Доступність посилання

ТОП новини

«Кремль може серйозно обпектися»: російські військові навчання в Криму та сценарії нападу на Україну


Навчання російської авіації у Криму, вересень 2020 року

У березні цього року українські десантники планують провести навчання поблизу адмінкордону між Херсонською областю та анексованим Кримом. Як розповів командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв, мета маневрів ‒ відпрацювання реакції на військову загрозу з повітря та з морського узбережжя. Зокрема, українські війська будуть тренуватися виявляти та знищувати десант.​

У тому ж місяці на полігоні «Опук» у Криму мають відбутися навчання Збройних сил Росії спільно з десантно-штурмовим казачим полком зі Ставрополя та артилерійським полком з Анапи. Російські військові мають намір відпрацьовувати десантування особового складу й техніки на якесь «необладнане морське узбережжя» з великих десантних кораблів Чорноморського флоту. Про те, чи можуть всі ці військові маневри означати підготовку до великої війни між Росією та Україною, яка зокрема може розпочатися поблизу Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучим Олександром Лащенком говорять російський військово-політичний експерт Юрій Федоров, керівник українського центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко та директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

‒ Пане Юрію, яку саме, на вашу думку, «висадку на незнайомий майданчик», як стверджується в офіційному повідомленні Міноборони, можуть відпрацьовувати російські військові? Чи варто Україні турбуватися?​

В українських військових є достатньо підстав із занепокоєнням спостерігати за підготовкою цих навчань
Юрій Федоров

Федоров: Я думаю, що в українських військових є достатньо підстав із занепокоєнням спостерігати за підготовкою цих навчань і вживати відповідних заходів ‒ зокрема, проводити власні навчання. Якщо я правильно пам'ятаю слова генерала Наєва чи когось із його колег, то Збройні сили України готують, зокрема, засоби протиповітряної оборони для того, щоб збивати, знищувати ті самі літаки або вертольоти 7-ї повітряно-десантної дивізії російських ВДВ, яка базується десь поблизу Новоросійська. Казачий полк, який теж бере участь у навчаннях, якраз належить до цієї дивізії, входить у неї.

‒ Це дійсно полк з казаками у складі регулярної армії Росії?

Федоров: Це регулярна частина, але назва «казачий», мабуть, пов'язана з кубанськими казаками, які служили в Радянській армії або в Червоній армії під час Другої світової війни. Тобто за полком збереглася ця назва, але жодного відношення до тих ряджених людей з шашками та нагаями він не має. Це професійні військові, повітряно-десантні війська. Я б особливо згадав, що це саме десантно-штурмова дивізія, а не просто десантна. Різниця в тому, що ці з'єднання призначені суто для наступальних операцій: щоб захоплювати плацдарми швидкими кинджальними ударами, висаджуватися в аеропортах, готуючи базу для висадки інших десантів. Вони тренуються частково за програмами спецназу, і це дуже небезпечний вид військ. Якщо ці навчання проводяться в Криму, якщо там планується висадка на морському узбережжі ‒ то, природно, це морське узбережжя України. До Туреччини вони навряд чи долетять, плюс з Туреччиною Росія воліє останнім часом не сваритися і не погрожувати військовими діями. Мабуть, питання військової операції проти України не зняте з порядку денного. Ситуація, на мій погляд, далеко не оптимістична, і підготовка українських Збройних сил до відбиття такого роду наступальних операцій, я думаю, цілком своєчасний захід.

Юрій Федоров
Юрій Федоров

‒ Може, Кремль таким чином підвищує ставки, щоб потім відступити, вигравши якісь поступки від того ж Заходу? Як ви вважаєте?​

Нова холодна війна, яка почалася між Росією та Заходом після 2014 року, сьогодні виходить на абсолютно новий рівень
Юрій Федоров

Федоров: Очікувати від Кремля можна усього, чого завгодно, і серед іншого завдяки психологічним особливостям нинішнього президента Росії Володимира Путіна. Він неодноразово робив кроки, яких ніхто не міг раніше навіть припускати. Десь наприкінці 2013 року, на самому початку 2014-го, думаю, що 90% людей, які дійсно розумілися тоді у зовнішній політиці Росії, сказали б: «Ну що ви, про яку війну з Україною може йтися? Це все фантазії, казки, якісь міські божевільні на Заході це розповідають». Сьогодні ж, якщо говорити про ситуацію у світі загалом, про жодне розрядження напруженості не йдеться ‒ навпаки, нова холодна війна, яка почалася між Росією та Заходом після 2014 року, сьогодні виходить на абсолютно новий рівень. До якого рівня вона може дійти ‒ залишається тільки припускати.

