Доступність посилання

ТОП новини

«Величезний подарунок корупціонерам»: чи доведеться кримчанам платити за відвідування парків?


Гагарінський парк у Сімферополі, архівне фото

Відвідування парків і заповідників у Криму незабаром може стати платним. Ще в липні уряд сусідньої Росії ухвалив постанову про тарифи на відвідування особливо охоронюваних природних територій. До цієї категорії потрапляють як районні парки та прилеглі до міст ліси, так і заповідники з національними парками.

Згідно з постановою, для охоронюваних територій федерального значення встановлена плата в розмірі не менше 1% від прожиткового мінімуму за одне відвідування (це близько 117 рублів), для парків регіонального значення ‒ не менше 0,5%, місцевого значення ‒ не менше 0,25%. Згідно із заявою, поданою для роз'яснень Міністерства природних ресурсів та екології Росії, плату за вхід не стягуватимуть з низки пільговиків, а також із жителів регіону, в якому розташований парк або заповідник. Про те, чим може обернутися для кримчан таке нововведення, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Ще у вересні 2018 року тодішній прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав постанову про створення в Криму особливо охоронюваних природних територій федерального значення. Такий статус отримали Кримський національний парк, п'ять заповідників ‒ Казантипський, Карадазький, Лебедині острови, Опуцький та Ялтинський гірничо-лісовий, а також два заказники ‒ Каркінітський та Мале філофорне поле. За словами міністра природних ресурсів та екології Росії Дмитра Кобилкіна, такі заходи були покликані збільшити фінансування кримських заповідників і посилити їх охорону. Уже перед стартом курортного сезону 2020 року російська влада Криму оголосила, що збирається стягувати плату за відвідування гір і лісів. Платіжні термінали мають розставити на популярних пішохідних маршрутах у заповідних територіях в околицях Ялти та на Керченському півострові.

Кримський громадський активіст Сергій Акімов висловив Крим.Реалії думку, що нововведення російської влади тільки створить зайві проблеми для кримчан і приїжджих.

Запровадження плати ‒ ґрунт для корупції, оскільки незрозуміло, як її розраховуватимуть
Сергій Акімов

‒ Перший крок вони вже зробили ‒ встановили паркани, причому злочинців і терористів це якщо що не зупинить. Саме запровадження плати ‒ ґрунт для корупції, оскільки незрозуміло, як її розраховуватимуть. Встановлений же мінімум, а не максимум. До того ж у нас 95% людей не читають закони, тому просто не знають, що зараз запроваджується. З приводу того, що місцевим не треба платити, напевно, будуть якісь скандали: у тебе ж не написано на лобі, що ти місцевий ‒ раптом документи вдома забув? Я розумію, що хочуть зробити все за законом, нормально, але виходить незграбно, і всі ці закони в результаті обертаються проти народу, створюють зайві проблеми. Не така у нас і багата країна, щоб стягувати гроші з людей за парки. До Криму багато відпочивальників приїжджає практично без грошей, а тут ще за прогулянки платити. Загалом, я думаю, що це нововведення уряду не виправдає себе.

Сергій Акімов
Сергій Акімов

Ексдепутат Алуштинської міськради Павло Степанченко вказує на те, що в Криму і без платних парків достатньо закритих територій, куди пускають тільки за гроші.

‒ На Південному узбережжі Криму, під Алуштою, є селище Партеніт. Вхід до парку «Айвазовське» два тижні тому коштував 1200 рублів, причому і для місцевих, і для приїжджих. Люди збунтувалися ‒ знизили до 800 рублів. Найцікавіше, що у 2014 році в те ж «Айвазовське» приїхала «самооборона», знесла всі паркани і сказала, що відтепер прохід сюди вільний. Не минуло й кількох років ‒ усе повернулося на круги своя. Друге місце для відпочинку в Партеніті ‒ санаторій «Крим», і тут теж платний вхід. У селищі Утьос є мис Плака, відвідування якого формально безкоштовне, але щоб до нього дістатися, треба пройти через приватну територію санаторію «Утьос» і заплатити. Що стосується нововведення уряду, особисто я живу на території Ялтинського заповідника ‒ і що ж, мої друзі та знайомі, щоб проїхати до мене в гості, удуть платити? Тому є багато запитань.

