Рік після виборів: чи підтримували Зеленського російські боти

Напередодні виборів президента України 2019 року опоненти Володимира Зеленського стверджували, що його кандидатура не лише вигідна Кремлю, але її також просувають росіяни, включно в соцмережах. У Зеленського наполягали, що це проти нього воюють, зокрема, російські боти. Радіо Свобода зібрало думки про російський чинник в онлайні через рік після виборів, на яких колишній комік здобув впевнену перемогу. Що виявили дослідники та українська спецслужба?

Під час передвиборчої кампанії 2019 року п’ятий президент України Петро Порошенко протиставляв себе президенту Росії Володимиру Путіну. Перед другим туром виборці побачили борди із зображенням двох президентів з написом «21 квітня – вирішальний вибір», схожі тези звучали в онлайні.

«Путіну вкрай зручна і вигідна слабка фігура в кріслі президента», – писав у Facebook радник тогочасного президента Юрій Бірюков.

Натомість керівник цифрової кампанії кандидата Зеленського, Михайло Федоров, документував «чорний піар» опонента і говорив, що це проти них працює, серед іншого, фабрика ботів із Росії.

Трансатлантична комісія про чесність виборів (The Transatlantic Commission on Election Integrity) моніторила зовнішнє втручання в українські вибори протягом березня-липня 2019 року. За її підрахунками, боти з Росії ініціювали чверть всього контенту у соцмережах.

Про результати дослідження Радіо Свобода розповів​ Гаррі Недельку, керівник дослідження, який також є радником ексгенсекретаря НАТО Андерса фог Расмуссена.

За свідченням Недельку, прокрелівські меседжі на виборах в Україні активно просували з території Російської Федерації: «Ми або змогли встановити геолокацію, або ІP-адреса була в Росії. Українська частина проросійських повідомлень, залежно від тижня, становила лише 5-10 відсотків».

Деякі боти, тобто автоматизовані акаунти, «дрімали» від 2011 року, їх «оживили» ніби одним помахом руки. «Наприклад, перед другим туром президентських виборів ми помітили, що деякі сторінки у Twitter агресивно просувають проросійські меседжі й збирають 3-4 відсотки дискусії в Україні. За ними були три тисячі акаунтів у Twitter, переважно боти, які базувалися у Росії», – розповів західний аналітик.

Окрім Twitter, з якого часто починаються атаки, комісія аналізувала й інші соцмережі та месенджери.

Дослідники, серед іншого, виявили, що проросійські наративи на виборах в Україні, схоже, були популярніші серед чоловіків, а от колишній комік поступово завоював у соцмережах жінок. «З часом повідомлення з груп на користь Зеленського дедалі більше поширювали і підтримували жінки. Це ніколи не було порівну, але якось ми побачили 43 відсотки жінок. Не знаю, чи це ключ, який пояснює його перемогу, але це тренд, який ми помітили на президентських виборах і який потім був на виборах до Верховної Ради», – говорить Гаррі Недельку.

Активність прокремлівських ботів була суттєво вищою в Україні, ніж на голосуваннях у Мексиці, Македонії чи Італії, які теж вивчали у Трансатлантичній комісії про чесність виборів. «Ми хотіли перевірити, чи Україна є «відправною точкою» для російської дезінформації, і з’ясували, що справді так», – каже представник неурядової комісії.

Хто відповість за «вбивство» брата?

На відміну від попередніх років, на президентських виборах 2019 року Кремль не підтримував жодного із провідних українських кандидатів, вважає міжнародна Група з виборів в Україні (Ukraine Election Task Force). В ініціативі брали участь вже згадана Трансатлантична комісія за чесність виборів, «Атлантична рада» (США) і фонд Віктора Пінчука.

Росія передовсім намагалася довести, що вибори нелегітимні, зазначили експерти. «Якщо був один кандидат, якого, як виглядає, атакували більше, ніж конкурентів, то це був (на той час) чинний президент Петро Порошенко», – пишуть автори у підсумковому звіті.

Ініціатива Євросоюзу з протидії дезінформації EUvsDiSiNFO у російському інформаційному просторі зафіксувала критику і Порошенка, і Зеленського. Обох називали «маріонетками Вашингтона». Незважаючи на єврейське походження Зеленського, наратив про те, що Україну ніби заполонили «неонацисти», не змінився.

Зовнішнє втручання також відстежувала українська група StopFake. Серед головних фейків 2019 року вона називає нібито «вбивство» Порошенком свого брата. У розпал кампанії рік тому такі звинувачення оприлюднив телеканал Коломойського «1+1» у програмі «Українські сенсації». Атаку почав ще 2017 року російський канал НТВ, а після ефіру українського телеканалу звинувачення активно поширювали російські ЗМІ і прихильники конспірології у соцмережах.

«Вони перейшли межу», – заявляв тоді Петро Порошенко. Пресслужба Порошенка не відповіла на запит Радіо Свобода, чи подав він до суду, а чільний представник каналу «1+1» сказав, що такого позову не було.

Соцмережі як різні світи

У травні 2017 року, за правління Порошенка, Україна заблокувала російські соцмережі. Через це багато українців перейшли у фейсбук та інстаграм, але станом на літо 2019 року російська мережа «ВКонтакте» залишалася третьою найпопулярнішою в країні з сімома мільйонами користувачів.

Прокремлівські наративи там домінували. За даними дослідження «Інтерньюз-Україна» та компанії Singularex, найпопулярніші пости «ВКонтакте» напередодні виборів належали групам, які підтримували російську політику в Україні. Володимира Зеленського теж критикували, особливо коли він виступав із тезами, які суперечили порядку денному Кремля. Тоді йому обіцяли «провал», а політику називали «шоу». Натомість в інстаграмі колишній актор практично не мав політичних конкурентів.

Загалом, наголошують дослідники, соцмережі в Україні – ніби різні світи, «де домінують різні погляди, практики й авторитети».

Кого ловила СБУ

Перед стартом президентської кампанії Служба безпеки України заявила про «масові спроби» російської розвідки придбати українські сторінки у соцмережах.

За гроші українським користувачам пропонували надати доступ до рекламних кабінетів у фейсбуці та твіттері. У процес, за даними Києва, було залучене російське «Агенство інтернет-досліджень», яке раніше викрили у спробах втручання у вибори в США. У 2018 році США внесли цю організацію, яку пов’язують із наближеним до президента Росії бізнесменом Євгеном Пригожиним, до санкційного списку.

Перед першим туром українська спецслужба повідомила, що, зокрема, зупинила розгалужену мережу інтернет-агітаторів, до складу якої входило четверо жителів Миколаєва і четверо одеситів. Також СБУ заявила про зміщення акцентів дезінформації у соцмережах на те, що чесні вибори неможливі.

У щорічному звіті за 2019 рік СБУ повідомила про звинувачення проти 34 адміністраторів соцмереж, які займалися «антиукраїнською пропагандою». Чи йшлося про дії в інтересах когось із кандидатів, спецслужба не уточнює.

Росія заперечує, що втручалася у вибори в Україні, подібні звинувачення у Кремлі називають «антиросійською істерією».

За даними дослідження Принстонського університету (США), Росія несе відповідальність за 72 відсотки операцій з дезінформації у світі, включно у соцмережах, обігнавши Китай, Іран і Саудівську Аравію.

Стаття написана під час стажування в Інституті дослідження журналістики Ройтерз (RISJ)