Доступність посилання

ТОП новини

«Думали: поламаємо Путіну маленьку переможну війну». Історії росіян, які воювали на Донбасі за Київ і прагнуть отримати громадянство України


Добровольці у Києві з державним прапором України перед відправкою на фронт на Донбасі. Червень 2014 року (фото ілюстраційне)

Минулого тижня Верховна Рада України спростила процес набуття громадянства для іноземців, які воювали у складі Збройних сил України на Донбасі проти російських сепаратистів. Це питання обіцяв вирішити ще попередній президент України Петро Порошенко: він розумів, що повертатися на батьківщину багатьом таким іноземцям (наприклад, росіянам та білорусам) може бути небезпечно. Проте процес неодноразово гальмувався.

З якими труднощами стикаються військові з інших країн, які воювали в Україні? Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», поговорив про це з двома росіянами та одним громадянином Ізраїлю, які воювали на Донбасі за Україну.

Микита Макєєв відверто каже, що його бойового досвіду вистачить на книгу спогадів.

«Звільнення Мар'їнки, потім Іловайськ, потім Грабово, а ще – Широкине, операції на річці Кальміус, оборона Маріуполя», – перераховує він.

В Україну Макєєв приїхав у 2014 році, коли розпочалася війна на Донбасі. Він каже, що це була його громадянська позиція: він був проти анексії Криму та присутності російських військ на Донбасі.

Микита каже, що спочатку думав, що приїхав «у гості», але виявилося, що залишитись в Україні йому доведеться надовго.

«Ми вважали, що Україна повинна сама вирішувати, як їй жити. Ми не хотіли, щоб ось це гівно, яке відбувається в нашій країні, почало тоді через край литися у вашу країну, – каже він. – Ми думали, що завдамо іміджевого удару по Росії, поламаємо маленьку переможну війну Путіну. І ми наївно думали, що повернемося і перейдемо кордон легально».

Ми думали, що завдамо іміджевого удару по Росії, поламаємо маленьку переможну війну Путіну
Микита Макеєв

Микита воював у добровольчому підрозділі «Азов». Спочатку його було створено добровольцями, але потім він увійшов до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Поки Макєєв воював, у Росії на нього відкрили кримінальну справу за статтею про найманство. Тепер Микита не може повернутися додому: для нього це означає піти до в'язниці. А в Україні він досі не може отримати громадянство, а разом із ним і захист.

Олексій Льовкін – ще один росіянин, який воював за «Азов». На нього на батьківщині також заведено кримінальну справу, його оголошено у розшук по лінії Інтерполу.

«Стаття 282.1 – це політична стаття про створення екстремістської спільноти, – пояснює він. – Під цим у Росії мається на увазі взагалі будь-яка опозиційна діяльність. Наприклад, якщо ви створили чат у телеграмі на трьох людей».

Скільки іноземців, таких як Микита та Олексій, воювали та воюють в українській армії – точно не відомо.

Цифри різняться: від сотні до кількох сотень людей. Але питання набуття ними громадянства – політичне. Це маркер того, як держава ставиться до іноземців, які захищають її незалежність.

Кількарічні спроби

Легалізувати іноземних військових в Україні намагаються вже кілька років. У листопаді 2015 року Петро Порошенко підписав закон, який дозволяє іноземцям та особам без громадянства служити в українській армії. Але отримувати паспорт вони все одно не могли.

Як пояснює депутатка Верховної Ради Яна Зінкевич, закони України для отримання громадянства вимагали, щоб добровольці отримували підтвердження своїх документів у дипломатичних установах своїх країн (що для росіян, які воювали на боці Києва, було неможливо), або вимагали від цих людей документи, які видавалися тільки в Росії.

Також їм пропонували відмовлятися від первісного громадянства і отримати про це документ, що також передбачало поїздку до Росії, а отже, і ймовірний арешт.

Крім того, з громадянства Російської Федерації просто неможливо вийти, якщо в Росії на тебе відкрито кримінальне провадження, зазначають Микита та Олексій: саме в такій ситуації вони й опинились.

Лише у 2019 році парламент України проголосував за ініціативу, яка спрощує набуття громадянства тим іноземцям, у яких із документів було просто посвідчення учасника бойових дій.

Полк Національної гвардії України «Азов»
Полк Національної гвардії України «Азов»

У Микити, як у багатьох військових та ветеранів, був саме такий документ. Макєєву пощастило: пройшовши п'ять перевірок від МВС та СБУ, він у 2019 році отримав із рук уже нового президента, Володимира Зеленського, бажаний український паспорт. Але документ цей тимчасовий: він був виданий лише терміном на два роки.

«Ми у себе, всередині російських добровольців, називали його «собачий паспорт, – каже Макєєв. – Тому що коли з цим паспортом приходиш у банк і кажеш: «Я громадянин, відкрийте мені картку», вони його в руки беруть і починають дзвонити , запитувати: «А що це?»

Лише за поданням міністра

Лише у середині грудня український парламент проголосував за те, що Україна тепер визнаватиме відмову від попереднього громадянства за заявою людини – навіть якщо країна, яка видала паспорт, жодного рішення на запит про відмову не видала.

«Тепер досить просто написати декларацію про те, що я відмовляюся від громадянства тієї країни, яке я зараз маю», – пояснює Єгор Черньов, депутат Верховної Ради України.

Тепер досить просто написати декларацію про те, що я відмовляюся від громадянства тієї країни, яке я зараз маюАле, щоправда, набути громадянство в Україні можна буде лише за поданням міністра – або голови МВС, або голови Міноборони, або міністра у справах ветеранів. А якщо російські чи білоруські правоохоронці подадуть запит на розшук цієї людини за лінією Інтерполу, потрібно буде доводити, що людину переслідують за політичними мотивами.

Тепер досить просто написати декларацію про те, що я відмовляюся від громадянства тієї країни, яке я зараз маю
Єгор Черньов

Проте експерти кажуть, що хоч усе перераховане і затягне процес видачі громадянства України, але зробить його можливим принаймні законодавчо.

Григорій Пивоваров – ще одна людина, яка з 2016 року служить у ЗСУ. Він – громадянин Ізраїлю та хотів би отримати громадянство України, пройшов усі перевірки спецслужб. Але, за його словами, вже кілька років отримати паспорт йому не вдається. Колег по нещастю він теж закликає не мати ілюзій:

«Постійно вони щось вигадують, – розповідає він. – Я не можу сказати, що у голові у нашої міграційної служби, але так вийшло, що Україна стала для мене рідною домівкою і відступати вже нікуди».

Микита Макєєв поки що не загадує, чи зможе отримати повноцінний український паспорт на практиці, але сподівається на це. Тимчасовий паспорт у нього вже пів року як закінчився, але незабаром він все-таки сподівається стати українцем офіційно.

«Важко сказати, поки в руках не буде паспорта, – міркує він. – Але якщо буде – я зроблю собі закордон, може, виїду кудись, перезавантаження зроблю».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG