Доступність посилання

ТОП новини

«Путіна якщо не налякали, то попередили». Чи стала меншою загроза нового російського вторгнення в Україну?


Вогонь РСЗВ, ілюстраційне архівне фото

Навчання Військово-морського флоту Росії в Чорному морі триватимуть до 19 лютого, заявляють у командуванні російського Чорноморського флоту. У морських маневрах беруть участь понад 30 російських бойових кораблів, стверджують у військовому відомстві. Жителі Криму говорять про посилення російської військової присутності на Кримському півострові. Навіщо Росія перекидає до Криму свої бойові кораблі, техніку і військових? Чим це загрожує і як на це реагують в Україні та світі? Про це читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Мета військових морських навчань у Чорному морі – оборона морського узбережжя Кримського півострова, пунктів базування Чорноморського флоту, а також об'єктів «економічного сектора країни, морських комунікацій та районів морської економічної діяльності», повідомляє пресслужба Чорноморського флоту Росії.

«На початковому етапі навчань кораблі залишили бази у Севастополі та Новоросійську, а потім здійснили перехід у призначені райони», – йдеться у повідомленні.

У зв'язку з навчаннями Росія перекрила для судноплавства кілька зон Чорного та Азовського морів.

Продовжуються і російсько-білоруські військові навчання «Союзна рішучість-2022». Вони триватимуть у Білорусі до 20 лютого.

Увечері 11 лютого глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що Україна активізувала механізм зменшення ризиків, звернувшись до Росії із запитом про надання інформації про військову активність біля кордону з Україною та в анексованому Криму. Влада Росії мала відповісти протягом 48 годин.

13 лютого стало відомо, що аналогічний запит до Мінська через військові навчання з Росією спрямували країни Балтії.

Спікер МЗС України Олег Ніколенко повідомив, що Україна не отримала відповіді від Росії у передбачені Віденським документом
48 годин. Він стверджує, що лист Росії, який вона поширила в ОБСЄ за кілька годин після закінчення передбаченого терміну, «не можна вважати відповіддю». Тому Україна скликає зустріч із Росією та всіма державами-учасницями Віденського документа ОБСЄ для обговорення посилення і переміщення російських військ уздовж кордону України та анексованого Криму, повідомив Дмитро Кулеба.

Держави Балтії отримали відповідь офіційного Мінська на свій запит у рамках механізму зниження ризиків та вивчають його, повідомляє
кореспондент RFE/RL (Радіо Свобода) Рікард Йозвяк.

У Кремлі стверджують, що не ведуть жодної «незвичайної військової діяльності» на своїй території та, навпаки, звинувачують Україну в «підготовці силової операції» на Донбасі.

У кримських соцмережах пишуть, що на півострові, часто посеред поля, стоїть безліч російської військової техніки. За словами кримчан, її скупчення спостерігається не лише на автошляхах, а й на околицях населених пунктів.

Масове скупчення російської військової техніки в Криму підтверджують і супутникові знімки, зроблені Maxar Technologies на початку лютого.

Заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що у Криму перебувають 32 тисячі російських військовослужбовців.

«З 2014 року до початку 2022 року Росія значно посилила військову присутність і на півострові, і в акваторії Чорного моря. На території півострова на постійній основі створено міжвидове угруповання військ Збройних сил Росії, і чисельність особового складу на сьогодні налічує близько 32 тисяч військовослужбовців», – повідомила вона в ефірі «Суспільне.Крим».

За словами Маляр, у Криму фіксують «понад 100 тисяч особового складу наземного компонента».

«Навесні 2021 року фіксували 126 тисяч (російських військових – КР). Сьогодні плюс-мінус, приблизно так само... Станом на сьогодні ми не фіксуємо створення ударних груп. Це не означає, що це якась гарантія серйозна, це не означає, що зникла загроза – вона у нас восьмий рік щодня. Але ударних груп зараз ми не фіксуємо», – наголосила заступниця міністра.

Український військовий журналіст, ексспікер Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов в ефірі Радіо Крим.Реалії повдіомив, що в Криму зосереджено «потужне угруповання» російських військ, яке залучено до низки навчань Збройних сил Росії не тільки в Криму, а й за його межами.

– Ці навчання проводяться не лише на території тимчасово окупованого Криму. Також їх проводять біля Білорусі спільно з Росією. Такі самі військові маневри відбуваються на територіях, що межують з Україною: у Білгородській та Воронезькій областях (Росії – КР). Те, що ми спостерігаємо зараз у Криму, – це фактично військовий тиск з боку Росії на Україну та загалом на Європу, щоб були ухвалені рішення, які влаштовуватимуть Кремль.

Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов
Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов

Масштабне переміщення військової техніки, озброєння та особового складу Росії в Криму і вздовж кордону з Україною Селезньов називає «дорогим блефом». За його словами, «більше ніж про демонстрацію військової сили» не йдеться.

Український політолог-міжнародник Вадим Трюхан в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що риторика влади Росії щодо Заходу «стала м'якшою» під час зустрічі Володимира Путіна з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим 14 лютого.

– Риторика вже м'якша. Путіна дуже серйозно, якщо не налякали, то попередили і дали чітко зрозуміти, що буде у випадку, якщо він полізе з черговим вторгненням (в Україну – КР). Насамперед, це зробив Байден (президент США – КР), який йому телефонував два дні тому.​ І він (Володимир Путін – КР), на мою думку, Байдена все-таки остерігається. Плюс його (Володимира Путіна – КР) візит до Китаю в лютому, на мій погляд, був не таким, як російська влада очікувала. Там не склався оборонний союз.

Український політолог-міжнародник Вадим Трюхан
Український політолог-міжнародник Вадим Трюхан

Найближчим часом напруга між Росією і Заходом «йтиме на спад», вважає Трюхан. Він пояснює це тим, що у Володимира Путіна «відбувся психологічний надлом після того, як США його переграли».

14 лютого Лавров на зустрічі з Путіним сказав, що відповідь Вашингтона на вимогу про «гарантії безпеки» не може задовольнити Москву. Тому глава російського МЗС планує «продовжувати вимагати конкретної реакції від кожної країни (що входить до НАТО, на вимогу Росії, що військова активність Альянсу у Східній Європі буде обмежена, включаючи взаємодію з Україною та Грузією – КР)».

На запитання Путіна, чи є шанс домовитися з партнерами з ключових питань, Лавров відповів, що «шанс є завжди».

Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що «не бачить жодного пом'якшення напруженості» між Росією та Заходом.

Напруженість наростає. Я не бачу жодного розуміння. Я бачу жорстку лінію Кремля, на яку нічого не впливає. Відбулись різноманітні зустрічі з керівниками держав, міністрами закордонних справ, багато дипломатів завітало до Москви, але риторика, полеміка, аргументація не змінюються. Причому позиція російської влади є абсолютно однозначною: все, що проти Кремля, неправильно, а все, що за Кремль, – правильно. Весь світ пів року обговорює питання, чи почне Росія війну. Але жодного відступу не відбувається. Кремлю начхати, яка існує світова громадська думка, дипломатія та норми.

Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс
Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс

Кримський історик і політолог Андрій Іванець вважає, що Володимир Путін «не ухвалить позитивного рішення» про повномасштабне військове вторгнення в Україну, якщо «відчуватиме спротив» України та світу. Нинішнього дипломатичного тиску Заходу та партнерів України, на думку Іванця, «недостатньо, щоб сказати однозначно, що нової військової авантюри Росії ми не побачимо».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Росія накопичує війська біля кордонів України та в анексованому Криму

За інформацією Міноборони України, протягом другого півріччя 2021 року поблизу кордону України командування збройних сил Росії провело низку широкомасштабних командно-штабних навчань.

Президент України Володимир Зеленський повідомляв 10 листопада, що біля кордону з Україною перебувають близько 100 тисяч російських солдатів і що західні країни передають офіційному Києву інформацію про активні пересування російських військ поблизу українського кордону.

Франція та Німеччина 15 листопада застерегли Росію від заподіяння шкоди територіальній цілісності України – на тлі великої та незвичайної концентрації російських військ поблизу українських кордонів. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив 16 листопада, що альянс продовжує тісно співпрацювати з Україною та надавати їй політичну та практичну підтримку.

Російська влада, включаючи президента Володимира Путіна, заперечує агресивні наміри і сама звинувачує Захід в ескалації напруженості, вказуючи на проведення масштабних навчань у Чорному морі. Путін звинуватив у ескалації також Україну через використання нею проти бойовиків на Донбасі ударного безпілотника.

Видання Bloomberg раніше повідомило, що американська розвідка поділилася з європейськими союзниками розвідувальними даними, які свідчать про ймовірну підготовку Росії до масштабного вторгнення на неокуповану територію України за декількома напрямками.

У Кремлі розкритикували такі повідомлення західних ЗМІ.

Востаннє російська влада стягувала військовослужбовців до українського кордону на початку весни 2021 року. Київ і країни Заходу побачили в цьому загрозу безпеці України. Москва пояснювала перекидання військ навчаннями і вказувала, що те, що відбувається, не несе небезпеку для інших країн.

XS
SM
MD
LG