У Криму мають намір виготовляти протитанкові загородження для армії РФ. Про це наприкінці листопада розповів депутат Держдуми РФ із Криму – Леонід Бабашов. І повідомив, що у селищі Шкільне Сімферопольського району анексованого Криму вже розпочалося виробництво протитанкових загороджень для потреб російської армії. Крим.Реалії запитали експертів – які підприємства в Криму реально перевести на роботу для військових потреб російської армії? Наскільки це можливо? Про які обсяги може йтися?
Кримчанин, журналіст, а нині – військовослужбовець ЗСУ Євген Лешан нагадує, що низка кримських підприємств належить до оборонної промисловості: суднобудівні заводи в Керчі, Феодосії та Севастополі, завод «Фіолент» у Сімферополі, Судові навігаційні системи в Севастополі. І що вони можуть нарощувати обсяги продукції, але це обмежена номенклатура виробів. Експерт нагадує, що на ситуацію свого часу вплинули і міжнародні санкції щодо суднобудівної галузі РФ, і відтоді ситуація лише погіршилася.
Україна практично не має флоту, тому для російських безпілотників немає ціліЄвген Лешан
«Росія втратила доступ до імпортної електроніки та двигунів, і це серйозно обмежувало її можливості у виробництві суден. Нещодавно севастопольський «губернатор» Розвожаєв (російський голова Севастополя Михайло Развожаєв – КР) на фоні атак українських плавучих дронів на російські кораблі звернувся до Путіна з пропозицією завантажити Севморзавод виробництвом власних підводних і надводних безпілотників, щоб «випередити Зеленського». Але треба розуміти, що це виключно піар-заява, тому що перш ніж завантажити цим замовленням Севморзавод, потрібно створити ці безпілотники на рівні проєкту. Це довга робота для конструкторських бюро, і до того ж я не впевнений, чи Росія потягне в умовах санкцій та міжнародної ізоляції виробництво необхідних для такого проєкту систем наведення та навігації. І головне – навіщо ці безпілотники Росії в Чорному морі? Україна практично не має флоту, тому для російських безпілотників немає цілі. Атакувати танкери та зерновози? Це можна робити ракетами, бо на танкерах і зерновозах немає систем ППО».
Подібні заяви про виробництво у Криму протитанкових загороджень для армії РФ, за словами Лешана, більше схожі на піар. Адже незважаючи на те, що на півострові можна налагодити низку виробництв, без поповнення боєприпасів кримське виробництво не вплине на обороноздатність російських військ на півострові.
Виробництво боєприпасів, зокрема високоточних, зброї, систем військового цифрового захищеного зв'язку – все це потребує великих вкладень, часу, технологій. Тобто того, чого РФ зараз не маєЄвген Лешан
«Можна налагодити виробництво протитанкових огорож. Можна ще взяти промислові різальні та зварювальні апарати й варити протитанкові їжаки з рейок і двотаврових балок. На Сімферопольському заводі пластмас можна швидко налагодити виробництво накладних хвостовиків для ПОГ (постріл осколкової гранати – КР), щоб прицільно скидати їх із безпілотників. Також там можна відновити виробництво корпусів для протипіхотних мін (якщо це не зроблено). Підприємства харчопрому можна відносно швидко переорієнтувати на виробництво військового сухпаю. Але це суттєво не збільшить обороноздатність російських військ у Криму. Виробництво боєприпасів, зокрема високоточних, зброї, систем військового цифрового захищеного зв'язку – все це потребує великих вкладень, часу, технологій. Тобто того, чого РФ зараз не має».
Керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що всі більш-менш критичні високотехнологічні підприємства вже могли бути евакуйовані до Росії.
Коли російська армія евакуювалася з Херсона, звідти вивезли буквально все. Я не виключаю, що цей процес уже відбувається у КримуТарас Загородній
«З точки зору безпеки виробництва цих підприємств вони, швидше за все, вже перебувають у Росії для того, щоб більш-менш безпечно виробляти військову продукцію. Я думаю, що якісь підприємства з виробництва харчування для російської армії, виробництва одягу тощо, тобто ті підприємства, які не виробляють унікальний продукт і втрата яких не є критичною для Росії (залишилися в Криму – КР). Але за умов економічного спаду в Росії держзамовлення дає можливість цим підприємствам виживати. Ремонтні бази можуть залишити в Криму, але саме виробництво озброєнь танків, гармат, якщо вони й були в Криму, швидше за все, перенесені до Росії. Не забуватимемо, що коли російська армія евакуювалася з Херсона, звідти вивезли буквально все. Я не виключаю, що цей процес уже відбувається у Криму. В тому числі, вивезення більш-менш цінного обладнання підприємств. Для того, щоб не залишати, у їхньому розумінні, це ворогові. Я думаю, що вся російська еліта і російська армія розуміють, що з Криму доведеться тікати».
Загородній вважає – російське керівництво розуміє, що ймовірність наступу української армії дорівнює фактично 100%. Тому там намагатимуться використати всі ресурси, які є у Криму.
Після ударів по Криму стало зрозуміло, що недосяжних цілей там немаєТарас Загородній
«Після ударів по Криму стало зрозуміло, що недосяжних цілей там немає. Відповідно, намагаються мобілізувати всі підприємства у Криму на забезпечення оборони. Насамперед, кримського перешийка. Я не виключаю, що частина цих підприємств, які, як заявляють кримські чиновники з російської окупаційної адміністрації, працюють на підготовку захисних споруд у Херсонській та Запорізькій областях».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