‒ Чи означає це зростання ймовірність ядерного конфлікту?

Федоров: Взагалі, військова політика Росії будувалася й досі будується на тому, що досить помахати ядерною дубиною ‒ і тоді Захід, який до смерті боїться загрози ядерної війни, буде готовий піти на будь-які компроміси, на будь-яку капітуляцію, аби цієї війни уникнути. Але якщо у Кремлі бачать, що ситуація зовсім не така, що у відповідь на розмахування ядерною дубиною можна ненароком отримати, може бути навіть не ядерний, але серйозний удар звичайними озброєннями ‒ я думаю, що Кремль піде на задній хід. Якщо буде проглядатися дуже серйозна загроза поразки ‒ ось тоді, я думаю, російські генерали можуть пояснити своєму президенту, що це гра з вогнем і можна сильно обпектися.

‒ Дякую, Юрію. Олександре, а як ви думаєте ‒ чи можлива атака Росії з Криму на материкову частину України? І чи може та відбити цю атаку?​

Просування на південному напрямку з анексованого Криму не несе такої небезпеки, як безпосередньо комплексне просування військ
Олександр Мусієнко

Мусієнко: Я думаю, якщо йтиметься тільки про атаку з анексованого півострова, то потенціал перемогти там є. Українські збройні сили постійно проводять військові навчання, починаючи з 2015 року. Регулярно, кілька разів на рік різні роди та групи військ відпрацьовують різні плани ‒ це не кажучи вже про міжнародні навчання, які проходять з різними країнами-партнерами НАТО й не тільки. А ось якщо Росія зробить комплексний наступ, то він буде набагато небезпечніший. Я маю на увазі атаку за трьома напрямами: північ ‒ у напрямку Харків-Суми, а також схід і південь. Одні з найпотужніших угруповань українських військ ‒ оперативні командування «Схід» і «Північ» ‒ зараз перебувають і виконують завдання в районі проведення Операції об'єднаних сил. Я припускаю, що одним з планів, які розробляє противник, може бути відсікання цієї групи військ від тилового забезпечення і від іншої частини України. Думаю, наша армія має розглядати зокрема й такий потенційний сценарій. Саме просування на південному напрямку з анексованого Криму не несе такої небезпеки, як безпосередньо комплексне просування військ.

Олександр Мусієнко
Олександр Мусієнко

‒ А може, це лише блеф Кремля ‒ погрожувати таким сценарієм?

Мусієнко: Я б, можливо, теж думав, що це все наївно і щось на зразок страшилок ‒ якби не концентрація російських військ фактично в прикордонних з Україною областях і якби не посилення Південного та Західного військових округів Росії. Це угрупування військ, за оцінками різних експертів, сьогодні налічує близько 70-80 тисяч особового складу. Все це на фактично прикордонних з Україною територіях. Тому загроза нікуди не зникає, так що ми маємо з холодною головою підходити до цього й просто готуватися до різних можливих сценаріїв.

‒ А ваша думка, Григорію? Наскільки серйозні наміри Росії з ескалації в Чорноморському регіоні, судячи з її навчань?

З окупацією Криму росіяни відновили своє повне військове домінування в Чорному морі
Григорій Перепелиця

Перепелиця: Навчання Росії мають багато функцій і цілей. По-перше, у них беруть участь ударні штурмові підрозділи і частини для наступальних операцій. По-друге, під час навчань «Кавказ-2020» Росія відпрацьовувала стратегічні наступальні операції, які в першу чергу спрямовані на те, щоб окупувати частину південних і східних регіонів України, а також проти південно-східного флангу НАТО. Тобто завдання цих російських сил полягає не тільки в наступі на Україну, а й у веденні бойових дій в оперативній зоні країн НАТО ‒ Болгарії, Румунії. Треба визнати, що з окупацією Криму росіяни відновили своє повне військове домінування в Чорному морі. Фактично вони здатні накрити своєю ракетною зброєю чорноморські протоки. Більш того, я припускаю, що російські військові зараз вивчають умови для перекидання ядерних боєголовок на територію Криму. Вони можуть обладнати ними авіаційні угруповання. Таким чином Крим став би не просто бастіоном на Чорному морі, а й потужною базою для проєкції російської сили на весь Близький Схід і навіть Середземноморський регіон.

Григорій Перепелиця
Григорій Перепелиця

‒ Варто зазначити, що раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коли йому поставили запитання про ядерну зброю в анексованому Криму, не підтвердив і не спростував її розміщення, сказавши, що Росія буде поводитися в цьому питанні на свій розсуд.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG