Доступність посилання

ТОП новини

Природа Криму перебуває на межі катастрофи ‒ активісти


Мис Меганом, проти забудови якого протестують активісти (архівне фото)

Міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Роман Абрамовський впевнений, що екологічна ситуація в Криму погіршуватиметься, і це може спричинити катастрофу. Він стверджує, що «тривають зустрічі широкої робочої групи з питань порушення природоохоронного законодавства на території анексованого Криму».

Зі свого боку, російська влада півострова переконує, що питання екології ‒ один із пріоритетів у їхній роботі.

Особливо актуалізувалося завдання ‒ сформувати екологічну свідомість у майбутнього покоління
Юрій Гоцанюк

«Забезпечення збереження природних багатств, екологічної безпеки ‒ один з важливих пріоритетів роботи уряду Криму. У республіці реалізується національний проєкт «Екологія», в межах якого планується до кінця 2024 року збільшити площі лісовідновлення та лісорозведення більше ніж на 1630 гектарів. Також іде процес переоснащення спеціалізованою технікою профільних служб, зокрема охорони лісів від пожеж. В умовах інтенсивного розвитку промисловості важливим фактором зниження навантаження на навколишнє середовище стає перехід підприємств на безпечні, екологічно чисті, ресурсозберігальні та маловідходні технології. Перед суспільством і державою особливо актуалізувалося завдання ‒ сформувати екологічну свідомість у майбутнього покоління. У республіці проводяться акції екопросвіти, присвячені раціональному використанню та збереженню природних ресурсів», ‒ повідомив голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк.

Юрій Гоцанюк
Юрій Гоцанюк

Російська влада Криму також повідомляє, що торік досягли певних успіхів у природоохоронній діяльності.

«У результаті продуктивної роботи Мінекології Криму у 2020 році створені державні природні заказники регіонального значення «Парпацький гребінь» та «Озеро Бараколь». Здійснена висадка лісових культур на площі 250 гектарів. Площа пожеж зменшилася уп'ятеро у порівнянні з 2019 роком завдяки оптимізованій роботі з моніторингу пожежної небезпеки в лісах», ‒ зазначив російський віцепрем'єр Криму Андрій Рюмшин.

Андрій Рюмшин
Андрій Рюмшин

Водночас 2020 рік ознаменувався гучними подіями, пов'язаними з негативним впливом на природу Криму. Наприклад, під Судаком у бухті Капсель, що входить в охоронну зону пам'ятки природи «Мис Меганом», триває будівництво російського арткластеру «Таврида». Група місцевих активістів протестує проти забудови, посилаючись на порушення природоохоронного законодавства.

На думку громадського активіста із Судака Рустема Абкадирова, сьогодні природі Криму завдають шкоди.

Крим страждає від забудови берега моря, нових кар'єрів
Рустем Абкадиров

«Крим страждає від забудови берега моря, скорочення площі та зниження статусу особливо охоронюваних природних територій, нових кар'єрів, надмірного вилучення артезіанських вод та іншого. А головною тенденцією сьогодення стало розповзання територією цих негативних процесів. Це й раніше було, але в набагато менших масштабах. Приклад Меганома, який втратив охоронну зону у 2015 році. Алуштинський гірничо-лісовий заповідник став парком, видобуток піску в акваторії Донузлава, новий кар'єр на Агармиші, забудова Приморського парку в Ялті, знищення червонокнижної флори повсюдно...», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Кримський активіст Едем Дудаков вважає, що екологічна ситуація на півострові наближається до катастрофічної.

Вся екосистема кримських річок та озер практично загинула
Едем Дудаков

«Вся екосистема кримських річок та озер практично загинула через те, що русла висохли. Рівень води в озерах і водосховищах впав до мінімуму. Це ‒ по-перше. А по-друге, загляньте на Південне узбережжя, у гори ‒ і ви своїми очима побачите, як приїжджі російські та місцеві нувориші вирубують масиви дерев, зрізають цілі гірські пласти, щоб сформувати ділянки для будівництва віл та котеджів. Ви можете подивитися на Донузлав і побачите, що зробили з ним розробники піску для траси «Таврида». Все це веде до екологічної катастрофи в Криму», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

Едем Дудаков
Едем Дудаков

За спостереженнями активістки із Сімферополя Ірини Вронської, кримська природа страждає через зростання антропогенного навантаження.

«Наші улюблені Судак і Новий Світ, приїжджаємо сюди родиною щороку відпочити влітку. Унікальна природа, свій мікроклімат, який природа створювала віками, а людина може зруйнувати за пару років. Не можу зрозуміти, навіщо потрібно знищувати Меганом, щоб проводити там усілякі фестивалі? Натовп людей, сміття, потворні інсталяції... Можливо, я відстала від життя людина і не розумію сучасних, вибачте на слові, тенденцій, але невже юні й не дуже таланти не можуть фестивалити в іншому місці і не руйнувати природу? Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе», ‒ зазначила активістка.

Ірина Вронська (у центрі)
Ірина Вронська (у центрі)

Ірина Вронська зазначає, що екологічні проблеми Криму ‒ результат дій не тільки влади, а й звичайних людей.

«Було б несправедливо дорікати за стан екології тільки одному керівництву. Людський фактор нікуди не подівся. У подорожах мене шокує поведінка більшої кількості людей. Цілком звичним стало викинути сміття в парку, в лісі або закопати його в пісок на пляжі, а потім дивуватися, чому це у нас все так погано та брудно, а ось там, за кордоном, чистота неймовірна», ‒ вважає активістка.

За інформацією архітекторки Ольги Вечер, яка має досвід роботи в Громадській палаті Росії, природа Криму ‒ у великій небезпеці.

«Кримську унікальну природу треба рятувати і від кримської, і від кремлівської влади. На мою думку, потрібно терміново замінити всіх управлінців Криму, які своїми діями або бездіяльністю завдають шкоди унікальній природі Криму, поки вони її повністю не знищили. Заповідникам ці управлінці знижують статус до національних парків або взагалі знімають з них природоохоронний статус», ‒ поділилася своєю думкою з Крим.Реалії архітекторка.

Активіст громадського руху «Вільний Крим» Решад Меметов зазначає, що кримське узбережжя з кожним роком все більше забудовується.

Уздовж усього узбережжя зростається воєдино суцільний мегаполіс
Решад Меметов

«Не заводи й фабрики, не мости й дороги, не житлові масиви ‒ головне багатство Криму, а його унікальна природа. Крим завжди був привабливий саме своєю природою і чистою екологією. Згадаймо ті ж фільми «Три плюс два», «Дикуни», які знімалися в куточках дикої природи Криму. Скоро таких місць у Криму не залишиться. Ми спостерігаємо, як вздовж усього узбережжя зростається воєдино суцільний мегаполіс, де не залишається місця первозданній природі. А в підсумку ‒ чи залишиться колишня привабливість природної перлини під назвою Крим? Питання риторичне», ‒ зазначив активіст.

Решад Меметов
Решад Меметов

Тим часом у Мінекології України повідомляють, що хочуть прив'язати екологічні збитки у Криму до воєнних злочинів.

У Прокуратурі АРК та Севастополя також повідомили про створення робочої групи з моніторингу екологічної ситуації в Криму.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG