Доступність посилання

ТОП новини

Протистояння на Азові: що відбулося між українськими та російськими катерами під час проходу Каспійської флотилії?


Російські катери Каспійської флотилії під час проходу Азовським морем, 14 квітня 2021 року

Росія в односторонньому порядку перекрила частину морської акваторії в районі Керченської протоки. Заборона діятиме до жовтня і спрямована проти іноземних, в тому числі й українських, військових кораблів, які тепер не зможуть пройти в Азовське море. Паралельно Росія нарощує власне угруповання в акваторії та перешкоджає роботі українських моряків. Який інцидент стався між катерами ВМС України і росіянами? Що зараз розглядають як одну з головних загроз для прифронтового азовського узбережжя і які сили на морі є в України?

Основні бойові одиниці військово-морських сил на Азовському морі – малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155. Їх тут всього чотири, тому задіяні вони практично щодня. Цього разу разом з екіпажем МБАКу «Вишгород» в море виходить також знімальна група «Донбас.Реалії».

Малий броньований артилерійський катер ВМС України «Вишгород» в порту Маріуполя
Малий броньований артилерійський катер ВМС України «Вишгород» в порту Маріуполя

Умови для роботи моряків сьогодні складні. Видимість на воді всього кількасот метрів. Бути особливо пильними змушують також дії супротивника. Раптова активність армії РФ торкнулася не тільки сухопутних кордонів України.

Один з останніх інцидентів трапився в ніч із 14 на 15 квітня. Тоді частина Каспійської флотилії Росії проходила через Азовське море. Російські кораблі зайшли в акваторію по Волго-Донському каналу. Коли загін наблизився до контрольованого Україною узбережжя, на зустріч їм вийшли дві групи катерів ВМС України. МБАК «Вишгород» був серед них.

На борту МБАК «Вишгород» під час виходу в Азовське море, 22 квітня 2021 року
На борту МБАК «Вишгород» під час виходу в Азовське море, 22 квітня 2021 року

«В Азовське море входять нові сили, нові кораблі і ми повинні знати місцеперебування цих сил, тому що ми забезпечуємо безпеку судноплавства в цьому регіоні. Ми разом із прикордонною службою виконуємо завдання із захисту прибережних комунікацій, тому ми повинні знати, де перебувають сили найбільш небезпечні для судноплавства в нашому регіоні»​, – пояснює командир катера Денис Бакумов.

Кораблі Каспійської флотилії вже не раз проходили Азовським морем, але таке значне скупчення техніки українські військові зафіксували вперше. У загоні нарахували півтора десятка плавзасобів, плюс катери і кораблі ФСБ, що супроводжували перехід. І хоч головним завданням українських катерів був лише збір інформації, їхня присутність поблизу російської групи була явно небажаною.

Російський корабель берегової охорони ФСБ проекту «Сокжой» супроводжує загін Каспійської флотилії в Азовському морі, 14 квітня 2021 року
Російський корабель берегової охорони ФСБ проекту «Сокжой» супроводжує загін Каспійської флотилії в Азовському морі, 14 квітня 2021 року

«Робили дії по недопущенню нас на небезпечну відстань до конвою. Старались пересікати курси нам, відрізати нас аби ми не мали змоги провести розпізнавання. Але завдання ми виконали в повному обсязі»​, – пригадує командир катера.

У каспійському загоні українські військові нарахували вісім десантних катерів проєкту «Дюгонь» і «Серна». Це невелика техніка, яку за словами військових, можна використовувати для десантних операцій саме на узбережжі мілководного Азовського моря.

Російський десантний катер проєкту «Дюгонь» Каспійської флотилії під час проходу Азовським морем, 14 квітня 2021 року
Російський десантний катер проєкту «Дюгонь» Каспійської флотилії під час проходу Азовським морем, 14 квітня 2021 року

«Вісім малих десантних катерів – цілком достатня кількість для десантування батальйону морської піхоти. Десант він же не так просто здійснюється. Зазвичай ще є кораблі вогневої підтримки – це можуть бути ті ж «Шмелі», які прийшли з Каспію. Це такі маленькі річкові кораблики з потужним артилерійським озброєнням і реактивними системами залпового вогню. Вони старенькі, але досить ефективні для цих цілей»​, – пояснює керівник воєнних програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.

