Доступність посилання

ТОП новини

Рік після виборів. Як змінилася Білорусь – у подіях та цифрах


Під час «Маршу свободи» в Мінську, 16 серпня 2020 року

У Білорусі картопля подорожчала у понад двічі, державний борг виріс на 1,6 мільярда доларів. Влада «розгромила» недержавні ЗМІ та організації. Тисячі білорусів побували «на сутках» за участь у протестах, сотні осіб відправили до колоній на роки. Білоруська служба Радіо Свобода зібрала дані про те, що змінилося в Білорусі за останні 12 місяців.

Цифри

Долар

Торік у серпні долар в обмінних пунктах коштував 2,44 рубля. Зараз він коштує 2,51 рубля.

Картопля

За даними «Белстату» (Національного статистичного комітету Білорусі – ред.), кілограм картоплі коштував 0,82 рубля в серпні минулого року. Зараз – 1 рубль 84 центи. Ціна зросла у понад двічі.

Журналісти за ґратами

Торік у серпні журналісти ще вели стріми, ставили запитання чиновникам та відвідували пресконференції. Зараз немає стрімів, більшість незалежних видань заблоковані, 27 представників ЗМІ – за ґратами. У серпні минулого року ще не було масових обшуків у журналістів. Після виборів силовики провели у журналістів 107 обшуків по всій країні.

4691 кримінальна справа «за протести»

Із серпня минулого року в Білорусі розпочали 4691 кримінальну справу, пов’язану з «екстремізмом і тероризмом». До 9 серпня справ за «екстремізм та тероризм», пов'язаних із політичними подіями та протестами, не було.

Політв’язні

За даними правозахисників, зараз за ґратами перебувають 608 політв’язнів. До виборів у серпні у Білорусі 25 осіб вважалися політв’язнями. Серед них – кандидат у президенти Віктор Бабарико та його син Едуард, блогер Сергій Тихановський, чоловік на той час кандидатки Світлани Тихановської, та члени його команди.

Загинули під час протестів

Смерті восьми осіб у Білорусі пов’язують із протестами та репресіями:

  • Олександр Тарайковський – загинув 10 серпня під час сутичок із силовиками від пострілу;
  • Олександр Віхор – помер після побиття силовиками;
  • Костянтин Шишмаков член виборчої комісії, який відмовився підписати підсумковий протокол, зник дорогою додому 15 серпня, а 18 серпня його тіло знайшли у лісі в Мостовському районі;
  • Геннадій Шутов – загинув від вогнепального поранення під час протестів у Бресті;
  • Микита Кривцов – брав участь в акції протесту в Молодечні, був знайдений повішеним у лісі в Мінську 22 серпня; за даними слідства, він вчинив самогубство, його родичі в це не вірять;
  • Олександр Будницький зник 11 серпня в Мінську, його знайшли мертвим 1 вересня біля торговельного центру «Рига», де 10 та 11 серпня сталися сутички з силовиками;
  • Роман Бондаренко прийшов на «площу Змін», де його жорстоко побили невідомі. Звідти його доправили до Центрального РУВС, а потім у лікарню з набряком мозку та численними травмами. Роман Бондаренко помер у лікарні;
  • Вітольд Ашурок – його судили за двома статтями: 364 («Насильство проти співробітника органів внутрішніх справ») та 342 («Організація та підготовка дій, що грубо порушують громадський порядок»). В одному з останніх листів Ашурок заявив, що керівництво в’язниці змусило його та інших політв’язнів носити жовту бирку, щоб виокремити їх серед ув’язнених. 21 травня 2021 року помер у шкловській колонії №17. Слідчий комітет опублікував відеозаписи, на яких видно, як Вітольд Ашурок у камері двічі падає, на відео – ознаки монтажу. За словами співробітників колонії, засуджений розбив голову, не скаржився на стан здоров’я, відмовився від допомоги та госпіталізації. «Жодних ознак кримінального характеру смерті засудженого не виявлено».

Державний борг

У серпні минулого року зовнішній борг Білорусі становив 16,5 млрд доларів. Зараз – 18,1 мільярда доларів. За цей час збільшився на 1,6 млрд доларів.

Недержавні організації

Влада ліквідувала 56 недержавних організацій. У серпні минулого року всі вони ще працювали. Серед них – екологічні, правозахисні організації, організації, які відстоювали права людей з інвалідністю, медіа-організації, культурні та дослідницькі організації.

31 зустріч із президентами та прем’єрами

За час після виборів Світлана Тихановська зустрілася з президентами та прем'єр-міністрами 31 країни. За цей час Олександр Лукашенко зустрівся з чотирма президентами та прем’єр-міністрами.

У Світлани Тихановської основні зустрічі – західний вектор: Литва, Німеччина, Австрія, Польща, Чехія, Греція, Велика Британія, Франція та інші країни Європи. 28 липня Світлану Тихановську прийняв у Білому домі президент США Джо Байден.

Упродовж цього часу Лукашенко зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним (5 разів), прем'єр-міністром Росії Михайлом Мішустіним (двічі), президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та прем'єр-міністром Киргизстану Улукбеком Маріповим.

Понад 7 мільйонів доларів допомоги

За даними благодійних організацій солідарності ByHelp та BySol, із серпня білоруси, які постраждали від репресій, змушені були виїхати, втратили роботу через свою позицію, отримали допомогу на суму понад 7,8 млн доларів. Це без урахування інших місцевих зборів.

Інфляція

У серпні минулого року річна інфляція в Білорусі становила понад 5%. Тепер річне зростання цін склало 9,9%. Настільки за рік подорожчали товари та послуги.

Дефіцит бюджету

За 9 місяців минулого року дефіцит бюджету становив 1,8 млрд рублів. Цьогоріч дефіцит бюджету вже становить 6 мільярдів рублів.

Середня зарплата

У серпні 2020 року середня заробітна плата в Білорусі становила 1287 рублів, або 516 доларів. У червні 2021 року середня зарплата становила 1433 рублі, або 568 доларів за курсом білоруського Національного банку.

Події

Санкції

За останній рік під санкції ЄС потрапили 78 осіб та 8 організацій. ЄС також запровадив секторальні санкції:

  • на експорт та передачу обладнання, технологій або програмного забезпечення, призначеного для використання в інтересах білоруської влади з метою моніторингу або перехоплення інтернету та телефонного зв'язку на мобільних чи стаціонарних пристроях;
  • на експорт до Білорусі товарів подвійного призначення для військового використання;
  • на експорт до Білорусі товарів, що використовуються для тютюнових виробів;
  • на імпорт нафтопродуктів з Білорусі до ЄС;
  • на імпорт до ЄС калійних добрив з Білорусі;
  • на доступ до фінансових ринків ЄС уряду Білорусі, а також білоруських державних фінансових установ та організацій;
  • Європейському інвестиційному банку заборонено фінансувати проєкти в державному секторі Білорусі;
  • Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія приєдналися до санкцій ЄС.

3 червня санкції США проти 9 білоруських компаній знову набули чинності. Під санкції США потрапили такі компанії:

  • «Белнафтахім»;
  • «Белнафтахім США»;
  • «Нафтан»;
  • «Білоруський нафтовий торговий дім»;
  • «Белшина»;
  • «Гродно Азот»;
  • ВАТ «Гроднохімволокно»;
  • «Лакофарба»;
  • ВАТ «Полоцьк-Скловолокно».

Вашингтон також запровадив заборону на видачу американських в’їзних віз 46 офіційним особам Білорусі, які займають «ключові посади» в адміністрації Лукашенка, низці міністерств і відомств, а також запровадив додаткові санкції проти 16 інших громадян та п’яти організацій.

Еміграція

Після виборів у серпні почалася еміграція з Білорусі, почали виїжджати люди, яким на батьківщині загрожувала небезпека. За даними прикордонної служби України, 150 000 білорусів перетнули кордон із серпня минулого року.

Понад тисяча білорусів подали прохання про притулок у Польщі, 218 – у Литві. 65 громадян Білорусі звернулися за міжнародним захистом у Чехії. З червня 2020 року Польща видала білорусам 178 711 віз, із них 12 119 – гуманітарні.

Судовий конвеєр

У Білорусі не припиняються суди над протестувальниками. За даними правозахисників, за кримінальними статтями вже засудили до пів тисячі осіб.

Кандидат у президенти Віктор Бабарико, колишній банкір, був засуджений до 14 років позбавлення волі. Журналісток Катерину Андрєєву та Дар’ю Чульцову засудили до 2 років позбавлення волі за стрім із «площі Змін».

Журналістку Tut.by Катерину Борисевич засудили до 6 місяців ув’язнення, оскільки вона оприлюднила інформацію про те, що загиблий Роман Бондаренко не був у стані алкогольного сп’яніння, коли на нього напали невідомі.

Найсуворіший вирок – 18 років ув’язнення – отримав колишній військовий капітан Денис Урад. За офіційною версією, він розкрив державну таємницю інформаційному Telegram-каналу. Білоруський суд визнав це «державною зрадою».

Політик Павло Северинець був засуджений до 7 років колонії за нібито організацію масових заворушень. При цьому Павла Северинця затримали 7 червня, перед початком масових протестів у Білорусі.

