Російський суд у Ростові-на-Дону засудив шістьох учасників так званої «п'ятої Бахчисарайської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір» до термінів від 15 до 19 років колонії суворого режиму. У останньому слові перед оголошенням вироку кримські татари заявили, що їх переслідують за релігійною та національною ознаками.
У чому Росія звинувачує фігурантів справ «Хізб ут-Тахрір»? Скільки кримчан засудили за цією категорією справ за понад 10 років і як складаються їхні долі? І як змінилися тенденції переслідувань в анексованому Криму після 2022 року?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Альона Бадюк поговорила з головою правління Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник та українською журналісткою Олександрою Єфименко, яка чотири роки пропрацювала в анексованому Криму.
Руслан Асанов отримав найбільший термін – 19 років колонії суворого режиму, з яких перші чотири роки він проведе у в'язниці. Ремзі Німетулаєв засуджений до 18 років, Сейдамет Мустафаєв, Аметхан Умеров, Ельдар Якубов та Абдулмеджид Сейтумеров – до 15 років (також із відбуванням перших чотирьох років у в'язниці).
Перед оголошенням вироку п'ятеро підсудних виступили з останнім словом. Ремзі Німетулаєв відмовився від нього. У своїх виступах підсудні відкинули звинувачення в тероризмі та підготовці до насильницького захоплення влади, назвавши справу сфабрикованою та політично вмотивованою.
Батько шестірьох дітей Ельдар Якубов заявив, що суд відхилив ключові докази та клопотання захисту, а свідки підтверджували непричетність обвинувачених до терористичної діяльності. Нинішні переслідування кримських татар за релігійною та національною ознаками, за словами Якубова, мають історичні паралелі з репресіями минулих століть.
Уранці 24 серпня 2023 року підконтрольні Росії силовики провели обшуки в будинках шести кримських татар. П'ятеро з них – громадські активісти та багатодітні батьки. У Сейтумерова нещодавно народилася дитина. Він також рідний брат двох політв'язнів із Бахчисарая – Османа та Сейтумера Сейтумерових, заарештованих у березні 2020 року й засуджених до 17 та 14 років позбавлення волі. Усіх шістьох бахчисарайських активістів раніше неодноразово затримували на акціях на підтримку інших заарештованих кримських татар, обвинувачених у тероризмі.
Ми об'єднуємо ці звинувачення в участі в «Хізб ут-Тахрір» в одну велику справу проти, насамперед, кримських татарОльга Скрипник
За даними голови правління Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, на сьогодні за цією категорією справ переслідують щонайменше 115 громадян України. Правозахисниця зазначає, що ці справи об'єднують схожі звинувачення, методи збору доказів і вироки.
На її думку, системний характер переслідувань свідчить про цілеспрямовану політику щодо мусульманського населення Криму.
«Ідеться про абсолютно ідентичні звинувачення. У принципі, однаково вибудована система так званих доказів, які надаються в російському суді. Вони абсолютно типові, як і вироки, з якими нам теж доводилося знайомитися. Тобто вони дуже схожі. Тому ми об'єднуємо ці звинувачення в участі в «Хізб ут-Тахрір» в одну велику справу проти, насамперед, кримських татар», – сказала Ольга Скрипник.
За словами правозахисниці, одна з характерних ознак цих справ – відсутність доведених терористичних дій. Звинувачення, як правило, будуються на свідченнях засекречених свідків і лінгвістичних експертизах, які використовуються для інтерпретації розмов або літератури.
«Важливо, що в жодній із цих справ не було вчинено теракту, тобто не було доведено жодної реальної терористичної діяльності, спроб щось підірвати чи вчинити будь-які інші реальні терористичні дії», – зазначила Ольга Скрипник.
Ще одна особливість – проведення масштабних обшуків і затримань уранці-порозвидку. За словами Скрипник, російські силовики вриваються до будинків, де перебувають діти, люди похилого віку та інші родичі підозрюваних. Правозахисниця звертає увагу на тяжкі психологічні наслідки таких операцій для дітей, які після затримань батьків залишаються самі.
Окремо Скрипник виділяє громадянську активність багатьох фігурантів. Серед переслідуваних – правозахисник Емір-Усеїн Куку, громадянський журналіст Сейран Салієв та інші активісти, які підтримували родини політв'язнів, відвідували судові засідання й розповідали про порушення прав людини. За оцінкою правозахисниці, подібні кримінальні справи стали одним із ключових інструментів тиску на кримськотатарський рух.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році підходи до переслідувань у «справі Хізб ут-Тахрір», за словами Скрипник, істотно не змінилися. Однак у 2025 році з'явилася нова тенденція: за аналогічними звинуваченнями почали затримувати жінок. Серед них – Есма Німетулаєва, мати п'ятьох дітей і дружина політв'язня Ремзі Німетулаєва.
«До 2025 року жінок за такими статтями, у принципі, ще не затримували. А зараз уже є щонайменше чотири кримськотатарські жінки. Трійка з них дуже молоді, вони, по суті, навіть не встигли розпочати доросле життя: тільки почали працювати або ще навчалися. І ще одна жінка (Есма Німетулаєва) – мати п'ятьох дітей. Тобто це перший випадок за всі роки окупації, коли жінок затримали за такими звинуваченнями», – сказала Скрипник.
Переслідування у «справі Хізб ут-Тахрір» – не єдиний спосіб кримінального тиску на жителів Криму, про який говорить правозахисниця. Серед інших поширених звинувачень – «участь» у кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджихана. За словами Скрипник, ця практика поширилася і на окуповані території Херсонської та Запорізької областей, де російські силовики переслідують не лише кримських татар, а й інших громадян України, які підтримують Меджліс кримськотатарського народу та кримськотатарських активістів.
У числі інших резонансних справ вона називає справу першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, якого звинуватили в диверсії.
Скрипник наголошує, що подібні звинувачення належать до категорії особливо тяжких злочинів і тягнуть за собою тривалі терміни позбавлення волі – від 14 до 19 років.
Судові процеси у таких справах проходять у Південному окружному військовому суді в російському Ростові-на-Дону. Після набрання вироками законної сили засуджених етапують до колоній суворого режиму, розташованих за тисячі кілометрів від Криму. Скрипник вважає, що це робиться умисно – щоб максимально ускладнити їхній зв'язок із сім'ями та адвокатами.
Правозахисниця також повідомляє про системні порушення прав ув'язнених, включно з катуваннями, обмеженням релігійної практики, регулярним поміщенням до ШІЗО та ненаданням медичної допомоги.
За її словами, серед політв'язнів є люди з онкологією та тяжкими захворюваннями серця, які потребують термінового лікування. При цьому, як зазначає Скрипник, навіть офіційне визнання російськими судами несумісності діагнозу з перебуванням під вартою далеко не завжди призводить до звільнення людини.
Українська журналістка Олександра Єфименко чотири роки працювала в анексованому Криму й висвітлювала судові засідання у справах про ймовірну участь в організації «Хізб ут-Тахрір».
За словами Єфименко, серед фігурантів «п'ятої Бахчисарайської групи» – активісти та волонтери «Кримської солідарності», яку в Росії визнали «іноагентом». Багато хто з них – багатодітні батьки. Журналистка наводить приклади родин, які залишилися без годувальників: у Сейдамета Мустафаєва на момент арешту було четверо неповнолітніх дітей, в Аметхана Умерова – п'ятеро, а в Ельдара Якубова, найстаршого фігуранта справи, – шестеро. В Абдулмеджита Сейтумерова був маленький син, якому під час обшуку виповнилося лише 40 днів, розповіла журналістка.
«Це важливо, тому що, коли ми говоримо про ув'язнення людини на 15 років у колонію суворого режиму, не можна забувати, що в неї є сім'я, діти, які залишилися без батька. А інколи – і без батька, і без матері. Тому що жінок теж переслідують», – сказала Олександра Єфименко.
Перше, що зробили силовики, – повалили на підлогу його літнього батька, коли о четвертій годині ранку увірвалися з обшуком до їхнього будинку в БахчисараїОлександра Єфименко
Журналістка також звертає увагу на виступ Абдулмеджита Сейтумерова в судових дебатах. За її словами, він підготував 33 сторінки тексту, де докладно виклав порушення, допущені російськими силовиками під час затримання, обшуку та взяття під варту. Одним з епізодів, описаних Сейтумеровим, став обшук у будинку його родини в Бахчисараї.
«Перше, що зробили силовики, – повалили на підлогу його літнього батька, коли о четвертій годині ранку увірвалися з обшуком до їхнього будинку в Бахчисараї. Придавили його ногою і навели на літню людину автомат», – розповіла Олександра Єфименко.
Ще один епізод, на який вказує журналістка, пов'язаний із «виявленням» книги, забороненої російською владою. Як стверджує Єфименко з посиланням на виступ Сейтумерова, він на власні очі бачив, як силовики підкинули цю літературу. Пізніше було призначено біологічну експертизу, яка мала встановити наявність слідів і відбитків пальців на примірнику, однак згодом її скасували, додала журналістка.
Сейтумерову не надали адвоката і протягом чотирьох чи п'яти годин утримували в будівлі ФСБ, схиляючи до визнання провини. За словами Єфименко, силовики також намагалися змусити його дати свідчення проти інших фігурантів справи. Після відмови, стверджує журналістка, йому почали погрожувати.
«Це така страшна російська кримська казка, тому що у Шукрі та Лілі Сейтумерових із Бахчисарая було троє синів. Двох із них посадили у 2020 році: вони стали фігурантами «третьої Бахчисарайської групи» у справі «Хізб ут-Тахрір». А наймолодшого, Абдулмеджита, затримали у 2023 році. Ця коротка історія однієї родини, я думаю, відображає все те, що відбувається в Криму з 2014 року із кримськими татарами та українцями. Але в цьому випадку передусім із кримськими татарами, тому що ми говоримо про справи «Хізб ут-Тахрір». Ця історія коротко описує те, що Росія робить на території українського півострова», – говорить Олександра Єфименко.
За словами журналістки, подібні порушення повторюються в найрізноманітніших справах, пов'язаних з обвинуваченнями в участі в «Хізб ут-Тахрір». Це ісламська політична партія. У Росії у 2003 році її визнали терористичною організацією, після чого причетних до неї почали переслідувати. Учасників звинувачують в «антиконституційній діяльності» та спробах створення «всесвітнього халіфату».
Після анексії Криму у 2014 році російська влада поширила дію свого кримінального законодавства на окупований півострів. В Україні та більшості країн світу, зокрема у США та державах ЄС, «Хізб ут-Тахрір» діє легально.
