Доступність посилання

ТОП новини

Побори, «криша», ціни: проблеми підприємців у Криму


Влада в Криму звітує про зростання промислового виробництва, підтримку малого та середнього підприємництва. За словами глави уряду Криму Сергія Аксенова (Аксьонова), за минулі п'ять років понад 1200 підприємців інвестували в розвиток бізнесу в Криму, створено понад 2400 робочих місць.

Тим часом кримські бізнесмени все частіше повідомляють про тиск на них і проблеми з роботою на півострові. Про це кримчани говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський активіст, засновник відеоблогу CrimeaDays Олег Кочеров стверджує, що був змушений закрити свій бізнес через труднощі, які виникли на півострові.

Олег Кочеров
Олег Кочеров
Є безліч різних структур, Фонд підтримки підприємництва, всякі союзи роботодавців, але все робиться для фікції
Олег Кочеров

‒ Я займався бізнесом, але кинув це заняття, тому що вважав, що немає сенсу більше перебувати в таких нелюдських умовах. Якщо говорити про фірми, афільовані з чиновниками, пов'язані з «Федеральною цільовою програмою», то, можливо, якесь зростання іде. Іде також зростання у всякого роду коучів, тренінгів, які збирають людей і промивають їм мізки. У нас є безліч різних структур, Фонд підтримки підприємництва, всякі союзи роботодавців, але все робиться для фікції. З досвіду роботи з Торгово-промисловою палатою можу сказати, що ці люди взяли з мене 40 тисяч рублів за реєстрацію мого бренду в російському правовому полі, це оформляється упродовж року. Через вісім місяців я дізнаюся, що моя торгова марка зайнята кимось, гроші зависли в повітрі, керівники змінилися. Це стиль роботи організацій у Криму.

«Хотіли в Росію – потрапили в шапіто». Кримський блогер про життя після анексії (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:09:32 0:00
Завантажити на комп'ютер

Олег Кочеров стверджує, що до нього нещодавно звернувся бізнесмен, який отримав 4,5 мільйони державної допомоги на розвиток своєї справи, закупив обладнання в Китаї з передоплатою, проте, за рішенням якогось російського мирового суду, банк списав з його рахунків ці гроші.

За звітом Радміну, Крим за п'ять років витратив 687 мільярдів рублів, це понад 12 мільярдів доларів. Новий Дубай можна було збудувати в Криму
Олег Кочеров

‒ Уряд Росії, швидше за все, знає, що в нас відбувається. З тим же виконанням «Федеральної цільової програми», тому що перехідний період у нас переносять із року в рік. За звітом Радміну, Крим за п'ять років витратив 687 мільярдів рублів, це понад 12 мільярдів доларів. Новий Дубай можна було збудувати в Криму, а ми маємо дороги, з якими нічого не робили з часів Радянського Союзу. Сергій Аксенов говорить про створення якоїсь спеціальної зони для бізнесу, але це чергова схема. У нас із 2015 року запровадили вільну економічну зону. Люди, які вступали туди, платили 150-200 тисяч рублів, брали на себе зобов'язання, і не могли їх виконати через реалії Криму. Зрештою вони просто «влетіли на гроші». А я давно говорю у своїх блогах, що Крим перетворився на якусь офшорну зону, де російські олігархи відмивають гроші.

Російський бізнес-омбудсмен у Криму Світлана Лужецька в ефірі радіо «Спутник в Крыму» визнала, що деякі питання щодо підприємців із чиновниками доводиться вирішувати в ручному режимі:

«Кожен голова адміністрації в першу чергу має піклуватися й думати в свою роботу, щоб ці питання якраз були виконані, я б сказала, на тверду четвірку. Але якось на практиці, дійсно, стикаємося з тим, що муніципальні утворення не всі доступні, не зовсім правильну інформацію надають суб'єктам бізнесу, відповідають несвоєчасно. Це є, і ми в цьому напрямку дуже багато працюємо. Сама навіть в особистому режимі набираю голів адміністрацій, яким кажу: є таке питання, є такий підприємець, ну давайте оперативненько!».

Колишній голова Союзу підприємців Армянська Юрій Соломаха стверджує, що успішно вести бізнес у Криму можна тільки під неофіційним контролем місцевої влади.

‒ Нас просто послідовно знищують. Протягом 2014-2015 років третина українських підприємців закрили свою справу, на їхнє місце приходять російські. Я вважаю. що з часом залишиться мала частина підприємців, які починали при Україні. Зараз велика частина бізнесу в Армянську ‒ магазини, базарники, їхня половина від того, що було при Україні, і всі там стогнуть і плачуть. Мені здається, преференції можуть отримати тільки ті, у кого «криша» на найвищому рівні, тобто, Аксенова та його оточення. Всіх інших просто «вбивають». Проблема у відсутності закону як такого, питання завжди в «криші». Може, якийсь час без неї ногами ворушитимеш, але твою рентабельність триматимуть на рівні нуля або нижче. Ну і зрозуміло, що санкції теж дають свій ефект.

Голова регіональної громадської організації малого та середнього підприємництва «Союз підприємців Севастополя» Марат Тюнін також нарікає на незаконність дій російської влади.

Марат Тюнін
Марат Тюнін
Місто Севастополь сьогодні не для нас, а для заїжджих чиновників та їхніх наближених підприємців
Марат Тюнін

‒ У нашому Союзі було близько 150 підприємців, у яких були нестаціонарні торгові об'єкти на території Севастополя, це дрібний бізнес. У всіх людей, яким обіцяли компенсаційні місця, розвиток, місця забрали й компенсаційних не дали. У мене 2018 року два моїх павільйони знесли вночі, на день народження зробили мені такий подарунок, а на інший у чотири рази збільшили оренду заднім числом, хоча я сам її закрив. Таких випадків я знаю сотні. Місто Севастополь сьогодні не для нас, а для заїжджих чиновників та їхніх наближених підприємців. Підприємці ‒ це розумні люди, які самі себе забезпечують. Виходить, вони не потрібні цій державі. Тут потрібні раби ‒ всіх розігнати, всіх в економічну залежність загнати.

Наприкінці 2018 року російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников наполягав, що місцевим підприємцям дають і даватимуть місця для торгівлі:

«По-перше, в нас надлишок нестаціонарної торгівлі за показниками міст Російської Федерації. Але якщо ми хочемо залишити всі ці кіоски на вулицях, ми це можемо із задоволенням зробити. Законодавчі збори можуть ухвалити будь-який закон, що обмежує нас в ухваленні схем НТО. Два роки тому вона передбачала 2500 торгових місць, із них тільки близько 100 уклали договори оренди. Для бюджету міста це було близько 5 мільйонів рублів. Сьогодні це 1500 місць, це понад 100 мільйонів доходів бюджету, це виразний, зрозумілий регламент, як це все відбувається, але кількість все одно зайва. Ми готові її збільшувати в будь-яких варіаціях, передбачаючи спеціально відведені місця торгівлі. Кажуть, що у нас немає місць для торгівлі ‒ це неправда, у нас близько 650 вільних місць».

Марат Тюнін зазначає, що місцева влада встановлює надзвичайно високі орендні ставки для бізнесу.

Я не чув жодного севастопольського підприємця, який сказав би, що його все влаштовує
Марат Тюнін

‒ Ми спілкуємося з дуже багатьма людьми, у яких і магазини великі, і ділянки вони орендують у держави. За «бідної України» платили копійки за оренду майна, землі. За «багатої Росії» такі побори зробили чиновники за майно, яке раніше було державним українським. Підприємці просять обґрунтувати, звідки такі цифри оренди, такий підхід ‒ ніхто не доводить, все з повітря береться. Це, звичайно, впливає на ціноутворення, на споживача. Я не чув жодного севастопольського підприємця, який сказав би, що його все влаштовує, що він задоволений. Люди не знають, що буде завтра, ‒ не через тиждень, а завтра! Хто прийде до них із перевіркою черговою? Багато хто чекає, мовчать, говорять, «Москва не відразу будувалася», а я відповідаю: скільки ми будемо чекати? П'ять, сім, двадцять років? Посміхаються і знизують плечима.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG