Доступність посилання

ТОП новини

Суд в ім'я історії: в Севастополі реставратор має намір судитися з «Херсонесом Таврійським»


Заповідник «Херсонес Таврійський», Севастополь, березень 2021 року

Севастопольський реставратор Анатолій Туманов подав позов до заповідника «Херсонес Таврійський» та фонду «Моя історія». Він вимагає демонтувати бетонну споруду, зведену на території заповідника, яка руйнує, на його думку, культурний шар давнього городища. Відповідачі вже оголосили, що встановленню «новотвору» передувала експертиза, згідно з якою ніяких значних об'єктів у тій частині заповідника виявлено не було. Громадські активісти стверджують, що нинішній позов ‒ не останній, найближчим часом вони мають намір домогтися знесення інших конструкцій, які змінили, на їхню думку, вигляд Херсонеса.

Історична реконструкція «Панорама Херсонеса» ‒ кругла скульптурна композиція, виконана з бетону, була встановлена у східній частині городища у 2018 році. Сьогодні цей об'єкт став підставою для судового позову, який колишній співробітник «Херсонеса Таврійського» Анатолій Туманов подав до нинішнього керівництва установи.

«Панорама Херсонеса»
«Панорама Херсонеса»

Туманов займався в заповіднику реставрацією пам'яток кам'яного зодчества. Він неодноразово критикував дирекцію «Херсонеса Таврійського». У 2017 році Туманов звільнився з заповідника, зважаючи на розбіжності з керівництвом щодо розвитку Херсонеса.

Після звільнення севастопольський реставратор зайнявся громадською діяльністю: виходив на пікети, вимагаючи від влади зберегти автентичність Херсонеса, брав участь у суспільній дискусії щодо збереження пам'яток історії та культури Севастополя.

Давню дорогу ‒ в бетон

Нинішній позов, говорить Туманов, це спроба довести в суді незаконність будівництва на території античного пам'ятника «бетонних новотворів». Вони не тільки спотворюють зовнішній вигляд городища, а й руйнують культурний шар, який має бути предметом наукових досліджень, додає він.

У тому місці, де вони встановили цю конструкцію, проходила стародавня дорога, яка служила альтернативним в'їздом у місто
Анатолій Туманов

«Панорама Херсонеса» встановлена на стрічковому бетонному фундаменті. В середині композиції ‒ невеликий постамент із зображенням Херсонеса. Територія навколо вимощена бруківкою. Чому об'єктом позовних вимог стала саме вона? Анатолій Туманов вважає, що виправдати встановлення «бетонної панорами» керівництву заповідника буде найскладніше.

«Тут, як то кажуть, їм не відкрутитися, ‒ каже Туманов кореспонденту Крим.Реалії. ‒ У тому місці, де вони встановили цю конструкцію, проходила стародавня дорога, яка служила альтернативним в'їздом у місто. Тобто ця територія очевидно дуже важлива для Херсонеса, важлива для науки. А вони встановили там масивну капітальну споруду з бетону».

Анатолій Туманов
Анатолій Туманов

Втім, керівництво «Херсонеса Таврійського» встигло спростувати твердження Анатолія Туманова. Після того як інформація про позовну заяву була опублікована в місцевих ЗМІ, у пресслужбі заповідника оголосили, що перед встановленням «Панорами Херсонеса» були проведені охоронні розкопки на ділянці загальною площею понад 385 квадратних метрів. У результаті цього, за повідомленням керівництва заповідника, експерти змогли переконатися, що культурний шар на цій території відсутній.

Весь шар ґрунту був утворений в результаті вивезення відвалів з розкопок кінця XIX ‒ початку ХХ століть
Пресслужба заповідника

«Весь шар ґрунту [де розташована «Панорама Херсонеса»] був утворений в результаті вивезення відвалів з розкопок кінця XIX ‒ початку ХХ століть. На місці, де починається перібол, [...], були виявлені межі розкопу херсонеського некрополя 1908 року. Ці залишки археологічної діяльності [...] були законсервовані. Весь археологічний матеріал, незважаючи на те, що він походить з відвалів попередніх розкопок, був узятий на обробку», ‒ повідомляється на офіційному сайті заповідника.

Туманов сказав Крим.Реалії, що з недовірою ставиться до опублікованих висновків, оскільки будь-яка дорога того часу «сама собою, за замовчуванням є культурним шаром». При цьому реставратор припускає, що в заяві, опублікованій на сайті «Херсонеса Таврійського» могла бути допущена логічна помилка.

«Може бути, під відсутністю культурного шару вони мають на увазі відсутність будь-яких будівель. А якщо ні, то тоді мені складно це прокоментувати», ‒ каже Туманов.

Музей-заповідник «Херсонес Таврійський», Севастополь, березень 2021 року
Музей-заповідник «Херсонес Таврійський», Севастополь, березень 2021 року

Історія повторюється

Нинішня історія з «Панорамою Севастополя» ‒ не перший випадок, коли керівництво «Херсонеса Таврійського» та директорка закладу Олена Морозова піддаються критиці за будівництво «новотворів» на території заповідника.

Проєкт, у межах якого виконуються роботи, і розділ щодо забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини узгоджені Міністерством культури Росії
Тетяна Сарапулкіна

Торік у жовтні неоднозначну реакцію городян викликав черговий оглядовий майданчик, який вмонтовували на пагорбі з північно-східного боку городища. Люди також критикували сцену, встановлену неподалік від центрального входу в музей, та доріжки з колод, монтованих на металевий каркас, які проходять між кам'яними стародавніми руїнами.

На критику представники заповідника відповідають посиланнями на експертизи, що мали місце, та резолюцію російського Мінкульту.

«Проєкт, у межах якого виконуються роботи, і розділ щодо забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини узгоджені Міністерством культури Російської Федерації та мають позитивний висновок історико-культурної експертизи», ‒ говорила супротивникам будівництва оглядового майданчика перша заступниця директора «Херсонеса Таврійського» Тетяна Сарапулкіна.

У результаті будівництво споруди довели до кінця.

Глядацька трибуна в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський»
Глядацька трибуна в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський»

Організацією більшості дозвіллєвих заходів на території музею є фонд «Моя історія». Фонд став працювати з заповідником після того, як директоркою установи призначили Олену Морозову, яка раніше була організаторкою виставок «Росія ‒ моя історія».

ЗМІ називали цей фонд близьким до митрополита Тихона (Шевкунова), якого вважають наближеним до президента Росії Володимира Путіна.

Позови будуть множитися?

На думку Анатолія Туманова, вживати заходів щодо захисту Херсонеса потрібно настільки ж системно, наскільки адміністрація установи «організовує заходи щодо його так званого облаштування».

Звернення до суду, на думку реставратора, ‒ це один з можливих способів впливу на керівництво установи.

Ми можемо таким чином створити прецедент і зрозуміти, як далі працювати за схожими справами
Анатолій Туманов

У зв'язку з цим, говорить Туманов, він разом з групою активістів не має наміру зупинятися на одній позовній заяві. Розгляди щодо бетонної «Панорами» стануть першими в низці запланованих активістами судових процесів.

«Якщо нам вдасться виграти справу стосовно першого позову, який я подав від себе особисто, це, звичайно, послужить хорошою допомогою надалі. Ми можемо таким чином створити прецедент і зрозуміти, як далі працювати за схожими справами», ‒ каже Туманов.

Уже зараз севастопольські активісти готують колективний позов, під яким, окрім Туманова, готові поставити свої автографи ще 20 осіб. З тим, які саме «нові звершення» будуть відзначені новим позовом, активісти ще не визначилися.

Вони вважають, що сьогодні суд залишається останнім інструментом, за допомогою якого можна зупинити будівництво на території стародавнього городища.

«Якщо вже й судові інстанції виявляться марними, тоді я й не знаю, що робити», ‒ сказав Туманов.

Перше судове засідання за позовом реставратора до «Херсонеса Таврійського» має відбутися 20 квітня.

Крим.Реалії готові надати керівництву заповідника «Херсонес Таврійський» можливість висловити свою позицію щодо висловлених думок.

XS
SM
MD
LG