У Криму продовжують рити окопи та будувати бетонні пірамідки як протитанкові загородження. А російський парламент Криму ухвалив закон «про патріотичне виховання». Обидві ці ініціативи пояснили турботою про безпеку кримчан. А що про причини таких ініціатив думають політики та експерти – з'ясовували Крим.Реалії.
«Окопи їм точно не допоможуть»
Кримські телеграм-канали повідомили про те, що в Криму риють окопи та будують бетонні пірамідки як протитанкові загородження. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) заявив, що вживається достатньо заходів для того, щоб кримчани відчували себе у безпеці. «На території Криму під моїм контролем, у тому числі, проводяться фортифікаційні роботи, спрямовані на гарантоване забезпечення безпеки кримчан», – повідомив він.
У свою чергу, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов упевнений, що зусилля російської влади Криму марні.
Якщо потрібно буде за Крим воювати, ми за Крим воюватимемо, і ні в кого питати не будемоОлексій Данілов
– Я можу сказати: вони їм точно не допоможуть. Крим ми повернемо і повернемо обов'язково – у той спосіб, яким вирішить наше військово-політичне керівництво. Якщо потрібно буде за Крим воювати, ми за Крим воюватимемо, і ні в кого питати не будемо. Це наша земля, і ми маємо повернути її додому, – сказав він Крим.Реалії.
Також Данилов пояснив, на що варто розраховувати після деокупації Криму росіянам, які переїхали на півострів у 2014 році та пізніше в обхід українського законодавства.
Вкрадене ніколи не приносить щастя. Не треба крастиОлексій Данілов
– Вони легко приїхали, легко поїдуть. Це наша земля. Вони мають жити за нашими законами. Якщо вони зайняли приміщення, де жили наші громадяни, то як це, що вони не повинні його звільнити? Вкрадене ніколи не приносить щастя. Не треба красти, – зазначив Данилов.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що оборонні споруди, які зводить Росія в Криму, свідчать про паніку російської влади.
– Гауляйтер Аксьонов проводить нараду і відкрито на камери говорить про те, що президент Путін йому доручив і він очолює всі роботи з підготовки Криму до оборони. Це має наштовхнути місцевих жителів на думку, що з кожним днем наближається визволення Криму. І дуже багато людей у Криму на це чекають. З іншого боку, місцева пропаганда говорить про те, що ЗСУ не наважиться, що сюди ніхто не посунеться, – сказав Чубаров Крим.Реалії.
Дії російської влади, на його думку, продиктовані не просто невпевненістю, а свідчать про відсутність чіткої стратегії Кремля щодо окупованих територій.
З кожним днем наближається визволення КримуРефат Чубаров
– Вони всі вирішуватимуть в останні моменти, залежно від того, як розвиватимуться процеси на фронті. Як тільки буде звільнено Мелітополь, буде перекрито суходіл із Криму через Маріуполь, дорога на Крим буде відкрита, – наголосив голова Меджлісу.
«Це процеси фанатизму»
Цього тижня підконтрольний Росії кримський парламент ухвалив закон «про патріотичне виховання». Розповідаючи про нього, спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов зазначив, що документ спрямований на побудову сучасної системи патріотичного виховання, яка сприятиме ідейній згуртованості російських громадян, забезпеченню національної безпеки та досягненню відповідних стратегічних цілей Російської Федерації.
– У цьому процесі (патріотичного виховання – КР), окрім сім'ї, мають брати участь школа, виш, телебачення, політики, громадські рухи. Тільки так можна виховати людину, яка любить свою країну. Нам усім необхідно послідовно робити внесок у виховання та розвиток молоді, яка сама по собі не стане патріотичною, це завжди дія. Наше завдання – скерувати їх правильним шляхом, – сказав Константинов.
Голова Центру громадської освіти «Альменда» Валентина Потапова зазначає, що у цьому законі чітко визначено суб'єкти, через які здійснюватиметься це «патріотичне виховання».
– Тут ми можемо побачити процеси індоктринації населення, коли штучно через відсутність критичного мислення та можливості побачити іншу точку зору насаджуються ті чи інші цінності або традиції, – каже Потапова Крим.Реалії. – Якщо до цього ми бачили, що були процеси просто патріотичного виховання, то зараз це процеси фанатизму. Це дуже небезпечно. Ми бачимо, що зараз РФ почала посилювати те, що вона робила навіть не з 2014 року, а з 2008 року. Ці процеси були запущені після російсько-грузинської війни, до 2022 року вони були практично підготовлені.
Роки анексії Криму вона називає часом агресивного нав'язування патріотизму та паралельного стирання української ідентичності. За словами Потапової, це стирання відбувалося через фактичну заборону маркерів культури українського народу. У підсумку, зазначає експерт, частина кримчан опинилася в російському вакуумі і вважає себе громадянами Росії, які мають захищати Російську Федерацію від нападу України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
