Доступність посилання

ТОП новини

Як в Україні відреагували на визнання Сенатом США Голодомору «геноцидом українського народу»

Жертва голоду. Репродукція. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 роки. ЦДКФФА України імені С. Пшеничного
Жертва голоду. Репродукція. Місце і дата зйомки: УССР, 1932-1933 роки. ЦДКФФА України імені С. Пшеничного

Через тридцять років після того, як Комісія Конгресу США щодо голоду 1932-33 років в Україні під керівництвом Джеймса Мейса опублікувала зібрані нею розповіді свідків та матеріали, Сенат США визнав Голодомор «геноцидом українського народу». Що це означає для України?

Президент України Петро Порошенко привітав ухвалення Сенатом США резолюції про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. На своїй сторінці у Twitter Порошенко відзначив, що це «ще один вагомий результат посилення українсько-американського стратегічного партнерства» і закликав «країни ЄС та міжнародні організації наслідувати приклад США»

​Володимир Василенко, суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії (2001–2005 роки), представник України у Раді ООН із прав людини (2006–2010 роки), автор правової оцінки Закону про Голодомор:

Володимир Василенко, правник-міжнародник, надзвичайний та повноважний посол України, професор. Київ, вересень 2017 року
Володимир Василенко, правник-міжнародник, надзвичайний та повноважний посол України, професор. Київ, вересень 2017 року

– Я дуже позитивно оцінюю таке рішення Сенату США. По суті Сенат підтримав позицію Комісії Джеймса Мейса, яка ще кілька десятиліть тому дійшла такого висновку, що голод 1932–33 років був штучно організований сталінською владою, що це був геноцид.

Це може створити умови для розгляду цього питання на рівні Організації Об’єднаних Націй
Володимир Василенко

Визнання Сенатом США факту геноциду проти українців є потужним сигналом для інших країн і народів. Вони можуть так само розглянути усі факти про ті події і ухвалити свої рішення. Ухвалення цієї резолюції американським Сенатом може стати каталізатором для подібних рішень інших держав.

Якщо таких рішень буде багато, якщо набереться необхідна «критична маса», то це може створити умови для розгляду цього питання на рівні Організації Об’єднаних Націй. І, можливо, й сама ООН колись ухвалить відповідну резолюцію.

Не думаю, що рішення Сенату США може мати якісь правові наслідки для Росії, адже мова іде про іншу державу і минуле. Проте, ставлення теперішньої російської влади до визнання самого факту Голодомору і повне несприйняття оцінки голоду 1932–33 років як цілеспрямованого геноциду, виводить сучасну Росію із кола цивілізованих держав.

Геноцид проти українців – це помста Сталіна за спротив (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:18 0:00
Завантажити на комп'ютер

Що ж до самої України, то нагадаю, що 28 листопада 2006 року був ухвалений Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», який офіційно визнає Голодомор «актом геноциду українського народу».

Важливо, щоб прийшов час, коли усі громадяни України визнають, що комуністичний режим вчинив акт геноциду проти українців. Це важливо для зміцнення ідентичності українців, для зміцнення безпеки України і для її майбутнього.

Наталя Дзюбенко-Мейс, дружина Джеймса Мейса, письменниця:

– Добра звістка. Був би для Джеймса сьогодні великий день. Для мене важливо, що в документі оцінена праця Джеймса Мейса, хай без його імені, але саме доповідь, написана Джеймсом для Конгресу, стала підґрунтям цій ухвалі Сенату США.

Книга Джеймса Мейса «Україна: матеріалізація привидів», 2016 рік
Книга Джеймса Мейса «Україна: матеріалізація привидів», 2016 рік

Дуже жаль, що Мейс не дожив до цього дня. Тридцять років. Стільки жертв, праці, людського болю, аби з’явився цей документ.

Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам’яті:

Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам'яті. Київ, травень 2018 року
Володимир В'ятрович, директор Українського інституту національної пам'яті. Київ, травень 2018 року

​– Це важливий крок у донесенні правди світові про одну з найбільших трагедій історії. США як країна з давніми демократичними традиціями розуміє важливість засудження та належної правової і політичної оцінки злочинів тоталітарних режимів.

Голодомор. Україна пам‘ятає! Світ визнає!

Давайте подякуємо тим, завдяки кому стало можливим нинішнє рішення сенату США про визнання Голодомору геноцидом. Тим, хто розповідали американцям і світові правду про Голодомор – Джеймсу Мейсу, Роберту Конквесту, Норману Наймарку, Тімоті Снайдеру та Енн Епплбом.

Донецьке село Удачне та Голодомор 1932–33 років у фотографіях Марка Залізняка

Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
1/26 Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Садиба селянина Залізняка М. Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
2/26 Садиба селянина Залізняка М. Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Обмолот зернових у дворі куркуля Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
3/26 Обмолот зернових у дворі куркуля Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930–1933 роки
4/26 Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930–1933 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
5/26 Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
6/26 Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
7/26 Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
8/26 Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
9/26 Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
10/26 Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
11/26 Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного, с. Удачне Гришинського району Донецької області, отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
12/26 Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного, с. Удачне Гришинського району Донецької області, отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930–1933 роки
13/26 Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930–1933 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930–1932 роки
14/26 Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930–1932 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-і роки
15/26 Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Червоноармійський район Донецької області, 1930-і роки
16/26 Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Червоноармійський район Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Похорон сільського активіста в селі Сергіївка Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
17/26 Похорон сільського активіста в селі Сергіївка Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селяни села Удачне Донецької області з конфіскованими колоссям біля сільради, 1932 рік
18/26 Селяни села Удачне Донецької області з конфіскованими колоссям біля сільради, 1932 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Видача продуктів колгоспникам на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного Донецької області, 1933 рік
19/26 Видача продуктів колгоспникам на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
20/26 Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
21/26 Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Збір мерзлої картоплі в полі колгоспу імені Д. Бєдного у селі Удачне Донецької області, 1933 рік
22/26 Збір мерзлої картоплі в полі колгоспу імені Д. Бєдного у селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Бригадний двір в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
23/26 Бригадний двір в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
24/26 Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
25/26 Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулення селянина у селі Удачне Донецької області Маслюка Павла, 1934 рік
26/26 Розкуркулення селянина у селі Удачне Донецької області Маслюка Павла, 1934 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Previous slide
Next slide

Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху:

Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху
Ярина Ясиневич, керівник програм Центру досліджень визвольного руху

– Це вагомий наслідок зусиль багатьох поколінь українців із розслідування, викриття та донесення фактів про Голодомор. Ключове завдання цієї роботи не лише розповісти про біль мільйонів невинних людей, біль нашого народу. Україна певна, якщо вільний світ знатиме про масштаби, жорстокість і цинізм злочину Голодомору – штучного голоду, організованого комуністичним режимом – це буде пересторогою народам у політичному виборі. Пересторогою країнам у побудові відносин із авторитарними лідерами. І насамперед тими, хто бере за взірець організаторів Голодомору.

Багато Сталіна і мало ветеранів – російський День перемоги в Криму | Крим.Реалії ТБ (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:26:04 0:00
Завантажити на комп'ютер

Ми пам'ятаємо. І ми досить сильні, щоб говорити вголос і захищати свої кордони.

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроєктів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проєкту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер і продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проєкту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна і кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

This item is part of
XS
SM
MD
LG