Доступність посилання

ТОП новини

Оголошення Росією санкцій проти України і їх виконання – різні речі


Ілюстративне фото

Росія запровадила санкції проти 322 громадян України і 68 українських компаній. 1 листопада постанову уряду підписав прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. До санкційного списку потрапили, зокрема, міністри України, в тому числі голова Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков, депутати (зокрема, член «Блоку Петра Порошенка» і голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв) і представники бізнесу. Радіо Свобода розповідає, який реальний український бізнес потрапив до списку і чому.

Санкції передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі території Російської Федерації.

У Національному банку України переконані, що антиукраїнські санкції Москви не вдарять по фінансовій системі України.

«Більшість санкцій застосовано проти фізичних осіб. Тобто санкції стосуються блокування безготівкових коштів, активів, цінних паперів, всього, що знаходиться на рахунках російських банків в Росії. Мені хочеться вірити, що, враховуючи те, що список складається з депутатів, держчиновників, вони в Росії свої гроші не зберігають. У будь-якому випадку це їхні власні заощадження, і яким чином це вплине на макрофінансову стабільність, хочеться вірити, що ніяк», – сказала заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова.

Вона також зауважила, що єдина банківська установа серед компаній, які потрапили під санкції – це банк «Кредит Дніпро». Рожкова висловила надію, що він також не співпрацює з Росією.

Які компанії є у списку

Якщо аналізувати обсяги експорту з України до Росії, то дані Державної служби статистики свідчать про те, що він падає.

Від січня до серпня 2018 року в порівнянні з минулим роком, обсяг експорту впав на 6,5%.

Найчастіше Україна експортувала до Росії продукцію хімічної промисловості, метали, машини, обладнання та апаратуру.

До списку потрапили як великі українські компанії, так і представники не великого бізнесу.

Серед «покараних» підприємств є компанії Дмитра Фірташа, Костянтина Жеваго, Віктора Пінчука, Юрія Косюка та Олександра Ярославського.

Найбільше підприємств, що займаються рудою, добривами чи іншою хімічною промисловістю, або ж працюють у сфері агропромисловісті.

Найбільше компаній зі списку спеціалізуються на видобуванні руди залізної, або кольорових металів.

У списку також є філія «Iршанський гірничо-збагачувальний комбінат» публiчного акцiонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», що спеціалізується на видобуванні та збагаченні титанової руди.

Однак, за даними Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб, її роботу припинено ще у 2004 році. Натомість її правонаступником є ПАТ «Юкрейніан кемікал продактс» Дмитра Фірташа.

Пять компаній зі списку займаються виробництвом добрив та азотних сполук.

Серед них черкаський завод ПАТ «Азот», ПАТ «Дніпроазот», ПАТ «Рівнеазот» Дмитра Фірташа, ПАТ «Сумихімпром» та ПРАТ «Хімдивізіон» президента футбольного клубу «Кривбас» Олександра Лівшиця.

Ще пять компаній зі списку займаються виробництвом пластмас. Серед них державне підприємство «Смоли», ТОВ «Еко-втор», кінцевим власником якої є китайські компанії «Оушенблу» (Гонконг), «Грінтек Ко Лімітед» та «Файбер Ворлд Лімітед».

Три компанії зі списку спеціалізуються на виробництві хімічної продукції.

Це дніпровська компанія ТОВ «Арсенал Групп», Калушський ТОВ «Завод ДК Орісіл» та державне підприємство «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні Національної академії наук України».

У списку санкцій також є ТОВ «Глікохім», що спеціалізується на виробництві мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування. Бенефеціаром компанії є Сергій Поляков.

Експорту немає, санкції – є?

У 2016 році Росія запровадила ембарго на продовольчі товари з України.

Забороненими продуктами виявилися свинина, птиця, риба, сири, овочі, фрукти і ягоди.

Хоча експорт риби до Росії повністю припинився ще від літа 2014 року.

Зважаючи на показники експорту м’ясних продуктів з України в Росії, постачання зупинилося у грудні 2015 року.

У той же час, серед тих, хто потрапив під нові санкції опинилися компанії Юрія Косюка «Миронівський хлібопродукт», що займається рослинництвом, птахівництвом і м’яcопереробкою, ПАТ «Український бекон» і ТОВ «Старинська птахофабрика».

Ще одна компанія у «м’ясному списку» – ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит плюс», що входить до групи «АТБ».

У списку є компанія ТОВ «Агропром-технології», основним видом економічної діяльності якої вказано «видовищно-розважальна діяльність».

Кілька компаній представляють фармацефтичну сферу. Наприклад, ТОВ «Бадм» Олександра Дитятковського та Олександра Суходольського і ПАТ «Фармак» Філі Жебровської.

У списку є компанія ТОВ «Карат», яка виробляє килими, або ж медіагрупа ТОВ «Старлайт Медіа» Володимира Бородянського.

«Санкції для психологічного впливу»

Найбільше Україна експортує до Росії металу та виробів з металу (35% експорту).

Відповідно, найбільшими виробниками металу в Україні є компанії Ріната Ахметова та металургійний завод компанії ArcelorMittal у Кривому Розі, які до списку санкцій не ввійшли.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що нові санкції є, скоріше, психологічним тиском для Росії всередині країни та частиною гібридної війни.

Андрій Новак
Андрій Новак

«Російські санкції, які запроваджують зараз, це спроба гібридного впливу на Україну перед виборами. Не думаю, що це буде серйозний вплив на економіку. Це чергова демонстрація сили Росії по відношенню до України для внутрішнього, російського споживача», – каже економіст.

За його словами, оголошення санкцій та їх виконання – різні речі.

«З’являється вплив бізнес-інтересів з обох сторін, а втрачати гроші ніхто не хоче з жодного боку. Тому це більше психологічний тиск, ніж реальна суттєва шкода українській економіці. До списку потрапили ті бізнесмени, які мають хоч якусь зовнішньоекономічну діяльність з російським ринком. А те, що хтось туди потрапив, хтось ні – це лобістські інтереси українських бізнесменів у Кремлі», – вважає Новак.

На думку Новака, компанії Ахметова не потрапили під санкції, оскільки «Росія вважає, що Ахметов нібито свій і не варто його чіпати, тим більше, можливо, його можна буде використати для інших російських ініціатив чи політичних кампанії».

Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Ізет Гданов у коментарі для радіо «Крим.Реалії» звернув увагу на деяку суперечливість списку санкцій Кремля.

«Список – це визнання роботи по деокупації Криму, але сам перелік можна сприймати далеко не однозначно. Є там особи, які навіть не згадують про незаконно окупований Крим, а є такі діячі, які активно працюють на відновлення територіальної цілісності України, які не ввійшли в список. Росія також ввела санкції проти житомирського комбінату, який видобуває ільменітову руду, а це сировина для заводу «Кримський титан». Ільменіт постачається в Крим в обхід санкцій, через офшорні підприємства. Включення комбінату в список можна розцінити як громовідвід», – сказав Гданов.

XS
SM
MD
LG