«Головна причина ‒ нехлюйство»: що згубило підводний човен і док у Севастополі

В анексованому Севастополі відбуксирували до причалу раніше затонулий разом із плавучим доком ПД-14 підводний човен Б-380, повідомив тимчасово виконувач обов'язків російського губернатора міста Михайло Развожаєв.

Раніше у відділі інформаційного забезпечення Чорноморського флоту Росії повідомили, що ці одиниці були виведені зі складу флоту й підлягали утилізації. Про те, що стоїть за цією аварією, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер розповів Крим.Реалії, наскільки небезпечна аварія в Севастополі та чим вона може бути викликана.

‒ Загалом все зрозуміло: старе все, проіржавіле. Мабуть, була розгерметизація плавдоку, він і затонув. Повідомляють, що він ліг на дно, але оскільки там неглибоко, його частина, яка виступає, стирчить над водою ‒ дві високі стіни, рубка, крани. Його, напевно, поріжуть на брухт ‒ більше з ним робити нічого, так само, як і з підводним човном. Там, щоправда, може бути вилив дизельного палива, тому що на плавучому доці потужні двигуни. Там поставили про всяк випадок бонову огорожу. Але це не танкер затонув, нічого катастрофічного не видно, просто буде якийсь збиток. Подібне постійно відбувається як у Росії, так і в інших пострадянських країнах, де просто кидають щось і воно валяється. Тут човен і док належали Чорноморському флоту, і це нехлюйство, якщо чесно. Грошей немає, стирчить, та й чорт з ним ‒ будуть розбиратися, тільки якщо потоне.

Український військовий журналіст, ексспікер Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов не виключає, що Росія може використовувати цю аварію в політичних цілях.

‒ Я хочу почути версію Слідчого комітету Росії: не виключено, що й тут росіяни шукатимуть «український слід». Як на мене, головна причина ‒ нехлюйство. Останнім часом з кораблями, що стоять на ремонті, регулярно трапляються події. Я б зробив ставку на людський фактор. Що стосується українських кораблів у Донузлаві, вимоги до ремонту та обслуговування такого типу техніки дуже жорсткі й у плані регламенту проведення робіт, і їх періодичності, й у плані залучення фахівців. Безумовно, після п'яти років, упродовж яких наші кораблі перебувають у полоні в російської окупаційної влади в Криму, їх технічний стан є критичним. Чи є сенс згодом вкладати в них кошти в разі повернення, питання дискусійне.

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», колишній експерт центру «Номос» у Севастополі Павло Лакійчук стверджує, що із затонулим підводним човном була пов'язана стара корупційна схема на Чорноморському флоті.

‒ Човен Б-380 ще здавна на Чорноморському флоті називали «сицилійською пральнею». З подачі екскомандувача Військово-морських сил Ігоря Касатонова була запущена схема відмивання бюджетних грошей на ремонт і підтримання кораблів у бойовій готовності. Від 60% до 70% бюджету на судноремонт ішло лише на дві одиниці: великий протичовновий корабель «Очаков», який «ремонтувався» 25 років, і цей «Горьковский комсомолец». І док був старий, нікому не потрібний, і човен був нікому не потрібний. Завжди можна було сказати: «Як експлуатується док?» ‒ «Біля нього стоїть човен». «Як експлуатується човен?» ‒ «Він стоїть у доці». У результаті настала точка неповернення, і ніхто не знав, що з цим робити. Решта командування намагалося протриматися, щоб не при ньому вони потонули.

У коментарі виданню URA.ru колишній командувач Чорноморського флоту Росії, адмірал Володимир Комоєдов розкритикував нинішнє керівництво флоту:

«Одним словом, це бардак, тому що такого не повинно відбуватися ніколи ‒ незалежно ні від дня тижня і ні від того, списаний об'єкт чи ні. Люди, які стежать за всім цим, зобов'язані спостерігати за кожним об'єктом, тим більше якщо йдеться про плавдок. Причому це не залежить від того, в якому стані він є, тому що навіть списаний плавдок здатний підняти підводний човен».

Павло Лакійчук розповідає свою версію того, чому в Севастополі затонули човен і док.

‒ Це не тільки недбалість, але жадібність і злодійство. Десь у 2012-2013 роках ухвалили рішення вивести човен зі складу флоту, тому що програму на його так звану модернізацію прикрили, і відмивати гроші таким чином стало складно. Від шефства над ним відмовився Нижній Новгород ‒ це інша історія відмивання грошей через шефські зв'язки, придумана тодішнім мером Москви Юрієм Лужковим. Док теж списували, але вийшло так, що для його утилізації треба було вивести човен. Щоб утилізувати човен, потрібно було затопити док, але якщо це зробити, він вже ніколи не підніметься. Таке собі зачароване коло... Загалом в судноремонтній сфері російського флоту дуже часто порушуються правила техніки безпеки. В результаті відбуваються затоплення, займання, загибель особового складу та працівників.

(Текст підготував Владислав Ленцев)