Доступність посилання

ТОП новини

«Це однозначно порушення прав людини»: хто обмежує пересування кримчан на материкову Україну


КПВВ «Каланчак» на адмінкордоні між Херсонською областю та Кримом. Ілюстративне фото

Незважаючи на зростання захворюваності на COVID-19 в останні місяці, український уряд не обмежує перетин адміністративного кордону між Херсонською областю та анексованим Кримом, як це було навесні та влітку 2020 року. При цьому російське прикордонне управління ФСБ запровадило свої обмеження для тих, хто виїжджає з та в'їжджає на півострів.

До редакції Крим.Реалії регулярно надходять скарги й запитання від людей, які з різних причин не можуть перетнути адміністративний кордон між анексованим Кримом і Херсонською областю. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова раніше повідомляла, що Росія обмежує права громадян України на вільне пересування. Про ці проблеми йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Прессекретар Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов розповів Крим.Реалії, що пасажиропотік на адміністративному кордоні між Кримом та Херсонською областю залишається відносно маленьким.

‒ У середньому за добу адмінкордон в обох напрямках перетинають близько 500-800 громадян. Це на всіх трьох контрольних пунктах в'їзду-виїзду. Якщо порівнювати з аналогічним періодом торік, то тоді адмінкордон перетинали близько 3000-4000 осіб, тобто пасажиропотік зменшився у 8-10 разів. Для тих, хто прямує на територію тимчасово окупованого Криму, з нашого боку жодних обмежень немає, а що стосується осіб, які прямують на материкову частину України, вони зобов'язані, як і раніше, встановити мобільний додаток «Дій вдома». Можна потім здати ПЛР-тест, щоб скоротити термін самоізоляції.

Іван Шевцов
Іван Шевцов

Згідно з правилами російського уряду, громадяни України, які не зареєстровані в Криму, можуть потрапити на півострів, тільки якщо там живуть їхні дружина або чоловік, батьки, діти, усиновлені або усиновителі, опікуни або піклувальники. Також існують обмеження і на виїзд з території півострова: за час дії карантинних заходів виїхати з Криму можна тільки один раз. Виняток діє тільки для тих кримчан, у яких на території материкової України живуть близькі родичі ‒ в такому випадку громадяни можуть багаторазово виїжджати з Криму. Наявність майна на території Криму права на в'їзд, на думку російської сторони, не дає.

Радіослухач Василь Григорович зателефонував на автовідповідач Крим.Реалії та поскаржився на те, що російські прикордонники не пускають його на півострів з літа.

Дозвіл на проживання я так і не зробив. Так я не можу потрапити додому вже пів року, поневіряюся
Василь Григорович, радіослухач

‒ Я жив у Криму, у мене там будинок, діти колись навчалися. Коли прийшла Росія, довелося виїжджати кожні три місяці. (Очевидно, Василь Григорович не оформляв російський паспорт ‒ КР) У червні 2020 року я виїхав з тієї ж причини й відтоді не можу потрапити назад. Житла на материковій Україні у мене немає, а родичі у мене в Криму вже не живуть. Відповідно, дозвіл на проживання я так і не зробив. Так я не можу потрапити додому вже пів року, поневіряюся. Я намагався проїхати двічі, але російські прикордонники взяли з мене розписку, що нелегально я до Криму не потраплю. Мало того, у мене будинок в Євпаторії, а росіяни ухвалили закон, що у прикордонній зоні іноземці не можуть мати землю у власності. Якщо до березня я нічого не зроблю, то ділянку у мене вилучать. Усі документи у мене з собою. Тут я без грошей, отримую тільки пенсію.

Журналісти Крим.Реалії звернулися телефоном до прикордонуправління ФСБ у Криму, щоб отримати коментарі щодо цього прецеденту, однак там так і не взяли слухавку.

Ось як прикордонне управління ФСБ прокоментувало свої обмеження на переміщення між Кримом та материковою частиною України загалом у відповідь на запит одного кримчанина, який надіслав цю інформацію до редакції:

«Тимчасові обмеження не застосовуються щодо громадян РФ, які мають також інше громадянство, або дозвіл на проживання, або інший іноземний документ, що підтверджує право на постійне проживання в іноземній державі, для одноразового виїзду з РФ. Водночас, за наявності інших підстав, передбачених розпорядженням, громадянин Російської Федерації може повторно виїхати з РФ при наданні необхідних документів, що підтверджують відповідну мету поїздки згідно з розпорядженням. Одночасно інформуємо, що рух через повітряні пункти пропуску через державний кордон РФ розпорядженням не обмежувався, у зв'язку з чим ви можете вибути з РФ через повітряний пункт пропуску через держкордон РФ».

Тим часом кореспондентка Крим.Реалії в Херсоні Ірина Домащенко наводить випадок із кримчанином на українському адміністративному кордоні.

Ірина Домащенко
Ірина Домащенко

‒ Судячи з досвіду мого спілкування з подорожніми і з постів у соцмережах, українська сторона набагато швидше пропускає громадян, ніж російська. Проте в редакцію телепроєкту Крим.Реалії звернувся кримчанин, який поскаржився на дії саме українських митників. Він розповів, що вони ретельно обшукали його, знайшли російський дозвіл на проживання в Криму і поставили йому це в претензію. Кримчанин окремо зазначив, що при цьому митники розмовляли російською мовою. Ми звернулися в Чорноморську митницю, і нам повідомили, що почали перевірку цієї скарги. Думаю, що найближчим часом можна буде довідатися про її результати.

Український адвокат, радник із правових питань українського Громадського центру правосуддя Юлія Лісова вважає, що саме російська сторона найсильніше обмежує права кримчан у зв'язку з в'їздом-виїздом з Криму.

З боку прикордонного управління ФСБ немає пояснення, чому саме такі обмеження необхідно застосовувати в нинішніх обставинах
Юлія Лісова

‒ В усіх людей є право на вільне пересування, і його мають дотримуватися всі держави. На жаль, на українському адмінкордоні не завжди все так безхмарно, хоча, завдяки зусиллям правозахисних організацій, істотних перешкод зараз немає. З російського боку такі перешкоди є, і це однозначно порушення прав людини. Будь-які обмеження можуть бути встановлені, але вони мають бути обґрунтовані й предбачають законну мету. Зараз з боку прикордонного управління ФСБ немає пояснення, чому саме такі обмеження необхідно застосовувати в нинішніх обставинах. Тут я бачу також порушення права на повагу до сімейного життя, на власність. Було б здорово, якби хтось на території Криму оскаржив ці дії та обмеження в російських судах.

Юлія Лісова
Юлія Лісова

За інформацією Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, з початку року вона отримала понад 400 звернень щодо Криму, і більшість з них стосувалося роботи російських прикордонників і митників.

Тим часом російська уповноважена з прав людини в Криму Лариса Опанасюк традиційно не відповідає на запити Крим.Реалії з цього та інших питань. Редакція залишає за нею право висловити свою позицію щодо озвучених прецедентів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG