Доступність посилання

ТОП новини

Путін провокує. Чи воюватиме за Україну НАТО?


Президент Росії Володимир Путін під час одного із закордонний візитів

На тлі загострення воєнної ситуації на Донбасі та повідомлень про концентрацію військ Росії поблизу українських кордонів посилилася риторика країн Заходу на підтримку України. Водночас надалі йдеться про занепокоєння агресивними діями Кремля, а нових принципових рішень щодо відсічі цієї агресії наразі не ухвалено.

Велика Британія стала черговою країною Заходу, яка вирішила за потрібне заявити про стурбованість стягуванням російських військ до кордонів України і проголосити «непохитну підтримку» українського уряду. Офіційний Лондон повідомив про розмову прем’єр-міністра Бориса Джонсона з українським президентом Володимиром Зеленським.

«Вони обговорили значну стурбованість нещодавньою російською військовою активністю на кордоні з Україною та у нелегально анексованому Криму», – сказано у британському викладі змісту переговорів.

Раніше президент США Джо Байден під час першої телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським підтримав декларовані ним плани реформ, спрямованих на інтеграцію в євроатлантичне співтовариство.

«Лідери погодилися, що ці реформи є центральними для євроатлантичних прагнень України», – йдеться в заяві Білого дому.

Держсекретар США Ентоні Блінкен в американському Конгресі заявив, що Сполучені Штати добре обізнані щодо викликів, які сьогодні стоять перед Україною, та готові посилити її підтримку в різних сферах.

Помилка сервера

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

«Ми виступаємо рішуче проти спроб Росії анексувати Крим, ми рішуче проти агресії РФ на Донбасі, на сході України. І ми твердо підтримуємо Україну та маємо намір посилити цю підтримку – будь то у сфері безпеки, економіки, або ж у зусиллях щодо зміцнення власної демократії», – зауважив голова Держдепартаменту.

Під час телефонної розмови з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою Блінкен відзначив, що Вашингтон пильно стежить за діями Росії і запевнив, що США продовжать надалі непохитно підтримувати Україну в захисті її суверенітету та територіальної цілісності.

Крім того, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Емманюель Макрон провели відеоконференцію із президентом Росії Володимиром Путіним. Під час онлайн-зустрічі, серед іншого, обговорювали ситуацію на сході України.

За результатами зустрічі Франція і Німеччина закликали Росію визнати відповідальність за те, що відбувається на Донбасі, та заявили, що наполягають на якнайшвидших переговорах у «нормандському форматі».

Зрештою, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив про розмову з президентом Володимиром Зеленським, у якій заявив про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України з боку Північноатлантичного альянсу.

Помилка сервера

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

«Я зателефонував президентові Зеленському, щоб висловити серйозне занепокоєння російською військовою діяльністю в Україні та навколо неї та порушеннями режиму припинення вогню. НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Ми продовжуємо підтримувати наше тісне партнерство», – написав у твітері очільник альянсу.

Тим часом міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсберґіс, заявив, що його країна запропонує союзникам по НАТО надати Україні план дій щодо членства (ПДЧ), реалізувавши який, вона могла б стати повноправним членом Північноатлантичного альянсу.

«Ми повинні незабаром звернутися до колег із листом, щоб ще раз розглянути можливість надання ПДЧ Україні», – наголосив литовський міністр.

Чи є достатньою міжнародна підтримка України?

Втім, підтримки на рівні заяв та погроз на адресу Росії замало, щоб убезпечитися від можливих масштабних воєнних дій з боку агресора. Україна має ставити перед західними партнерами питання про реальні гарантії військової співпраці, про посилення підтримки у вигляді озброєнь та статусу партнера НАТО. На цьому у коментарі Радіо Свобода наголошує політолог-міжнародник Геннадій Друзенко.

Помилка сервера

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

«В Україні може повторитися грузинська трагедія 2008 року, коли здавалося, що Буш (Джордж Буш – 43-й президент США – ред.) захистить Грузію, а виявилося, що, окрім гарних слів, нічого не отримали. Захід знову дуже правильно називає речі своїми іменами, але, на жаль, і дратує Путіна. Але ми як не мали так і не маємо жодної реальної гарантії. Якщо українська арміє буде у прямому зіткненні з російською, боюся, що, як мінімум, наші втрати будуть катастрофічні.

Про секретаря НАТО взагалі немає що говорити. Він не керує жодними військовими одиницями. Хотілося би почути командувача НАТО в Європі. А секретар – це політична посада. Про те, як нам допомагали занепокоєнням, теж немає що сказати. Насправді ж ніхто нас не підтримав у Криму. Тому Україні треба вивчити урок, що Захід не буде воювати за Україну, тим паче з Росією. Я дуже скептично ставлюся до підтримки Заходу, бо поки я бачу «Джавеліни» у дуже обмеженій кількості, бачу відмову Європи постачати нам зброю, не бачу тут жодного натовського літака, танка не бачив, серйозної техніки, якихось ракет також не бачив», – каже Друзенко.

Посилення риторики з боку Заходу щодо засудження агресії Росії та демонстрація всебічного розуміння ситуації стали результатом, серед іншого, дипломатичної політики президента України та Міністерства закордонних справ, переконує у коментарі Радіо Свобода радниця віцепрем’єр-міністра з європейської і євроатлантичної інтеграції Світлана Заліщук.

На її думку, це вже є прогресом, тому наразі рівень підтримки з боку західних партнерів можна вважати достатнім і відповідним ситуації. Водночас Україна має говорити із союзниками про новий рівень взаємодії, в першу чергу, про те, яким він буде у випадку, коли Росія перейде від заяв до широкомасштабних воєнних дій, зауважує радниця віцепрем’єра.

Помилка сервера

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

«Питання – які цілі перед собою ставить Путін, провокуючи ескалацію на кордоні України з Росією. Кремль, насправді, намагається вирішити дві проблеми: свої геополітичні завдання і свої внутрішні політичні.

Геополітичні – зрозуміло, що саміт НАТО – готується нова стратегія НАТО, Зеленський почав в іншому тоні, на іншому рівні говорити про Євроатлантичну інтеграцію, про бажання отримати ПДЧ, інтенсифікував свої переговори зі світовими столицями, прийшла нова адміністрація Байдена, яка готує нову політику безпеки в світі, зокрема щодо Росії, зокрема щодо регіону і України. Тому Росія тестує партнерів, тестує американську адміністрацію, тестує НАТО на єдність і готовність будувати стратегічну політику по відношенню до регіону України і Росії. І, безумовно, намагається послати сигнал Україні, що треба йти на поступки у «нормандському форматі».

Але слід згадати і про внутрішні політичні завдання, які Путін намагається вирішити. Йдеться про парламентські вибори у вересні, і що Путін робить на тлі певного падіння свого рейтингу, на тлі посилення, загострення внутрішнього діалогу Навальний-Путін. Тому Путін в черговий раз створює зовнішню загрозу для країни, показуючи, що Америка з Україною створюють воєнні передумови», – припускає Заліщук.

Ескалація напруги з боку Росії – не є новим явищем, новою загрозою для України. Кремль вчиняє системні логічні дії з точки зору агресора вже не одне десятиліття, відтак система протидії вже давно мала бути вибудувана. Але ініціатива тут за Україною, зауважує у коментарі Радіо Свобода військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій. На його думку, рівень та глибина підтримки з боку Заходу на пряму залежить від швидкості реформ у оборонній сфері України.

Помилка сервера

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

«Що стосується риторики Заходу – вона абсолютно виправдана. Тобто хто може гарантувати, що пересування військ Росії вздовж кордонів не призведе до того, що вони перетнуть ці кордони і підуть далі? Ніхто, навіть Путін не може гарантувати.

Ми самі винні, що ми протягом 30 років так поводилися, що ми самі віддали Крим. Якщо ми не навчимося самі себе захищати, якщо ми самі не дамо по зубах незрозумілим формуванням, якщо не почнемо інформаційно наступати на їхні території, з нами рахуватися ніхто не буде. Захід формує свою позицію відповідно до наших дій. Тобто якщо ми дуже багато заявляємо про реформи у секторі безпеки і оборони, а на виході в нас нуль – це одна ситуація, якщо ми отримали позитив від РНБО і рішення перетворяться на серйозні потужні дії, буде кримінальна відповідальність, судова система разом з тим протягом року-двох буде перебудована до кінця під необхідні європейські стандарти, то, гарантую, через два роки ми отримаємо план дій щодо членства в НАТО», – наголошує Козій.

Тим часом дослідницька група Conflict Intelligence Team (CIT) опублікувала нові докази перекидання до українського кордону російської військової техніки із закритими номерними знаками.

Ситуація на Донбасі продовжує загострюватися. Київ заявляє, що підтримувані Росією бойовики щодня порушують перемир’я, застосовуючи заборонену Мінськими угодами зброю – гранатомети і великокаліберні міномети.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

  • 16x9 Image

    Дмитро Баркар

    У журналістиці – з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

XS
SM
MD
LG