Система протиракетної і протиповітряної оборони – одне зі слабких місць української армії. Ряд експертів відзначають, радянським засобам ППО, які стоять на озброєнні ЗСУ, складно протистояти сучасним російським «Іскандерам» і «Калібрам». У той же час, українське військове командування заявляє про сотні ракет, які Російська Федерація розмістила уздовж кордону. Чи здатні ЗСУ відбити удар з повітря і як США можуть допомогти Україні вибудувати протиракетну оборону? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Квітень цього року. Район Операції об’єднаних сил. Українська авіація – у ролі умовного противника для власних сил протиповітряної оборони.
«В Об’єднаних силах перебуває стільки зенітно-ракетних засобів, які за один залп здатні знищити близько 200 засобів повітряного нападу», – заявив командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв.
Серед зенітно-ракетних комплексів на навчаннях – ЗРК малої дальності – «Оса» і «Тунгуска». І середньої дальності – «Бук-М1», С-300. Останні – основа системи ППО не лише на Донбасі, але і загалом по країні – від стратегічних об’єктів у Києві до атомних електростанцій у регіонах.
«Сьогодні розглядаються різні варіанти агресії ворога на сході держави, так само розглядаються і методи протидії: як повітряній агресії літаків, так і крилатих ракет в тому числі», – стверджує керівник прес-центру командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«За п’ять років ми зробили багато чого, тільки за останній рік ми поставили на бойове чергування дві бригади і один полк, який забезпечують протиповітряну оборону», – каже міністр оборони України Степан Полторак.
«Бук-М1» – це комплекс 80-х років минулого століття. Вражає цілі на відстані – до 35 кілометрів, на висоті – до 18 кілометрів.
ЗРК С-300 у серійному виробництві – з 1975-го року. Дальність ураження цілей – до 75 кілометрів, висота – до 27 кілометрів.
Від початку війни на Донбасі багато цих комплексів Україна відремонтувала і повернула у війська.
«Система протиповітряної оборони, будемо говорити: дихає. Що завтра? На завтра треба думати, тому що нічого не вічне. Якщо комплекс можна модернізувати і відремонтувати, то з ракетою це набагато складніше. Безмежно продовжувати термін служби ракет – це нереально», – каже голова наглядової ради Асоціації виробників озброєння та військової техніки України Дмитро Уманець.
З Росії головна ракетна загроза – комплекси «Іскандер», які є в анексованому Криму. А також крилаті ракети «Калібр».
«Сукупний перший пуск ракетних комплексів, які сконцентровані вздовж нашого кордону, на Чорному, Азовському морі, сьогодні перевищує 364 ракетних пуска», – стверджує секретар РНБО України Олександр Турчинов.
«Стосовно українських можливостей – це радянська протиповітряна оборона. «Калібри» і «Іскандери» – це більш сучасна зброя. Я впевнений, що вони можуть проходити рівень ППО, який є, наприклад, на озброєнні української армії», – каже заступник директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
Багато ЗРК в українській армії вивели з бойового складу ще до російської агресії. Зокрема С-200 – радіусом дії до 300 кілометрів. Спроба відремонтувати і повернути його на озброєння поки результату не дала.
Паралельно у війська повернули комплекс 1970-х років С-125-М1. Дальність ураження цілей – 22 кілометри, висота – 14 кілометрів.
Зараз ЗСУ отримали відремонтований прототип, але українські підприємства пропонують його модернізований варіант, зокрема, «Печора-2Д».
«Стара елементна база, лампове обладнання переведено повністю на сучасне. Пункт бойового управління побудований на сучасних комп’ютерах, програмне забезпечення повністю побудовано так, щоб мінімізувати участь людини в бойовій роботі. Тобто фактично за людиною залишається рішення про пуск ракети. Все інше комплекс виконує в автоматизованому режимі», – розповідає заступник директора з фінансових питань НВП «Аеротехніка-МЛТ» Микола Нечхаєв.
