Доступність посилання

ТОП новини

«Призов кримчан до армії Росії ‒ військовий злочин» ‒ прокурор


Призовники до російської армії в Севастополі в 2017 році

Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду через призов жителів Криму на службу до російської армії. У прокуратурі Автономної Республіки Крим зазначають, що «мобілізація населення окупованої території країною-окупантом є різновидом військового злочину», а, отже, цим питанням може займатися суд у Гаазі. Однак, за словами українських правозахисників, етап попереднього вивчення подання ‒ до ухвалення судом рішення про розслідування ‒ може зайняти кілька років.

Не менше 12 229 громадян України, жителів Криму, призвали до лав Збройних сил Росії з весни 2015 року. Всього в Криму за час анексії відбулося вже сім призовних кампаній.

Ухилення від строкової служби в Росії карається за законом. Ухильника можуть зобов'язати сплатити штраф, призначити примусові роботи, а то й взагалі ‒ посадити за ґрати. Українські правозахисники говорять про як мінімум 35 кримінальних проваджень щодо жителів Криму за ухилення від служби в російській армії.

Україна неодноразово зверталася до Росії не проводити в анексованому Криму призовні кампанії. За словами прокурора прокуратури АРК Єлизавети Дзигори, держава-окупант, відповідно до міжнародного права, має низку зобов'язань.

«Такі зобов'язання та заборони передбачені, в першу чергу, 4-ю Женевською конвенцією, і одна із заборон стосується недопущення в будь-якому вигляді призову в збройні сили держави-окупанта. Росія, як і в багатьох інших випадках, цієї заборони не дотримується, призов здійснюється, тому очевидний конкретний склад військового злочину», ‒ зазначила прокурор.

Серед доказів ‒ документи та сторінки в соцмережах

17 жовтня 2018 року прокуратура АРК надіслала до Міжнародного кримінального суду в Гаазі інформаційне повідомлення з доказами незаконного примусу кримчан до служби в російській армії. Повідомлення склали спільно з правозахисниками Кримської правозахисної групи, Регіонального центру прав людини та Української Гельсінської спілки з прав людини.

Олександр Сєдов
Олександр Сєдов

Міжнародний кримінальний суд вивчає ситуацію в Україні в трьох площинах ‒ злочини проти активістів під час Євромайдану, події на Донбасі та в Криму

«Ми зібрали, в першу чергу, 165 нормативно-правових актів, що підтверджують сам факт проведення призову на окупованій території. Це й укази президента Росії про початок проведення призовних компаній, і накази міністра оборони, закони, що дозволяють проводити призов на окупованій території, аж до звітів адміністрацій, наприклад, про розподіл бюджетних коштів на проведення призовної кампанії в конкретному районі Криму», ‒ розповів аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

Окрім цього, правозахисники спільно з прокуратурою зібрали 199 публікацій з інтернету, що дозволяють, наприклад, скласти уявлення про загальну кількість призовників.

«Ми також провели аналіз більше 2000 сторінок у соціальних мережах потенційних призовників. Ми знайшли безліч доказів того, що люди, які були громадянами України на момент окупації, надалі були призвані в армію країни-окупанта. Це й військова форма, і фотографії військових частин російської армії тощо», ‒ зазначив Олександр Сєдов.

Попередній розгляд може зайняти кілька років ‒ юрист

За словами прокурора Єлизавети Дзигори, перша стадія, яку має пройти звернення до суду в Гаазі, це попереднє вивчення його Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду.

«За результатами цього розгляду прокурор може ухвалити рішення про старт розслідування на території України. Зараз саме це є нашою проміжною метою ‒ щоб таке розслідування почалося», ‒ зазначила Дзигора.

Зараз Міжнародний кримінальний суд вивчає ситуацію в Україні в трьох площинах ‒ злочини проти активістів під час Євромайдану, події на Донбасі та в Криму. Зокрема, тільки щодо ситуації в Криму Україна вже передала до суду, окрім доказів щодо незаконного призову, докази «націоналізації» майна на півострові та переміщення ув'язнених із Криму на територію сусідньої Росії.

Усі звернення ‒ на стадії попереднього вивчення. Розгляд матеріалів і ухвалення рішення щодо розслідування в Україні ‒ справа не одного дня, зазначає юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний. Він нагадує, що Грузія також зверталася до суду в Гаазі через агресію Росії 2008 року.

«Стадія попереднього вивчення щодо Грузії зайняла сім років. Цьому є багато причин, зокрема, Росія зі свого боку всіляко гальмувала цей процес», ‒ говорить юрист.

Всі передані до суду в Гаазі докази примусу до строкової служби в Криму також лягли в основу кримінального провадження, відкритого прокуратурою АРК за статтею про порушення законів ведення війни. І прокуратура, і правозахисники мають намір продовжити збір доказів у справі.

Україна досі не ратифікувала Римський статут ‒ основоположний договір Міжнародного кримінального суду. 2015 року, однак, Верховна Рада визнала юрисдикцію суду в справах, що охоплюють події з 20 лютого 2014 року, на певний період.

Кримчанам радять ухилятися від служби в російській армії

Постійний представник президента України в Криму Борис Бабін радить усім кримчанам, які отримали повістки в армію, звертатися з позовами до міжнародних судових інстанцій, зокрема, до Європейського суду з прав людини. За його словами, правову допомогу в цьому питанні може надати представництво президента України в Криму.

Борис Бабін
Борис Бабін

Бабін рекомендує кримчанам ухилятися від служби в Збройних силах Росії. Аналогічно радять і в Меджлісі кримськотатарського народу.

Жителям Криму призовного віку необхідно реєструватися у військкоматах на материковій частині України, тоді Росія не має права закликати їх до своїх Збройних сил
Ескендер Барієв

«Наша рекомендація полягає в тому, що юнакам призовного віку необхідно приїжджати та реєструватися в військкоматах в (материковій частині ‒ КР) Україні. Таким чином, коли їх запрошуватимуть до військкоматів на окупованій території, вони можуть показати приписне посвідчення, що вони перебувають на обліку в комісаріатах ВСУ, і Росія не має права призивати їх до своїх Збройних сил. У той же час, відповідно до закону про тимчасово окуповані території, цю категорію громадян не будуть призивати до Збройних сил України для проходження строкової служби», ‒ зазначив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

Довідка: У жовтні 2018 року в Криму оштрафували 18 осіб за ухилення від служби в російській армії.

У моніторинговому звіті ООН, що оприлюднили 13 вересня 2018 року, йшлося про те, що з 2015 року Росія призвала до лав своїх Збройних сил приблизно 12 тисяч чоловіків, які проживають в анексованому Криму.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

За інформацією підконтрольного Кремлю кримського уряду, 2018 року до російської армії мають намір призвати більше двох тисяч кримчан.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG