Крим залишається безпечним регіоном, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії в Україну (у РФ війну на українській території називають «спеціальною військовою операцією»), запевняє російська влада регіону. Водночас цілі міста і райони півострова два місяці живуть у режимі терористичної небезпеки, а чиновники запроваджують нові заборони для безпеки. Що відбувається на півострові, поки Росія воює з Україною, розповідають Крим.Реалії.
«Щодо протиповітряної оборони всю сухопутну частину півострова прикрито максимально, включаючи Кримський міст (міст через Керченську протоку – КР). Тут нічого нікому не загрожує», – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) наприкінці червня.
Про відсутність небезпеки й контроль за ситуацією на півострові він та інші кримські чиновники говорять регулярно, поки триває російське воєнне вторгнення в Україну. Разом з цими заявами вони ухвалюють рішення, якими нові регіони півострова стають територіями з терористичною загрозою.
Географія загроз
Високий («жовтий») рівень терористичної небезпеки на території низки регіонів півострова оголошено з 25 червня до 10 липня для забезпечення безпеки й антитерористичної захищеності Криму та її громадян. Такий режим діятиме на території Армянська, Джанкою, Керчі, Красноперекопська, а також Джанкойського та Красноперекопського районів. Щоб показати наочно, як це виглядає, Крим.Реалії позначили ці регіони на мапі.
«Жовтий» рівень терористичної небезпеки рішенням Сергія Аксьонова також оголошено на кримських об'єктах транспорту, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, палива, енергетики, промисловості, водного господарства та меліорації.
У перші дні повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну подібних заходів у Криму не було. Хоча через його територію Росія регулярно перекидає свої війська і техніку для війни на материковій частині України.
24 лютого Сергій Аксьонов приїжджав до Армянська, де переконував, що жителям кримських регіонів, якімежують із Херсонською областю, «нічого не загрожує», «ситуація спокійна» та «жоден снаряд, жодна міна, жодна куля на територію Криму не потрапила і не потрапить».
Але в міру того, як розвивається ситуація на фронті, відбуваються зміни й на півострові.
На початку квітня у північних та східних регіонах Криму Сергій Аксьонов оголосив «жовтий» рівень терористичної небезпеки у зв'язку із «проведенням Збройними силами Росії спеціальної військової операції (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – КР) та можливими провокаціями пособників київського режиму».
«Цей захід має виключно профілактичний характер. Обстановка в Криму спокійна і повністю контролюється владою та правоохоронними органами», – заспокоював кримчан російський очільник регіону.
А вже наприкінці квітня «жовтий» рівень терористичної небезпеки в цих регіонах було продовжено, а до них додано промислові, транспортні, енергетичні, медичні та інші об'єкти.
У травні високий рівень терористичної загрози діяв лише у п'яти регіонах Криму: Армянську, Джанкої, Красноперекопську, Джанкойському та Красноперекопському районах. А тепер до цих регіонів знову додали Керч.
Безпека із завареними люками
Згідно з російським федеральним законодавством про запобігання тероризму, «жовтий» рівень небезпеки запроваджується в регіоні у разі підтвердженої інформації про реальну можливість скоєння теракту.
Цей режим передбачає посилення контролю за громадянами Росії, порядком їх реєстрації та місцями перебування, а також посилену координацію з місцевими органами влади та медичними організаціями. Також у рамках цього режиму забезпечується можливість проведення позапланових заходів щодо розшуку на всіх видах транспорту та об'єктах ймовірних терористів і людей, причетних до підготовки та вчинення терактів.
Через побоювання можливих терактів кримські чиновники іноді скасовують навіть традиційні масові заходи. Так, у Керчі відмовилися від проведення першотравневої демонстрації та смолоскипної ходи 8 травня.
Глава російської адміністрації Керчі Святослав Брусаков пояснив це тим, що «збереження життя і здоров'я керчан у цей період важливіше за все». За його словами, «незважаючи на стабільну обстановку в Керчі», в місті почастішали повідомлення про помилкові мінування, загрози терактів».
У центрі Керчі також заварили кришки каналізаційних люків перед військовим парадом 9 травня, повідомляв кореспондент Крим.Реалії.
Пляжі та море – під замком
Поки Росія воює з Україною, у Криму з'являються нові обмеження.
Через «проведення антитерористичних заходів» російські спецслужби забороняють вихід маломірних суден в Азовське море. Заборона поширюється, зокрема, на прогулянкові та спортивні вітрильні судна, а також надувні плавальні засоби й дошки для віндсерфінгу, сапсерфінгу та їхніх аналогів.
Не всі пляжі Криму цього року доступні для відвідування. Російська влада Севастополя заборонила, зокрема, ходити на пляжі в Севастопольській бухті та пляж «Ушакова балка». Заборонено відвідування пляжу «Кришталевий» («Хрустальный») у нічний час, а також обмежений доступ і на кілька ділянок Севастопольської та Південної бухт та інші пляжні території.
Російський губернатор Севастополя Михайло Розвожаєв пояснює це «проведенням спеціальної військової операції в Україні» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – КР).
Поки в Криму діють обмеження через війну та антитерористичну загрозу, призупинено і роботу санітарної авіації, повідомляють російські ЗМІ. Госпіталізація пацієнтів до лікувальних закладів Криму та сусідньої Росії проводиться наземними маршрутами на спеціалізованих автомобілях.
Чого боїться Росія
Незважаючи на нові обмеження та заборони, російська влада Криму продовжує запевняти, що ситуація на півострові під контролем і кримчанам нічого не загрожує.
Загрозою для Криму російська влада вважає заяви влади України про наміри повернути півострів під контроль Києва в рамках протидії повномасштабному вторгненню Росії у країну. Про це раніше заявляли багато українських чиновників, включаючи і президента України Володимира Зеленського.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров стверджує, що «воєнною необхідністю» України має бути знищення мосту через Керченську протоку, яким Росія перекидає свої війська на материкову частину України.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв наприкінці червня заявив, що «спроби посягнути на Крим» розглядатимуться «як проголошення війни Росії».
На це секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов відповів, що «повернення тимчасово окупованої території Криму буде здійснено без спроб, одразу».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
