Російська влада змушує сім'ї моряків із крейсера «Москва» замовчувати інформацію про їхніх загиблих родичів. Про це 7 червня повідомило Головне управління розвідки Міноборони України.
За їхніми даними, соціальна «напруга» серед родичів росіян та кримчан, які загинули на крейсері «Москва», продовжує зростати.
«Щоб покращити важкий психологічний стан членів сімей екіпажу колишнього флагмана Чорноморського флоту, який затонув 14 квітня цього року, з рідними моряків працює спеціальна група психологів, медиків та юристів», – йдеться у повідомленні.
За даними військової розвідки України, основна мета «роботи» з родичами загиблих моряків – унеможливити витік інформації про загиблих та зниклих безвісти строковиків.
«Родичів намагаються вмовити ні з ким не спілкуватися про своїх синів та чоловіків, які служили на крейсері. У разі відмови їм починають погрожувати невиплатами компенсацій та кримінальним переслідуванням», – повідомили в українській розвідці.
У ГУР Міноборони України повідомили, що в Севастополі під час зустрічі командувача Чорноморського флоту Росії із родичами загиблих моряків будівлю офіцерів флоту охороняла військова поліція, а самого командувача супроводжувала група спецназівців. За цими даними, частина родичів на знак протесту на зустріч із командуванням флоту не прийшла.
Дмитро Шкребець, батько одного зі зниклих безвісти матросів-строковиків із затонулого в Чорному морі російського крейсера «Москва», раніше повідомив, що до нього приходили «люди із серйозного відомства» і забрали його ноутбук, нібито «на експертизу».
Флагман Чорноморського флоту Росії гвардійський ракетний крейсер «Москва», за повідомленням Міністерства оборони РФ, затонув 14 квітня під час буксирування в порт. Загибель російського крейсера сталася після масштабної пожежі внаслідок удару 13 квітня українськими ракетами «Нептун».
При цьому, як стверджували в Міноборони Росії, екіпаж, штатна чисельність якого понад 500 осіб, було евакуйовано.
До 22 квітня російська влада не розкривала інформацію, чи є загиблі внаслідок затоплення крейсера «Москва». Рідні моряків почали повідомляти про зниклих безвісти у соціальних мережах.
Міноборони Росії визнало загибель на «Москві» лише однієї людини – старшого мічмана Івана Вахрушева. Російське оборонне відомство стверджує, що 27 моряків зникли безвісти, 396 – евакуйовані. Вахрушєва поховали у Севастополі.
Згідно з попередньою оцінкою української сторони, Росія змогла врятувати 58 людей із 510 членів екіпажу затонулого російського крейсера «Москва».
Незалежного підтвердження даних про втрати Росії на крейсері «Москва» немає.
Крейсер «Москва» брав участь в операції біля острова Зміїний на Одещині, саме до цього крейсера адресувалися, що стали мемом, слова «Російський військовий корабель, йди на ***».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