Павло Степанченко
Павло Степанченко

Павло Степанченко вважає, що в Криму плата за вхід у парки та заповідники може конфліктувати з правом громадян на безперешкодний доступ до моря.

У влади два пріоритети ‒ обмежити права громадян і заробити на них
Павло Степанченко

‒ Схоже, у влади два пріоритети ‒ обмежити права громадян і заробити на них. З цим можна боротися, тільки якщо люди вийдуть на вулиці, але суспільство у нас залякане. Проти обнуління термінів президента (Росії ‒ КР) та підвищення пенсійного віку вийшли одиниці, а зараз усіх залякують коронавірусом.

Співголова російської екологічної групи «Екозахист!» Олександра Корольова зазначає, що в низці регіонів сусідньої Росії влада вже провела підготовчу роботу, щоб стягувати плату з громадян навіть у незначних парках.

‒ Два роки тому в моєму рідному Калінінграді Мінприроди почало тиснути на муніципалітети, щоб ті надали паркам статус особливо охоронюваних природних територій місцевого значення. Причому чиновники запевняли, що для відвідувачів нібито нічого не зміниться, що все це заради охорони природи. На перший погляд, усе виглядало, як невинне покращення статистики ‒ але ось капкан зачинився. Тепер муніципалітети за постановою уряду змушені встановити хоча б мінімальну плату в 59 рублів. Більшість цих парків не має огорожі, і ті, хто живе поруч, звикли ходити через парк, наприклад, до школи або на роботу. Школярам платити не потрібно ‒ але як щодо дорослих, які їх супроводжують? Мабуть, тепер там має з'явитися паркан. Значить, мама заплатить 59 рублів, проведе дитину, а назад вже так не піде. Мені здається, це порушення базових прав людини.

Олександра Корольова
Олександра Корольова

Олександра Корольова вважає, що при цьому нововведення не допоможе захистити особливо охоронювані природні території від вирубки дерев, розграбування та спроб забудови.

‒ До того ж у постанові ніяк не написано, куди саме мають піти зібрані гроші. Вони потраплять до загального бюджету, але їх зовсім не зобов'язані витрачати на догляд за зеленими насадженнями. А якщо особливо охоронювані природні території дуже великі, як, наприклад, у Криму ‒ виходить, потрібно обгородити їх і поставити каси? Чи як це буде виглядати?

Кримська еколог Маргарита Литвиненко підтверджує, що в такому випадку платним доведеться зробити відвідування чи не третини півострова.

Багато охоронюваних територій у нас розташовані уздовж моря, і тепер проходити до берега доведеться через певні точки з касами
Маргарита Литвиненко

‒ Це абсолютно дика постанова, враховуючи, що в Криму 30% території є заказниками. Я сумніваюся, що вдасться все це обгородити, втім, на прикладі пляжів ми вже побачили, які росіяни майстри ставити паркани. Мені здається, ця постанова ‒ величезний подарунок корупціонерам. Зараз у зв'язку з коронавірусом місцева влада отримала право обирати підрядників без проведення тендерів. Уявіть, як може наповнити кишені місцева влада, встановлюючи таким чином паркани вздовж заказників. Мабуть, грошей немає, і трясуть їх вже з чого тільки можна. До речі, багато охоронюваних територій у нас розташовані уздовж моря, і тепер проходити до берега доведеться через певні точки з касами. Звичайно ж, там можуть з'явитися і дороги, і паркувальні майданчики, і будиночки, і котеджі.

Маргарита Литвиненко висловлює надію, що ця постанова російського уряду або істотно буде відредагована, або її скасують зовсім ‒ хоча б через труднощі її реалізації на практиці.

У коментарі Радіо Свобода депутат Державної думи від Компартії Росії Ольга Алімова повідомила, що домагатиметься перегляду постанови. За її словами, по-перше, досі не зрозуміло, чи стосується вона всіх природних територій, по-друге, на думку Алімової, правильно було б встановлювати гранично допустимі ціни, а не мінімальні.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG