що марш на Крим – вони жорстко реагують навіть на одиночні пікети в Москві і розганяють їх. У страху очі великі, а вони дуже бояться за владу, відчуваючи, що сидять не на своєму місці. Будь-який результат цього маршу на Крим буде не на їхню користь. А російська правоохоронна система постійно імітує бурхливу діяльність, їм потрібні якісь вороги. Це характерно для всіх тоталітарних, авторитарних режимів. Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров та інші активісти – ідеальні вороги для нашої влади. Вони далеко, їх неможливо заарештувати, зате можна відзвітувати про те, що докладаються якісь зусилля для захисту країни.

– Як ви самі ставитеся до ідеї маршу на Крим? Братимете участь?

Подрабінек: Мені здається, це хороша акція. Я поки не скажу, яким чином до неї підключуся. Інша справа, що зараз, звісно, не дуже вдалий час, враховуючи пандемію коронавірусу. Я думаю, що в майбутньому цей марш відбудеться і буде дуже показовим. Світу треба постійно нагадувати, що Крим – анексована територія, світова громадська думка не повинна з цим миритися... У Кремлі розуміють тільки мову сили, мову тиску і санкцій. Якби західні лідери проявляли велику послідовність у захисті прав людини в Росії і територіальних прав України, то це пішло б на користь усім.

Але я не бачу з боку міжнародного співтовариства великого бажання притиснути Путіна і змусити його вести більш виважену і миролюбну політику. Захід виходить із міркування, що поганий мир краще, ніж добра війна – але за чий рахунок це робиться, для них це – другорядне.

(Текст підготував Владислав Ленцев)