«Росія не хоче «сторонніх вірян» у Криму»: про що свідчить рішення виселити ПЦУ з собору в Сімферополі

Верховний суд Росії відмовився переглянути рішення про виселення громади Православної церкви України з Кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги в Сімферополі. Про це 4 серпня повідомив український адвокат Сергій Заєць. За його словами, «по суті це означає повну ліквідацію української православної громади в Криму».

Російська влада вимагає від української православної церкви залишити Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги у Сімферополі вже понад рік. Чиновники аргументують це тим, що термін дії договору з єпархією Української православної церкви Київського патріархату, яка перейшла у створену пізніше Православну церкву України, вже закінчився. Водночас російське Міністерство юстиції Криму відмовляє українському православному приходу в реєстрації на півострові. Архієпископ Климент вважає ці кроки з боку російської влади переслідуванням за релігійною ознакою. Про те, чи здатна ПЦУ відстояти своє існування на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Архієпископ Кримської єпархії Православної церкви України Климент розповів Крим.Реалії, що без основного собору в його громади на півострові практично нічого не залишиться.

– Якщо судові пристави почнуть виконувати це рішення, то це означатиме припинення існування Православної церкви України в Криму. Окрім цієї будівлі, у мене на півострові більше нічого не залишилося, окрім кількох житлових будинків у глухих сільських районах. Зараз найгостріше питання: куди подіти майно? Я не можу нічого вивезти, але й залишити в цій будівлі церковні цінності неможливо. У 2017 році пристави забрали все майно з першого поверху, і ми досі не знаємо, де воно. У соборі залишилося унікальне зібрання живописних ікон, яке збиралося упродовж 25 років, там є роботи 18-19-го століть. Раніше момент виселення вдавалося відтягнути, оскільки за російським законом ми мали пройти всі суди, а зараз ми остаточно програли в Москві. Далі залишається тільки Європейський суд із прав людини ‒ і ми вже звернулися туди.

Архієпископ Климент висловлює надію на позачерговий розгляд скарги в ЄСПЛ, однак сумнівається, що російські чиновники в Криму виконуватимуть незручне для них рішення.

– Тому нам залишаються тільки молитви. Держава Україна залишила нас у 2014 році. Якщо все ж таки вдасться довести до кінця справу, яка була розпочата, завдяки моєму голодуванню ‒ передачу собору в Сімферополі в державну власність України ‒ можливо, влада тоді долучиться до нашого захисту. Ні Міністерство закордонних справ, ні Офіс президента, ні Міністерство юстиції поки не долучилися до неї. Тільки прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальні справи та намагається якимось чином через європейські суди змусити Росію виконувати міжнародні конвенції. У мене була зустріч з представником президента в Криму, і все. Зараз готуються нові зустрічі, але, на жаль, із великим запізненням. У Верховній Раді лежали всі необхідні постанови, які треба було винести на сесію, але цього не зробили.

Дійсно, ще на початку червня Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови Кабінету міністрів про передачу Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі в державну власність України. За задумом авторів такого рішення, воно допомогло б побічно захистити майно ПЦУ у тимчасово окупованому Криму. Однак дотепер парламент так і не виніс це питання на голосування.

Тим часом заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко стверджує, що українська влада вже декілька років порушує проблеми переслідування української церкви в Криму на міжнародних майданчиках.

– Проблематика Кримської єпархії ПЦУ перебуває в полі зору українського уряду як мінімум із 2016 року, коли була ухвалена вже друга резолюція ООН щодо ситуації з правами людини в Криму. У неї був внесений пункт щодо переслідування тоді ще Української православної церкви Київського патріархату на території півострова. Всі подальші роки Україна постійно тримає у фокусі це питання і постійно пояснює нашим міжнародним партнерам всі нюанси цього кейса. Тому я не можу сказати, що весь цей час Україна нічого не робить. Причому ООН ‒ тільки один із майданчиків, де наша країна працює в цьому напрямку. Ми апелюємо до наших партнерів для запровадження нових санкцій щодо тих, хто порушує права українських громадян у Криму. Словом, ми раді співпрацювати з ПЦУ з усіх цих питань і допомагати їй.

Ігор Яременко нарікає на те, що українська влада не може безпосередньо вплинути на те, що відбувається на тимчасово окупованій території.

– Але Росія, на жаль, не дотримується зобов'язань, які покладаються на неї міжнародним правом, і це проблема. Проте ми відстежуємо порушення, повідомляємо про них правоохоронним органам. Ми намагаємося донести сигнал усім людям на окупованих територіях що окупація ‒ тимчасова, що вона колись закінчиться, і за всі правопорушення доведеться відповідати. Щодо останнього рішення Верховного суду Росії, наш керівник уже поставив завдання відреагувати на нього. Ми детально проаналізуємо це питання, складемо перелік осіб, причетних до неправомірних дій, і ініціюватимемо порушення кримінальних справ і переслідуватимемо винних у межах як української політики санкцій, так і політики санкцій наших партнерів.

Український адвокат Сергій Заєць, який захищає інтереси Кримської єпархії ПЦУ, вказує на те, що перспективи є не тільки у звернень до ЄСПЛ.

– Є також Комітет ООН із прав людини ‒ туди торік наприкінці серпня звернулися самі парафіяни. Тобто, з одного боку, є єпархія, як структурна одиниця церкви, а з іншого боку ‒ люди, які приходять до храму. Комітет ООН уже звернувся до влади Росії з вимогою утриматися від виселення громади з належного їй храму. Проте, ми боїмося, що після рішення Верховного суду Росії судові пристави діятимуть оперативно, а структури ООН не настільки зрозумілі їм, як ЄСПЛ. Ми сподіваємося, що й там досить швидко відреагують на наші скарги. Росія, очевидно, не захотіла бути виключеною з Ради Європи, вона повернулася в Парламентську асамблею. Водночас, всередині країни влада посилає чіткий сигнал, що звернення до європейських інстанцій – безперспективні. Але насправді вони реагують.

На думку адвоката, будь-яке невиконання міжнародних зобов'язань загрожує для Росії серйозними політичними втратами.

– Це підриває довіру до російської влади, ставить під загрозу співпрацю з ними. А сучасний світ перебуває на такій стадії розвитку, що існувати ізольовано неможливо. Тому, якщо російська влада у випадку з ПЦУ ігноруватиме вимоги Комітету ООН із прав людини, вимоги ЄСПЛ, то їм доведеться враховувати втрати, які вони матимуть. Звісно, мені важко сказати, яке рішення вони ухвалять у результаті: наскільки це питання важливе для Росії з політичної точки зору? Щодо поки не ухваленої постанови Верховної Ради, у політичному аспекті вона показала б значущість подій, які відбуваються в Криму, для України. Фактично російська влада ігноруватиме такі рішення, але з юридичного боку – це важливий крок, просто тому що територія півострова ‒ це територія України.

Російський публіцист, священник Харківсько-Полтавської єпархії Української автокефальної православної церкви Яків Кротов переконаний, що спроби відстояти собор у Сімферополі все ж закінчаться поразкою ПЦУ.

– Рішення про виселення ПЦУ в Сімферополі, звісно, політичне: в Російській імперії не повинно бути «сторонніх вірян». Це путінський стиль ‒ виписуватимуть протоколи, штрафуватимуть, заганятимуть під землю. Це удушення удава, коли процеси можуть тягнутися десятиліттями. Я боюся, що храм навряд чи вдасться відстояти, і його кінець, на жаль, зумовлений. Щодо дій української влади, я б сказав, що це не її справа ‒ втручатися в церковні справи. Я розумію, що хочеться попросити захисту, але є, врешті-решт, ООН і Рада Європи. Щоправда, на міжнародній арені Росія вже показала себе недоговороздатною, тобто домовитися можна, а домогтися виконання ‒ навряд чи. Ось «Свідків Єгови» знають у всьому світі, у Росії їх – сотні тисяч, але їх там заборонили, майно релігійних центрів конфіскували, приблизно 200 осіб – у в'язницях.

Раніше український релігієзнавець Руслан Халіков висловив в ефірі Радіо Крим.Реалії думку, що в Росії та в анексованому нею Криму в останні роки розгорнута кампанія переслідування релігійних меншин.

«Взагалі, російський підхід до релігійних організацій упродовж останніх кількох років усе погіршується. Релігійні меншини в Росії всіляко витісняються з публічного простору, їм заважають перереєструватися, протидія все більше посилюється. Це відбувається і в Криму, і в Донецьку, Луганську. З одного боку, в Росії начебто немає переслідувань саме з релігійних підстав, з іншого, їх переслідують за різними надуманими підставами: екстремізм, нестача документів тощо. Таким чином витісняють інодумців».

Раніше, 23 липня російські судові пристави вручили архієпископу Клименту постанову про знесення храму в Євпаторії. За словами священнослужителя, документ про початок виконавчого провадження датований 15 травня, і він зобов'язує єпархію провести демонтаж будівлі упродовж місяця після рішення суду. Формальна причина ‒ відсутність реєстрації ПЦУ за російським законодавством в анексованому Криму. Архієпископ оголосив, що не має наміру виконувати це рішення.

(Текст підготував Владислав Ленцев)