Протяжність контрольованої Україною берегової лінії в Азовському морі – понад 300 кілометрів. Частина узбережжя може бути використана для десантної операції. І, як пояснюють прикордонники, саме цим ділянкам зараз приділяють найбільше уваги.

Через дії росіян в акваторії, прикордонники збільшили кількість патрулів. В умовах піщаного узбережжя Азовського моря, щоб прочесати віддалені і важкодоступні ділянки – використовують навіть квадроцикли.

Наряд прикордонної служби України здійснює перевірку узбережжя Азовського моря, 21 квітня 2021 року
Наряд прикордонної служби України здійснює перевірку узбережжя Азовського моря, 21 квітня 2021 року

«Основними ризиками зараз є висадка диверсійно-розвідувальних сил противника в місцях радіолокаційної тіні, мінування узбережжя, а також мінування стратегічних об’єктів, які знаходяться поблизу узбережжя. Також, це вже більш масштабніше, – висадка морського десанту противника в десантнодоступних місцях»​, – говорить начальник відділу ДПСУ Володимир Силка.

Також на азовському узбережжі українські військові постійно проводять навчання. Проти морського десанту готуються застосовувати авіацію, танки та артилерію.

Українські катери супроводжували Каспійську флотилію до Керченської протоки. Там росіяни зайшли в порт Темрюк, після чого покинули Азовську акваторію. Але, на думку експертів, втрачати пильність українським морякам поки не слід.

Російський артилерійський катер проекту «Шмель» Каспійської флотилії під час проходу Азовським морем, 14 квітня 2021 року
Російський артилерійський катер проекту «Шмель» Каспійської флотилії під час проходу Азовським морем, 14 квітня 2021 року

«Те, що вони пройшли зараз Азовське море транзитом до полігону «Опук» в Чорному морі – це не означає, що вони не мають ніяких планів на Азові. На «Опуку» відбувається зараз злагодження міжвидового угруповання наступальних сил і куди вони попрямують звідти – не відомо»​, – зазначає Лакійчук.

Паралельно з нарощуванням кількості кораблів, Росія в односторонньому порядку перекрила прохід Керченською протокою. Обмеження діятиме до жовтня і спрямоване проти військових кораблів. В українському МЗС такий крок назвали «грубим порушенням свободи судноплавства». І, як пояснюють моряки, цей приклад далеко не єдиний.

«Бачимо значне збільшення бойового складу Чорноморського флоту і не тільки Чорноморського флоту. І присутність інших флотів Росії в акваторіях Чорного і Азовського морів. Також ми бачимо збільшення інтенсивності застосування прикордонних кораблів ФСБ. Ми фіксуємо порушення правил перебування. Тобто, навігаційних правил. Ми фіксували демонстраційні і провокаційні дії бойових кораблів РФ відносно наших кораблів Морської охорони»​, – розповів у коментарі «Донбас.Реалії» начальник Морської охорони ДПСУ Олег Костур.

Після нападу на українську корабельну групу в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року, техніку на Азов українські ВМС перекидають тільки суходолом. А це значно обмежує можливості для посилення. В таких умовах, важливу роль відіграють катери і кораблі Морської охорони.

Корабель Морської охорони ДПСУ «Донбас» в порту Маріуполя, 20 квітня 2021 року
Корабель Морської охорони ДПСУ «Донбас» в порту Маріуполя, 20 квітня 2021 року

Корабель Морської охорони «Донбас» – одна з основних бойових одиниць українських моряків на Азовському морі. На борту є великокаліберні кулемети, але головне озброєння – дві спарені 30-міліметрові артилерійські установки.

Навесні 2014-го корабель змогли вивести з Криму під час окупації і відтоді «Донбас» базується на Азові. Тепер відступати перед агресивними діями росіян тут не збираються.

30-міліметрова спарена артилерійська уставка на кораблі Морської охорони «Донбас»
30-міліметрова спарена артилерійська уставка на кораблі Морської охорони «Донбас»

«Вона( Росія – ред.) не повинна думати, що вона найсильніша країна, яку повинні всі боятись. Напевне, сприймають Азовське море, як їхнє, але це далеко не так. Воно і наше, і ми його нікому не віддамо»​, – говорить командир корабля Ігор Денькович.

– Вас всі ці новини, які надходять з кордонів, лякають?
– Так а що нам боятись, ми в себе вдома, ми на своїй землі?
– Росіян це ніколи не зупиняло, як ви знаєте.
– Так ми зупинимо. Ми тут для цього і є, щоб їх зупинити.


У протиправних діях Росії в акваторії можуть бути і економічні наслідки. Хоч заборона на прохід через Керченську протоку і не стосується комерційних суден, але, на думку фахівців, збитків українським портам в Азовському морі, росіяни все одно завдадуть.

«Тому що люди вже розуміють ситуацію. Вони вже стикались з проблемами, і багато хто буде «дути на воду, щоб не опинитися в гарячому молоці». Люди будуть намагатися переорієнтувати свої торгові шляхи заздалегідь на інший порт або якимось іншим чином трансформувати свою логістику. Для того, щоб не опинитися в ситуації, коли спершу військові навчання несподівано завдадуть шкоди вантажу і друге – аби уникнути оцих простоїв при перевірці під час проходження під Керченським мостом»​, – вважає заступниця директора Київського центру економічних стратегій Марія Репко.

Крани Маріупольського морського торговельного порту
Крани Маріупольського морського торговельного порту

Через порти Маріуполя і Бердянська на експорт йде продукція місцевих металургійних підприємств та аграріїв. І якщо для країни загалом – втрати не критичні, то по прифронтовому регіону російська агресія на морі вже відчутно б'є.

Маріупольський порт – найбільший український порт на Азовському морі. За роки війни кількість суден тут зменшилася більш як в два рази. Всього ж із 2014 по 2019 роки Маріупольський і Бердянський порти недоотримали доходів більш як на 6 мільярдів гривень.

У той же час, в самому Маріуполі на військову активність особливої уваги не звертають. Зараз море для маріупольців – не джерело небезпеки, а місце для весняного пікніка і прогулянок.

Мешканці Маріуполя на міському пірсі, 20 квітня 2021 року
Мешканці Маріуполя на міському пірсі, 20 квітня 2021 року

«Ніяк нас це не тривожить, принаймні в Маріуполі. Так, треба радіти дрібницям, життю в цілому і все буде добре»​, – відповіла на запитання «Донбас.Реалії» пара молодят, які саме фотографувались поблизу узбережжя в Маріуполі

«Просто, не замислюємося про погане. Треба думати про хороше, про майбутнє і все. Як зараз: люди відпочивають, діти бавляться»​, – говорить містянка Оксана.

Мешканці Маріуполя рибалять на узбережжі Азовського моря, 20 квітня 2021 року
Мешканці Маріуполя рибалять на узбережжі Азовського моря, 20 квітня 2021 року

За словами маріупольців, за сім років сусідства з лінією фронту, вони вже перестали звертати увагу на новини про чергове загострення.

«Ми і так скільки часу сидимо на валізах. Скільки можна це терпіти? Набридло вже сидіти замкненими і боятися. Ми вже не дивимося телевізор, тому що немає сенсу. Нас залякують постійно, що скоро буде війна»​, – емоційно відповідає місцева мешканка Ольга.

«Пережили 2014 рік – переживемо і цей. Росія не дуже-то й захоче влазити сильно в Україну. Тому що там теж будуть загиблі і багато. Тому що українці мотивовані і будуть захищати свою землю»​, – наче підсумовує Василь Васильович. «Донбас.Реалії» записали коментар чоловіка на березі Азовського моря, куди він із родиною приїхав на відпочинок.

  • 16x9 Image

    Левко Стек

    Працюю на Радіо Свобода з 2013 року. Потрапив до редакції за тиждень до початку Євромайдану. Саме висвітленням подій Революції Гідності займався до весни 2014 року. Згодом – анексія Криму та протистояння на Донбасі. З початку літа 2014 року займаюсь висвітленням війни на Донбасі.

XS
SM
MD
LG