Наприкінці жовтня російська влада Криму провела зустріч із представниками державної корпорації «Росатом», за підсумками якої заявила про активізацію співпраці з нею в галузі електротранспорту, насамперед, громадського. Також розповіли про готовність організувати спільну з держкорпорацією роботу багатопрофільних клінік, використання продукції з полімерних композитних матеріалів у будівництві, дорожньому господарстві та сфері ЖКГ, переробку комунальних відходів.
Де Крим «атомний», а де він «ядерний», чи знизився ризик застосування ядерної зброї з території півострова, які проєкти, навіщо і через кого може реалізувати «Росатом» в анексованому Криму, – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Крим «ядерний»
У радянські часи зовні туристичний і багатий на історичну спадщину Крим одночасно служив прихованим плацдармом для базування компонентів ядерної зброї. Тут в умовах найсуворішої таємності було споруджено низку об’єктів, де випробовували, зберігали, обслуговували ядерні заряди, їх макети, зразки та носії. Могильники, заражені радіацією, досі перебувають під охороною.
Одразу після незаконної анексії Криму в Росії не виключили можливість розміщення на півострові ядерної зброї. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року ситуація погіршилася.
«…На території тимчасово окупованого Криму наразі розміщено носії ядерних боєприпасів наземного, повітряного та морського базування. Йдеться про кораблі, підводні човни, літаки й наземні комплекси, які можуть завдавати ударів ядерними боєприпасами…», – розвповів на початку 2023 року журналістам представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Черняк.
Інший представник ГУР Вадим Скібіцький розповів, що українська розвідка постійно стежить «за активними заходами», які проводить на території Криму 12-те головне управління Міністерства оборони Росії, що відповідає за підготовку та доставку ядерних зарядів до зброї.
Крим «атомний»: Російська академія наук, Курчатовський інститут і «Росатом»
«Троїстий союз – ... Російська академія наук, з гнізда якої виросла вся атомна галузь, уся атомна промисловість, наука. Курчатовський інститут – та сама лабораторія №2, перша ядерна організація, провісник створення «атомного проєкту», атомної промисловості. І Держкорпорація «Росатом»… зберегла головне: величезний виробничий потенціал…», – заявив у липні 2022 року генеральний директор Держкорпорації «Росатом» Олексій Лихачов.
Раніше, у липні 2016 року, «Росатом» визнав, що став постачальником обладнання для ТЕС, які будував у Криму «Технопромекспорт», що входить до «Ростеху», – в Севастополі та Сімферополі. Про це йдеться у звіті держкорпорації за 2015 рік, у якому вперше було оголошено про наявність бізнес-інтересів «Росатому» в Криму.
У 2018 році у структурі Національного дослідницького центру «Курчатовський інститут» було створено так звану «Кримську філію», яка повноцінно працює в Кореїзі (Велика Ялта) з квітня 2019 року.
Суб’єкти та об’єкти, що входять до структури «Росатому», «Курчатовського інституту» та РАН, внесені до санкційних списків США, Європи й інших країн.
АТ «Дедал» та охоронні системи навколо Севастополя і Керченського мосту
У листопаді 2018 року в Криму під час передачі хабаря у розмірі 2,5 млн рублів було затримано керівника АТ «Науково-виробничий комплекс «Дедал», що входить до держкорпорації «Росатом». Працівники «Дедала» хотіли «заручитися» підтримкою прикордонного управління ФСБ у прийманні технічних засобів охорони держкордону.
АТ «Дедал» виробляє плавучі засоби захисту. Як повідомив телеграм-канал Mash у липні, після успішних атак бойовими дронами на Кримський мостовий перехід, такий захист нібито встановили в Азово-Чорноморській акваторії. Адміністратори соціальної мережі Х ідентифікували місцевість на фотографії з каналу Mash – Севастополь.
Літій-іонні акумулятори та Крим як опорний центр ядерної медицини
Українська незалежна експертка з атомної енергетики та ядерної безпеки Ольга Кошарна розповіла на прохання Крим.Реалії про причини активізації «Росатомом» взаємодії з російською кримською владою, а також про потенційну ефективність заявлених напрямків такої співпраці.
Усе виробляється в Москві, тому до Криму везтимуть уже готові, відпрацьовані – вивозитимуть до РосіїОльга Кошарна
«По-перше, – щодо електротранспорту. Офіційні опубліковані звіти «Росатому» говорять про те, що в грудні 2022 року на базі Московського заводу поліметалів почалося виробництво літій-іонних акумуляторів, тяглових, для електротранспорту та стаціонарних накопичувальних систем. Як прокоментувала цю подію голова правління російського АТ «Твел» Наталія Нікіпелова, яка перебуває під санкціями США, «Росатом» на своїх виробничих потужностях уже має можливість укомплектувати такими батареями до 60% всього російського комунального електротранспорту. Безпосередньо акумуляторами займається компанія «Ренера», яка також під санкціями у складі «Росатома». Тому повідомлення Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) про розвиток електротранспорту, швидше за все, пов’язане з постачанням до Криму акумуляторів і супутніх виробів. «Росатом» займається і переробкою відпрацьованих акумуляторів. Усе виробляється в Москві, тому до Криму везтимуть уже готові, відпрацьовані – вивозитимуть до Росії», – вважає Ольга Кошарна.
Щодо медичної частини, то, за словами співрозмовниці Крим.Реалії, «Росатом» має об’ємну медичну програму.
«Росатом» обрав шлях створення опорних центрів ядерної медицини. Вони можуть виробляти томографи, терапевтичні установкиОльга Кошарна
«Вони в корпорації створили АТ «Русатом Хелскеа», де об’єднано кілька підприємств також із цієї держкорпорації, у тому числі: Науково-дослідний інститут технічної фізики та автоматизації, що займається виробництвом обладнання для медицини, АТ «Ізотоп», яке виробляє радіонукліди для діагностики та лікування, Науково-дослідний фізико-хімічний інститут імені Карпова, який також займається виробництвом радіофармацевтичних препаратів. І, відповідно, на базі Димитровградського НДІ «Росатом» займається виробництвом радіонуклідів широкого спектра. Є таке ще у них АТ «Русреактор» із профілем – виробництво реакторів малої потужності для напрацювання радіонуклідів. Загалом «Росатом» обрав шлях створення опорних центрів ядерної медицини. Вони можуть виробляти томографи, терапевтичні установки для лікування онкологічних захворювань. Навіть з’явилося повідомлення, що у 2022 році було створено лінійний прискорювач для променевої терапії», – розповіла експертка.
Сховищ відпрацьованих джерел у Криму немає, везуть до Ростову – експертка
Ольга Кошарна вважає, що попри західні санкції «Росатом» намагається розширити свою співпрацю з російською владою Криму, ведеться підготовка інших проєктів.
«В офіційній доповіді РФ про поводження з радіоактивними відходами йдеться про кілька речей. Наприклад, у медицині використовуються джерела іонізуючого випромінювання, такі як «Кобальт-60» для лікування онкологічних захворювань. Раніше, коли термін їх придатності закінчувався, вони переходили в розряд відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, і їх до анексії Криму вивозили до Одеси на довгострокове зберігання. На території України було кілька спецкомбінатів, де збирали радіоактивні відходи неатомного походження – від медицини, науки та сільського господарства. Куди вони тепер їх возять? Я думаю, що до Південного федерального округу, до Ростова-на-Дону, тому що сховищ на території Криму немає», – стверджує Ольга Кошарна.
Вона також заявила, що дослідницький реактор у Севастополі, як і раніше, не працює, оскільки зберігається жорстка позиція МАГАТЕ, і у «теперішніх господарів» досі немає російської ліцензії.
Від піару імпортозаміщення до захоплення електрогенерації та спроб опріснення
«Ключове у повідомленні Сергія Аксьонова – це програма імпортозаміщення. Вони намагаються через санкції диверсифікувати свій збут із Москви. Але оскільки в Росії залишилися тільки «Роскосмос» та «Росатом» і навіть чіпи вони робити не вміють, вони всі кинулися завзято виконувати доручення Володимира Путіна та «піарять» розвиток цих сфер – ядерної медицини й електротранспорту. І на все це вже було виділено кошти з федерального бюджету», – зазначила Ольга Кошарна.
У свою чергу, представник президента України в АР Крим (2017-2018), експерт з міжнародного права, професор Борис Бабін у бесіді з журналістом Крим.Реалії нагадав, що агресор злочинно планував передавати постачання електроенергії на материкових окупованих територіях України «Росатому» через його підрозділ , а саме – підсанкційне «Атоменергозбут», а також через «Атоменергозбут Бізнес», ці плани агресор виношував, намагаючись спиратися на незаконний контроль над генерацією Запорізької АЕС.
«Крім того, вони не залишають спроб переключити Запорізьку АЕС. Усе, що вони змогли поцупити там, вони вже переключили на російську енергосистему. Всі окуповані території, окрім Запорізької (області – КР), вже фактично переключили. Запорізька АЕС – проблема у запуску через відсутність води. І, певно, вони продовжують думати. Не дарма вони хотіли переключити Запорізьку АЕС на Крим», – прогнозує Ольга Кошарна.
Вона вважає, що «Росатом» поки не збирається в Криму нічого робити чи будувати: ані заявлені раніше опріснювальні установки, ані інші об’єкти.
Дефіцит електроенергії в Криму значно зрісОльга Кошарна
«Оскільки на всі ці процеси та дії, зокрема з опріснення, потрібна значна кількість енергії, то зараз робити нічого не будуть. Якийсь час тому була ідея. Однак у зв’язку з тим, що так звані «вишки Бойка» було повернуто під контроль України, дефіцит електроенергії в Криму значно зріс. Адже газ із цих вишок йшов переважно на теплові електростанції, побудовані окупаційною владою – Таврійську та Балаклавську ТЕС, де використовувалися турбіни відомої німецької компанії SIEMENS», – вважає Ольга Кошарна.
З нею погоджується і Борис Бабін, який вказав на відсутність на Кримському півострові енергоємних виробництв.
«У самому окупованому Криму злочинні інтереси «Росатому» традиційно для російських корпорацій охоплюють афери з приморською землею та нерухомістю під виглядом нібито «інвестицій у виробництво», але очевидно, що так звана «кримська економіка» просто не має ласих для «російських атомників» енергоємних виробництв», – додав він.
Як заявила Ольга Кошарна, Росія у 2019 році запустила плавучу ядерну електростанцію на Чукотці.
«Думаю, що через військові дії вони навряд чи таке чудовисько підгонять до берегів Криму. Але для опріснення потрібно дуже багато енергії, і вони мають проблему з генерацією… вони все одно прийдуть до теми опріснення, оскільки води немає для зрошення. У 2021 році вони навіть майданчики обирали в Сімферополі, Ялті та інших містах», – сказала вона.
Демонтаж недобудованої АЕС у місті Щолкіне у Криму планується завершити до грудня 2023 року.
З 4 березня 2022 року Росія окупувала Запорізьку АЕС (ЗАЕС). 29 вересня під час 67-ї сесії Генеральної конференції МАГАТЕ 69 країн підтримали резолюцію про негайне повернення ЗАЕС під повний контроль України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