Загалом, ресурс ЗРК, кажуть на підприємстві, продовжили на 10-15 років. Але у ЗСУ він може потрапити не раніше жовтня – на осінь заплановані фінальні випробування.
Ще один комплекс, який можуть повернути у війська – «Куб». Це попередник ЗРК «Бук» 1960 років. Його модернізацією також займається «Аеротехніка», але про конкретні строки поки говорити зарано – перші випробування на полігоні вдало пройшли у лютому цього року.
Найбільша проблема, зауважує Микола Нечхаєв, і для оборонних підприємств, і для ЗСУ – відсутність єдиного розуміння розвитку системи ППО.
«Генеральний штаб зацікавлений в максимально швидкому нарощуванні бойового потенціалу. І в цьому випадку, звичайно – ремонт, ремонт, ремонт, відправити на схід, прикрити, закрити. Це все зрозуміло. У Міністерства оборони позиція більш, скажімо так, з поглядом на перспективу. Але знову ж таки – для цього потрібні гроші, це по-перше. А по-друге, система закупівель так побудована, що повинен бути замовник. І якщо Генеральний штаб не говорить, що я хочу ось те чи це через два-три роки, а мені треба сьогодні тільки що-небудь, то зрозуміло, що нічого і не відбувається», – каже Микола Нечхаєв.
Доповнити радянські ЗРК сучасними американськими комплексом Patriot, пропонують в українському Центрі дослідження армії, конверсії і роззброєння. Кажуть про варіант оренди, а потім і купівлі.
«Patriot менш чутливий з точки зору політичної для поставок, оскільки «Джевеліни» – це ударна зброя. Як би її там не називали, що це оборонна зброя, але ця зброя може використовуватися для наступу, для удару, для знищення техніки. Patriot – це виключно оборонна зброя», – каже Михайло Самусь.
«Адміністрація Трампа дуже й дуже чутлива до того, щоб безкоштовно роздавати щось. Вони люблять продавати. Я підозрюю, що якби Україні було б цікаво купити їх, це, ймовірно, можна було б організувати. Я не впевнений, що це був би правильний крок, але це великий крок», – зауважує директор Євразійського центру Atlantic Council Джон Гербст.
Минулого року контракт на купівлю Patriot підписала Польща. Американські комплекси надійдуть у польську армію через три роки і загалом коштуватимуть 4,75 мільярда доларів. Це більше, ніж увесь оборонний бюджет України на 2019 рік.
«Patriot – це мільярди і мільярди. У нас пенсія сьогодні – 1400 гривень і якщо ми ще купимо хоч один комплекс Patriot, ми тоді не зможемо не тільки зарплату платити, а й пенсії – людям», – вважає Дмитро Уманець.
«Нам треба лише купити, наприклад, два дивізіони Patriot з протиракетними можливостями, які будуть перекривати, наприклад, здатності Росії до удару якраз ракетною зброєю. Тоді це буде вартувати дешевше, ніж намагатися створювати з нуля свою систему протиракетної оборони. Це вартість того, що ми будемо гарантувати собі зниження до критично малого ймовірність повітряної операції з боку Росії», – наголошує Михайло Самусь.
Питання про американські Patriot «Донбас.Реалії» поставили секретарю РНБО і міністру оборони України.
«Щодо закупки озброєння і техніки ми зверталися і звертаємся сьогодні до всіх країн наших партнерів. Це стосується і протитанкових засобів, це стосується і протиповітряної оборони, це стосується модернізації повітряних сил. Ми працюємо у широкому аспекті для того, щоб забезпечити. (Комплекси Patriot – ред.), думаю, що цілком реально», – зазначив міністр оборони України Степан Полторак.
«Ми ведемо переговори і з цього питання, але незалежно від того буде вирішено питання щодо військово-технічної співпраці в цьому напрямку, ми також працюємо над створенням потужних протиповітряних ракетних комплексів і ці задачі вже поставлені оборонній промисловості», – каже секретар РНБО України Олександр Турчинов.
Зараз же система протиповітряної оборони України складається з радянської спадщини.