Понад 30 000 осіб були засуджені за адміністративними справами після виборів.

Знищення незалежних ЗМІ

За даними Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), 7 незалежних друкованих ЗМІ були змушені припинити свій вихід у друкованому вигляді.

До минулорічних виборів у Білорусі легально діяли західні ЗМІ: «Єврорадіо» (було акредитоване кореспондентське бюро та була акредитація у журналістів) та Радіо Свобода (мало акредитованих журналістів). Ці ЗМІ, а також десятки журналістів світових інформаційних агентств та ЗМІ були позбавлені акредитації. Влада заблокувала вебсайти десятків незалежних ЗМІ – це, зокрема, Білоруська служба Радіо Свобода, «Белсат», «Наша нива», Tut.by, Naviny.by, kyky.org, «Радіо Рація», регіональні видання – та припинила мовлення на Euronews.

Правозахисники визнали 15 затриманих у справі Tut.by політичними в'язнями
Правозахисники визнали 15 затриманих у справі Tut.by політичними в'язнями

18 травня Департамент фінансових розслідувань прийшов з обшуками в редакцію, регіональні структури, до журналістів та редакторів найпопулярнішого білоруського інтернет-порталу Tut.by. Обшуки також відбулися в редакціях суміжних підприємств – Av.by, Rabota.by. У справі Tut.by затримали півтора десятка журналістів та інших співробітників.

Хвиля репресій проти журналістів почалася в Білорусі 8 липня. Того дня затримали головного редактора «Нашої ниви» Єгора Марциновича, головного редактора «Нашої історії» Андрія Динька, начальника відділу реклами та маркетингу «Нашої ниви» Андрія Скурка, головну бухгалтерку Ольгу Ракович. Пізніше Ракович і Динька відпустили.

14-16 липня відбулися обшуки у десятках білоруських ЗМІ та будинках журналістів. Серед іншого, у мінському офісі Радіо Свобода відбувся обшук, затримали журналістів Інну Студзінську, Олега Груздиловича та Олеся Дащинського, яких пізніше звільнили.

21 липня Міністерство юстиції надіслало документи до Верховного суду Білорусі щодо ліквідації Білоруської асоціації журналістів.

Скандал із посадкою Ryanair

23 травня, приблизно після 14:00 за білоруським часом, пресслужба мінського аеропорту оголосила про термінову посадку літака Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. За даними FlightRadar, літак пролетів майже всю територію західної частини Білорусі і повернув у бік Мінська біля кордону з Литвою. Як повідомляє пресслужба аеропорту, пілоти повідомили про мінування. Літак успішно приземлився. Слідчий комітет Білорусі порушив кримінальну справу за завідомо неправдиву інформацію про небезпеку. Оператор міжнародних аеропортів Литви повідомив, що літак здійснив екстрену посадку через конфлікт між пасажиром та членом екіпажу.

Пізніше Ryanair заявив, що наказ про посадку лайнера в Мінську надійшов від білоруських диспетчерів. У пресслужбі національного аеропорту «Мінськ» підтвердили, що про загрозу на борту екіпажу Ryanair повідомила «Белаеронавігація».

За розпорядженням Олександра Лукашенка для супроводу літака в небо підняли військовий винищувач МіГ-29. Пізніше головний радник президента Литви з питань зовнішньої політики заявив, що білоруська влада також підняла гелікоптер Мі-24.

У мінському аеропорту повідомили, що на борту перебували 123 пасажири. Пізніше стало відомо, що ще кілька пасажирів залишилися в Білорусі після аварійної посадки і не полетіли далі до Вільнюса.

Серед пасажирів літака був блогер, автор Telegram-каналу «Білорусь мозку» та колишній головний редактор Telegram-каналу Nexta Роман Протасевич, якого білоруська влада внесла до «списку терористів» за «організацію масових заворушень».

Протасевича затримали в Мінську. Він раніше писав, що за ним нібито стежать в аеропорту Афін.

У МЗС Литви викликали тимчасового повіреного у справах Білорусі в Литві. Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що літак змусили до посадки в Мінську.

Багато європейських лідерів засудили дії білоруської влади і погрожували серйозними наслідками.

Літак Ryanair після приземлення в Мінську 23 травня 2021 року
Літак Ryanair після приземлення в Мінську 23 травня 2021 року

Після понад 7 годин очікування, приблизно о 20:17, літак вилетів із Мінська до Вільнюса і приземлився у Вільнюсі приблизно о 21:30.

Разом із Протасевичем у Мінську затримали його дівчину, громадянку Росії Софію Сапегу.

24 травня саміт ЄС вимагав нових економічних санкцій проти білоруської влади та заборони польотів. Увечері 24 травня державні телеканали Білорусі показали Романа Протасевича, який розповів про свою провину в організації масових мітингів у Мінську. Родичі та друзі журналіста одразу помітили синці на обличчі та незвичайну інтонацію, що може свідчити про можливі тривалі тортури. Пізніше Романа Протасевича та його дівчину відправили під домашній арешт, а Протасевич взяв участь у пресконференції.

Що відбувається за межами

З 21 грудня білоруська влада вирішила обмежити перетин сухопутних кордонів. Перетнути кордон повітряним шляхом можна було без обмежень.

Станом на початок серпня 2021 року частково відкритим залишається лише сухопутний кордон із Росією, куди пустили регулярні автобуси та поїзди. Водночас ситуація з коронавірусом у самій Росії стала однією з найскладніших у світі.

2020 рік не став прибутковим для «Белавіа», як і для інших авіакомпаній. Через обмеження на міжнародні рейси, спричинені пандемією, компанія вперше за кілька років зазнала фінансових збитків на суму понад 92 мільйони рублів. У 2019 році «Белавіа» мала прибуток майже 70 мільйонів рублів.

Ситуація могла змінитися після заборони перетину сухопутного кордону Білорусі з 21 грудня 2020 року та покращення ситуації з коронавірусом у Європейському союзі. Взимку та навесні 2021 року літаки компанії «Белавіа» поступово почали виконувати рейси за попередніми маршрутами до Європи та Росії. На деяких напрямках кількість рейсів навіть зросла. Наприклад, на початку травня 2021 року білоруські літаки літали до Вільнюса 14 разів на тиждень (у всі міста Росії разом – лише 12 разів).

Усе змінилося 23 травня після інциденту з літаком Ryanair.

Держава бореться з духовенством

31 серпня білоруські прикордонники без пояснень не впустили з Польщі архієпископа Тадеуша Кондрусевича. Пізніше держоргани заявили, що МВС визнало паспорт Кондрусевича недійсним.

Олександр Лукашенко звинуватив Кондрусевича в поїздці до Польщі для консультацій, «як зруйнувати Білорусь». Раніше Кондрусевич засудив насильство силовиків проти мирних протестувальників і закликав припинити його.

Архієпископ Тадеуш Кондрусевич на брифінгу в Архікатедральному костелі Пресвятої Діви Марії у Мінську після повернення до Білорусі, 24 грудня 2020 року
Архієпископ Тадеуш Кондрусевич на брифінгу в Архікатедральному костелі Пресвятої Діви Марії у Мінську після повернення до Білорусі, 24 грудня 2020 року

Лише після втручання Ватикану білоруське керівництво дозволило Тадеушу Кондрусевичу повернутися на батьківщину. Однак Тадеуш Кондрусевич оголосив про свою відставку, а церкву в Білорусі очолив єпископ Казимір Великоселець.

Торік після президентських виборів, митрополит Павло очолив Білоруську православну церкву. Під час зустрічі з вірними він сказав, що шкодує про завчасні вітання Олександра Лукашенка з перемогою, а 17 серпня відвідав побитих ОМОНівціями протестувальників у лікарні швидкої допомоги в Мінську.

21 серпня його звільнили з посади Патріаршого Екзарха всієї Білорусі та відправили на Кубань, Росія.

Після нього Білоруську православну церкву очолив митрополит Веніамін.

У червні Синод Білоруської православної церкви (Московського патріархату) позбавив посади архієпископа Гродненського та Волковиського Артемія. Він був єдиним білоруським православним ієрархом, який публічно засудив насильство і підтримав протестувальників.

У грудні минулого року священик В’ячеслав Барок провів у в’язниці 10 діб за репост малюнка дизайнера Володимира Цеслера «Стоп лукашизм». Суд побачив у діях священика «пропаганду нацистської символіки». Влітку священик був змушений залишити Білорусь.

У лютому цьогоріч влада позбавила протестантську церкву «Нове життя» її будівлі. Тепер віряни змушені проводити богослужіння на вулиці. Пастор церкви В’ячаслав Гончаренко засудив насильство силовиків проти громадян.

Переслідування за біло-червоно-білий прапор та емблему «Погоня»

Після виборів 9 серпня минулого року влада почала переслідування людей за біло-червоно-білий прапор та «Погоню». Їх судили за сніжинки таких кольорів на вікні, за наклейки на автомобілі і навіть за пастилу. Пенсіонерку з Жодина Іраїду Місько оштрафували на 540 білоруських рублів за те, що вона «протестувала солодощами» – пастила у її руках була біло-червоно-білого кольорів.

А 26 липня цьогріч Генеральна прокуратура оголосила, що готує звернення до суду задля визнання біло-червоно-білого прапора екстремістським. Генеральний прокурор Білорусі Андрій Швед повідомив, що його відомство зібрало нові докази, оскільки біло-червоно-білі символи нібито використовувалися каральними батальйонами як обов'язковий елемент уніформи під час Другої світової війни.

Міграційна криза

Кількість мігрантів, які прибули з білоруського боку та були затримані в Литві, у 34,6 раза більша, ніж торік. Рік тому про жодну міграційну кризу на білорусько-литовському кордоні не йшлося.

З початку року литовські прикордонники затримали 4110 мігрантів.

Голова Європейської зовнішньополітичної служби Жозеп Боррель звинуватив білоруську владу в організації міграційної кризи на кордоні з Литвою та Польщею.

«Використовувати мігрантів як зброю, виштовхувати людей через кордон неприпустимо. І це те, що відбувається на литовському та польському кордонах», – заявив Боррель.

Міжнародні відносини

До 9 серпня в Білорусі працювали посольства ЄС, санкцій не було, а Білорусь була учасником програми «Східне партнерство», в межах якої Білорусь отримувала допомогу від ЄС: будівництво мостів та доріг, велодоріжок, розвиток міст. Тільки білоруські вчені в межах цієї програми отримали 7 мільйонів євро, а загальна допомога за цією програмою склала десятки мільйонів євро. Тепер Білорусь припинила своє представництво у «Східному партнерстві».

До серпня 2021 року відносини Білорусі з ЄС погіршилися до найгіршого стану в історії. Країни ЄС не вважають Лукашенка легітимним президентом Білорусі.

28 червня представник ЄС у Білорусі поїхав до Брюсселя на консультації, представник Білорусі в ЄС також поїхав до Мінська. Білоруська влада звинувачує ЄС та США у «дестабілізації ситуації в Білорусі». ЄС готовий говорити про послаблення санкцій лише після того, як Білорусь припинить порушення прав людини, репресії та насильство, звільнить політв’язнів.

Відносини Білорусі зі США, Великою Британією та Канадою погіршилися. Ці країни запровадили санкції проти білоруської влади та наполягають на припиненні порушень прав людини.

Відносини з Росією

Ще в серпні минулого року Лукашенко різко висловився про Росію і навіть звинуватив її у відправленні до Білорусі бойовиків ПВК «Вагнера» для дестабілізації ситуації. Він звинуватив Росію в «зміні братерських відносин на партнерські».

У серпні цього року Росія залишається найближчим союзником білоруської влади. У 2021 році Лукашенко і Путін тричі зустрічалися, щоб обговорити, серед іншого, інтеграцію. Після останньої зустрічі Лукашенка з Путіним 28 травня конкретних висновків щодо інтеграції не було. У 2021 році Лукашенко не критикував інтеграцію. У вересні минулого року Росія погодилася надати Білорусі позику на 1,5 млрд доларів.

Перенесення спортивних змагань

У серпні минулого року Білорусь готувалася прийняти чемпіонат світу з хокею в травні 2021 року. Він мав стати другим світовим хокейним турніром, який прийматиме Білорусь (перший був у 2014 році). Однак через порушення прав людини та насильство щодо громадян чемпіонат перенесли з Білорусі.

Уже 7 вересня на тлі масових протестів у Білорусі Латвія – партнер офіційного Мінська на чемпіонаті – звернулася до Міжнародної федерації хокею з проханням провести змагання у партнерстві з іншою країною, а не з Білоруссю. Причина – порушення прав людини в Білорусі.

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію щодо ситуації в Білорусі, де, серед іншого, закликав не проводити чемпіонат у Мінську.

18 вересня Рене Фазель, голова Міжнародної федерації хокею, заявив, що «стурбований ситуацією в Білорусі».

15 і 16 січня Škoda Holding (генеральний спонсор чемпіонату), Nivea та Tissot відмовилися спонсорувати чемпіонат, якщо він проходитиме в Мінську. У Латвії сказали, що готові проводити змагання самі, без Білорусі. 17 січня до відмови фінансувати чемпіонат долучилася Liqui Moly.

18 січня правління Міжнародної федерації хокею ухвалило рішення не проводити чемпіонат у Білорусі.

Окрім чемпіонату світу з хокею, з Білорусі перенесли чемпіонат світу з сучасного п'ятиборства, спортивної ходьби (командної) та пауерліфтингу, а також чемпіонат Європи з велотреку та етап Кубка світу з біатлону.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG