Доступність посилання

ТОП новини

Провал «YouTube-спецназу»: російські блогери у Криму 


Інформаційний простір Криму істотно змінився після анексії півострова Росією. Українські ЗМІ витіснили прокремлівські телеканали, радіо, газети та сайти. Натомість почався справжній блогерський бум. Десятки любителів онлайн-щоденників із Криму та Росії почали поширювати власний контент, на який є попит.

Наприклад, у Олени Бардівської понад 200 тисяч підписників на YouTube, її перше відео на каналі з'явилося в липні 2015 року. Переважно дівчина розповідає про відпочинок у Криму, але не пропускає російські федеральні проєкти.

Відеоенциклопедія туристичних визначних пам'яток Криму ‒ YouTube-канал «Капитан-Крым». Має понад 82 тисячі підписників, з'явився у 2016 році.

Ці всі блогери ‒ частина інформаційної війни
Олексій Ковжун

Ці блогери ніколи не критикують російську владу, тут ніколи не звучало жодних заяв на захист свободи слова, кримських татар, політв'язнів. Абсолютна більшість таких блогерів приїхали на півострів із сусідньої Росії одразу після анексії.

«Ці всі блогери ‒ частина інформаційної війни. Це такий собі спецназ. І деякі з них «премійовані», як кажуть, путівкою до Криму. Когось відрядили, а хтось «я тут, я тут, можна-можна, я теж хочу, я буду корисним», ‒ розповідає про специфіку медіаексперт і політичний консультант Олексій Ковжун.

«Дуже важко прожити, прям катастрофічно»

Але життя на курорті для декого виявилося не таким вже й сонячним. Наприклад, YouTube-канал «Блог не блогера» та його автор Ян Ларос. У нього понад 80 тисяч підписників. До Криму з Санкт-Петербурга Ян Ларос переїхав взимку 2017 року.

«Вісім годин тому їхали з Пітера, під снігопад, йшов свіжий сніжок хрусткий. А зараз у нас тут пальми... Краса, і ось це відчуття, що ти з зими приїхав ну майже в літо», ‒ хвалився тоді в Ялті автор відеощоденника Ян Ларос.

Блоги Лароса стали таким собі путівником для новоспечених кримчан. Тут все: від того, як потрапити в кримську школу, скористатися медичними послугами і до того, як відсвяткувати 9 травня у Криму.

У Криму Ларос із сім'єю встиг пожити у Севастополі, Сімферополі та Ялті. У травні 2018 року прийшло розчарування ‒ опублікував відео «Чому не варто переїжджати до Криму ‒ п'ять причин».

«На прибуток у 50 тисяч дуже важко прожити, прям катастрофічно. Це економити треба на всьому, економити треба прямо кожну копійку, при тому що заробляти 50 тисяч у Криму ‒ це з галузі фантастики. Тобто, якщо ви знайшли тут роботу за 25 тисяч, вважайте, що ви народилися під щасливою зіркою. Це дуже хороша зарплата за кримськими мірками, але її не вистачить навіть на місячну оплату житла. Ось такий парадокс», ‒ поділився реальністю блогер.

На прибуток у 50 тисяч дуже важко прожити, прям катастрофічно. При тому що заробляти 50 тисяч у Криму ‒ це з галузі фантастики
Ян Ларос

Після цього Ян публікує ще кілька подібних відео. У них він руйнує міфи про комфортний Крим і показує зворотний бік у повсякденному житті: захмарні ціни на житло, низькі зарплати, розбиті дороги, антисанітарія.

«Я намагався завжди слідувати об'єктивному зображенню, одні мене називали «кремлеботом», інші «укропом». І це один з пунктів, який мене страшенно дратує в Криму, тому що ти не можеш висловлювати свою точку зору незалежно від того, позитивна вона чи негативна», ‒ говорить Ян Ларос.

У Криму Ларос із сім'єю прожив два з половиною роки. У травні 2019 року повернувся до Росії, обрав Краснодар. Від коментарів Крим.Реалії Ян відмовився.

«Догралися ми з вами у Криму»

Інший блогер ‒ Олександр Горний, справжнє прізвище ‒ Сергєєв, він москвич, бізнесмен, а в Крим переїхав у 2014 році. На YouTube в Олександра підписників небагато ‒ всього трохи більше 400, але він регулярно публікується на популярному в Росії інформаційному порталі «Эхо Москвы», де у його матеріалів десятки тисяч переглядів.

«У Криму ‒ особливий клімат, і, напевно, саме він сприяв появі цього підвиду авторів. Тож пора вводити в класифікацію блогерської братії новий вид і пити кримське шампанське з цієї нагоди», ‒ пише Горний.

Олександр Горний
Олександр Горний

Крим.Реалії зв'язалися з Олександром через Skype.

«Коли відбувся перехід Криму до Росії, то я, однозначно, захотів бути тут, захотів бути поряд із Кримом. Я приїхав сюди і я не шкодую», ‒ пояснив причину свого переїзду блогер-публіцист.

На одному з перших відео Горного ‒ фіксація протесту кримчан проти забудови узбережжя Коктебеля.

«Ну що, Володимире Володимировичу, догралися ми з вами у Криму, виходить народ і звертається до вас», ‒ зазначив тоді блогер.

Зазвичай Горний «за словом в кишеню не лізе» і в усіх бідах звинувачує підконтрольну Росії місцеву владу. А ось президент Росії Володимир Путін ‒ особа недоторканна, на його адресу лунають лише прохання та звернення.

Восени минулого року через викиди із кислотонакопичувача заводу «Кримський титан» з Армянська евакуювали близько чотирьох тисяч дітей. Блогери, серед них і Горний, тоді підіймали шум і вимагали від кримської влади реакції. Російський глава Криму Сергій Аксенов відреагував особисто, але не приємно.

Ці блогери працюють на українські спецслужби, як правило, ми їх там знаємо
Сергій Аксенов

«Там у мережі сидять 10-15 провокаторів, так званих блогерів, шум там підіймають, нібито громадські активісти... Вони працюють на українські спецслужби, як правило, ці блогери, ми їх там знаємо... Прошу ні на яких блогерів не реагувати», ‒ сказав тоді Аксенов.

Олександр Горний скаржиться: через свій гострий язик став жертвою переслідувань і погроз.

«Перший раз я помітив цю історію, коли три роки тому мені запропонували стати головою Коктебеля... і буквально через день, це було на День міста Феодосії, гуляючи містом, я побачив людей, які мене почали переслідувати, певної зовнішності, і мені довелося тоді від них дуже різко піти», ‒ згадує Горний.

Блогер-публіцист вважає, що «на адресу опозиційних блогерів у Криму» організоване справжнє цькування. За його словами, окрім нього, під ковпаком опинилися відомий у Криму проросійський активіст, борець із пляжними парканами Олександр Таліпов і місцевий проросійський активіст Олександр Юр'єв.

Незручних для влади блогерів критикують у підконтрольних російській владі півострова ЗМІ і не пускають у телеефір.

«У Росії одні з головних людей, які формують громадську думку ‒ це топові блогери. Їх у нашій країні трохи більше ніж 100 осіб, але всі вони, як стверджує Дмитро Таран, жили, виховувалися й починали діяльність за кордоном, де з ними працювали візажисти, стилісти та серед інших спецслужби», ‒ йдеться в сюжеті телеканалу «Крым 24».

«Мене, як громадського активіста проросійського, дуже складно запідозрити в якихось стосунках з СБУ або Держдепом... П'ять років тому я відчував, що я в обоймі, але за п'ять років Міністерство внутрішньої політики та інформації (Криму ‒ КР) примудрилося мене та інших громадських активістів просто маргіналізувати», ‒ зазначає Олександр Горний.

Через тиск і переслідування Горному, за його словами, доводилося тікати до Москви. Зараз він повернувся до Криму, порушена кримінальна справа, Горний у статусі потерпілого, виїжджати із Криму поки не збирається.

«Ніхто тебе не цькуватиме»

Проросійський кримський активіст Ілля Большедворов для своїх публікацій використовує Facebook, позиціонує себе більше як активіст, ніж блогер. До Криму після анексії приїхав з російської Іркутської області. Ілля часто звинувачує місцеву владу в розтраті бюджетних коштів і корупції, кримську владу Большедворов називає узурпованою та бандитською. Каже, що не боїться бути заарештованим за свої висловлювання.

Ілля Большедворов
Ілля Большедворов

«Все залежить від особистості однієї людини, а не від якихось законів, якихось норм. Немає зрозумілих правил. Сергій Валерійович (Аксенов ‒ КР) сьогодні прокинувся ‒ одне говорить, щось обіцяє, завтра ‒ інше. У таких умовах вести бізнес неможливо, люди їдуть», ‒ вважає блогер-активіст.

У підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксенова з Большедворовим відкритий конфлікт. Аксенов подав до суду на блогера за два пости у Facebook, де Большедворов звинувачує Аксенова в земельній корупції, нинішній глава Криму такі звинувачення відкидає.

Большедворов часто виходить на пікети, поліція складає на нього протоколи, іноді затримує. Однак публіцист не вважає, що в Криму організоване цькування проросійських блогерів.

«Сказати, що там прямо цькування якесь, я не можу, в принципі, якщо ти там просто проросійський якийсь блогер і вболіваєш за долю Криму, як частина Росії, ніхто тебе цькувати не буде... Просто є різний погляд на те, що таке проросійський блогер... Завжди поливають нас помиями, ще щось, всюди, напевно, так», ‒ вважає блогер-активіст і повторює за Яном Ларосом, що «виїжджати з Криму не збирається... поки що».

«Найгірше, що є в Росії»

Медійник і політичний консультант Олексій Ковжун висловлює думку, чому окрилені «російською весною» блогери розчарувалися і стали незручними для кримської влади.

«За цим щастям: «Російська весна, Росія, Наші! Нехай хоч каміння з неба падає». Після цієї ейфорії, після сп'яніння зазвичай настає похмілля. Голова болить, хочеться пити, хочеться померти! Виявилося, що Крим увібрав у себе найгірше, що є в Росії на експорт. А коли ще з Криму почали робити непотоплюваний авіаносець, а не курорт...» ‒ говорить Ковжун.

Блогери, які приїхали до Криму після анексії, залежать від реакції влади й розділені на два табори: лояльні та неугодні. Лояльні фінансуються владою, мають комфортні умови роботи, вони майже не говорять про політику. Неугодних, навіть якщо вони проросійські, не пускають на телебачення, деяких переслідують, їм погрожують.

XS
SM
MD
LG