Доступність посилання

ТОП новини

Удар по кримських портах: Росія забрала збори за прохід Керч-Єнікальським каналом

Керченський морський торговий порт
Керченський морський торговий порт

Росія позбавила кримське держпідприємство «Кримські морські порти» права стягувати портові збори з суден, які прямують Керч-Єнікальським каналом. Тепер цим займається російське держпідприємство «Росморпорт». Що Росія залишила порту «Керч» і чому працівники морської інфраструктури готуються до звільнень, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

«Кримські морські порти» залишилися без стабільного джерела фінансування: з 3 лютого 2020 року судна, які прямують транзитом через Керч-Єнікальський канал у Керченській протоці, будуть платити навігаційний, канальний і маяковий збори в федеральний бюджет Росії.

Цей крок не отримав широкого розголосу в російських і кримських ЗМІ, проте всі етапи змін у керівних документах зафіксовані в наказах російських міністерств і відомств.

Перенаправлення фінансових потоків регулюється наказом Мінтрансу Росії №12 від 23 січня 2019 року, який вносить зміни до переліку портових зборів морських портів. Цей документ був затверджений наказом російського Мінтрансу №387 від 31 жовтня 2012 року, пізніше його доповнили окремим наказом №306, коли до переліку додали порти анексованого Криму та Севастополя.

Відповідно до наказу, російське держпідприємство «Росморпорт» отримало право стягувати навігаційний, канальний і маяковий збори з суден, які проходять транзитом через Керч-Єнікальський канал.

Тепер «Кримські морські порти» можуть стягувати канальний, навігаційний і маяковий збори тільки в морських портах Керч, Феодосія, Євпаторія та Ялта, закритих для міжнародного судноплавства. Відповідні повідомлення розіслали в профільні установи та агентуючі компанії Керчі, копія документа є в розпорядженні Крим.Реалії.

Ставки портових зборів за послуги, що надаються підприємством «Кримські морські порти», були встановлені наказом №222/16 Федеральної антимонопольної служби (ФАС) Росії у березні 2016 року.

У вересні 2019 року відомство оприлюднило наказ №1239/19. У його оновлених тарифних таблицях слова «збір для суден, які проходять Керч-Єнікальський канал транзитом» замінили на фразу «збір для суден, що проходять акваторію порту Керч транзитом».

У новій редакції наказу російської Федеральної антимонопольної служби ставки портових зборів за прохід Керч-Єнікальським каналом подані окремою таблицею.

Наказ ФАС Росії був опублікований у вересні і набув чинності 3 лютого. Ці шість місяців стали періодом невизначеності для Керченського морського торгового порту, який входить до структури «Кримських морських портів» і має правом стягнення портових зборів. Фактично з вересня керченський порт втратив права на стягнення портових зборів у Керч-Єнікальському каналі, а Таманське управління Азово-Чорноморської філії «Росморпорт», яке базується в російському Темрюку, змогло цим зайнятися тільки з лютого.

Після того як «Кримські морські порти» відсторонили від додаткового джерела фінансування, було скорочення керченської філії «Росморпорту», десятки співробітників були звільнені, повідомило Крим.Реалії на умовах анонімності джерело у сфері морської інфраструктури Керчі. Воно додало, що скорочень також очікують Керченський морський торговельний порт і «Держгідрографія».

Суда в Керченській протоці чекають дозволу на прохід Керч-Єнікальським каналом
Суда в Керченській протоці чекають дозволу на прохід Керч-Єнікальським каналом

Колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава в коментарі Крим.Реалії висловив думку, що втрата одного з джерел прибутків буде відчутною для керченського порту. Водночас, він зазначив, що підвідомчість утримання подібних каналів ‒ це загальноприйняте правило в Росії.

Це була суттєва стаття прибутків, яка ставила порт «Керч» в особливе становище
Олександр Кава

«Для порту це не зовсім властива функція ‒ займатися утриманням штучного судноплавного каналу, розташованого неподалік. Завдання порту ‒ перевалка вантажу. Це була суттєва стаття прибутків, яка, по суті, ставила порт «Керч» в особливе становище, оскільки окрім традиційних портових зборів вони ще отримували прибутки від проходження транзитних суден через Керч-Єнікальський канал», ‒ сказав він.

Колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава
Колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава

Олександр Кава зазначив, що керченський порт навряд чи буде надалі виконувати на каналі роботи, пов'язані з безпекою судноплавства.

«Раніше цю функцію виконував порт «Керч». Але якщо ці збори перенаправлені в інше відомство, то цілком імовірно, що вони візьмуть на себе функції щодо днопоглиблення та організації безпеки. Все, що залишиться порту ‒ це господарський суб'єкт з перевалки вантажів», ‒ зазначив експерт.

Український транспортний аналітик Максим Гардус висловив думку, що портові збори за транзит суден Керч-Єнікальським каналом підтримували порт «Керч», і тепер він опиниться в ситуації, в якій перебувають інші кримські порти.

У портах Феодосії та Ялти вантажообіг практично зник
Максим Гардус

«Ми знаємо, що кількість суднозаходів до керченського порту, і взагалі до морських портів Криму, суттєво зменшилася. До того ж, у зв'язку з введенням мосту (через Керченську протоку ‒ КР) також зменшилося значення поромної переправи Керчі. Тому плата за суднозаходи була для них певною підмогою. Тепер вони повернулися туди ж, де й були, але з набагато меншою кількістю суднозаходів і вантажопотоку. Зараз у всіх кримських портах зменшується вантажообіг, у портах Феодосії та Ялти він практично зник», ‒ сказав Крим.Реалії Максим Гардус.

Інформація про загальні обсяги портових зборів за проходження Керч-Єнікальського каналу за останні роки відсутня. Немає в публічному доступі й відомостей про обсяги портових зборів за транзит каналом у роки, що передували російській анексії Криму. Натомість у 2003 році відомості про зібрані за прохід каналом кошти публікували як українські, так і російські видання. Це було пов'язане зі скандалом навколо острова Тузла в Керченській протоці.

За офіційними повідомленнями об'єднання «Укрморпорт», оприлюдненими на тлі кризи через будівництво російської дамби до острова Тузла, за дев'ять місяців 2003 року транзитний збір з російських суден склав 972,3 тисячі доларів США, а в 2002 році ‒ 1 мільйон 100 тисяч доларів. Росія у 2003 році оцінювала втрати від оплати транзиту своїх суден Керч-Єнікальським каналом у 16 мільйонів доларів щорічно.

Історія мосту через Керченську протоку

Ідея з'єднання Криму і Краснодарського краю через Керченську протоку висловлена вперше сином Дмитра Менделєєва Володимиром, який пропонував спорудити через протоку спеціальну загату.
1/9 Ідея з'єднання Криму і Краснодарського краю через Керченську протоку висловлена вперше сином Дмитра Менделєєва Володимиром, який пропонував спорудити через протоку спеціальну загату.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Вперше міст через Керченську протоку побудували після звільнення Керчі в 1944 році з німецьких матеріалів і за німецьким проектом.
2/9 Вперше міст через Керченську протоку побудували після звільнення Керчі в 1944 році з німецьких матеріалів і за німецьким проектом.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Як відомо з книги німецького міністра озброєнь і боєприпасів Альберта Шпеєра, німці побудували через Керченську протоку канатну дорогу, яку за завданням особисто Адольфа Гітлера планували замінити мостом.
3/9 Як відомо з книги німецького міністра озброєнь і боєприпасів Альберта Шпеєра, німці побудували через Керченську протоку канатну дорогу, яку за завданням особисто Адольфа Гітлера планували замінити мостом.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Його конструкції встигли захопити частини Червоної Армії, які стрімко наступали
4/9 Його конструкції встигли захопити частини Червоної Армії, які стрімко наступали
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Міст починався біля коси Чушка на краснодарському узбережжі і закінчувався біля найбільш східної точки Криму - Єнікальського півострова. Конструкція складалася зі 115 однотипних прольотів по 27,1 метрів кожний.
5/9 Міст починався біля коси Чушка на краснодарському узбережжі і закінчувався біля найбільш східної точки Криму - Єнікальського півострова. Конструкція складалася зі 115 однотипних прольотів по 27,1 метрів кожний.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Разом з дамбами міст мав довжину 4,5 кілометра. У його конструкції також відводилося місце судноплавному фарватеру в районі Керч-Єнікальського каналу.
6/9 Разом з дамбами міст мав довжину 4,5 кілометра. У його конструкції також відводилося місце судноплавному фарватеру в районі Керч-Єнікальського каналу.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Паралельно з будівництвом мосту йшло спорудження залізничних ліній, які підводили б до нього потяги.
7/9 Паралельно з будівництвом мосту йшло спорудження залізничних ліній, які підводили б до нього потяги.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Солдат монтує вибуховий пристрій для підриву брил льоду, щоі насідали на міст. Далі видно, як на льоду працює криголам, намагаючись покришити лід. Брили також бомбили з літаків, намагалися розкришити стріляниною з гармат, але нічого не допомогло. Натиск льоду був таким сильним, що кілька опор були повалені, а з часом його взагалі розібрали.
8/9 Солдат монтує вибуховий пристрій для підриву брил льоду, щоі насідали на міст. Далі видно, як на льоду працює криголам, намагаючись покришити лід. Брили також бомбили з літаків, намагалися розкришити стріляниною з гармат, але нічого не допомогло. Натиск льоду був таким сильним, що кілька опор були повалені, а з часом його взагалі розібрали.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Однак побудований в авральному порядку до листопада 1944 року - до 27-ї річниці Жовтня - міст виявився недовговічним. У лютому 1945 року по ньому ще встигла проїхати радянська делегація на Ялтинську конференцію, але потім почалася різка відлига і потужні льоди знесли неміцний міст.
9/9 Однак побудований в авральному порядку до листопада 1944 року - до 27-ї річниці Жовтня - міст виявився недовговічним. У лютому 1945 року по ньому ще встигла проїхати радянська делегація на Ялтинську конференцію, але потім почалася різка відлига і потужні льоди знесли неміцний міст.
Після анексії Криму найважливішим завданням для Росії стало будівництво мосту через Керченську протоку. Поромне сполучення не може забезпечити життєдіяльність на півострові.
Previous slide
Next slide

Довідка: Керч-Єнікальський канал розташований в акваторії Керченської протоки, між островом Тузла та Керченським півостровом. Судноплавний канал є транспортним шляхом між Чорним і Азовським морями. Його загальна протяжність становить 24,3 кілометра.

З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова, гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.

За заявою Адміністрації морських портів України, вартість тимчасово втраченого державного майна в п'яти «націоналізованих» портах анексованого Криму становить 1,24 мільярда гривень, або понад 50 мільйонів доларів. Йдеться про Євпаторію, Севастополь, Ялту, Феодосію та Керч.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

This item is part of
XS
SM
MD
LG