Севастополь: анексія військових музеїв?

Три севастопольських військових музеї російська влада міста передає у підпорядкування Центральному військово-морському музею в Санкт-Петербурзі. Офіційна версія ‒ для покращення їх розвитку та фінансування. При цьому до 2014 року два з цих музеї ‒ музей «Михайлівська батарея» та Військово-морський музейний комплекс «Балаклава» ‒ входили до складу Центрального музею Збройних сил України, були захоплені та привласнені Росією разом з іншими українськими військовими об'єктами на півострові.

Музей Чорноморського флоту та Музей фортифікаційних споруд у Севастополі, які перебувають у віданні Чорноморського флоту Росії, до кінця року увійдуть до складу Центрального військово-морського музею (ЦВММ) імені Петра Великого в Санкт-Петербурзі. Про це повідомив директор ЦВММ Руслан Нехай.

«Повністю всі необхідні розрахунки і додаткові документи ми надали. Наразі триває пошук штату», ‒ сказав він. Директор ЦВММ пояснив, що в листопаді 2019 року на колегії російського Міністерства оборони «міністром оборони було ухвалене конкретне рішення щодо цього питання і позначений термін його виконання ‒ 31 грудня цього року».

Дотаційний музей Чорноморського флоту Росії

Про передачу севастопольських музеїв Санкт-Петербургу говорили ще рік тому. У січні 2019 го той же Руслан Нехай відзначав, що передача музеїв може відбутися до кінця року. За його словами, сьогоднішній статус «музею при військовій частині» дуже обмежує Музей флоту в розвитку та фінансуванні.

«Річ у тім, що Військово-історичний музей Чорноморського флоту не має статусу культурно-дозвільного закладу та є об'єктом Міністерства оборони. Перебуваючи в певних межах, музей не має свого податкового рахунку і не може функціонувати як юридична особа. Установа може заробляти мільйони рублів, але має віддавати гроші в бюджет Міністерства оборони, отримуючи назад мінімум», ‒ пояснив він.

Музей Чорноморського флоту був відкритий у 1869 році і спочатку зображав у своїй експозиції історію Кримської війни, але з часом став музеєм історії флоту. Розташований на центральній вулиці Севастополя ‒ Катерининській (нині вулиця Леніна) ‒ у 1895 році музей отримав нову будівлю, збудовану за проєктом архітектора Олександра Кочетова. Вона була зруйнована під час Другої світової війни, але до 1948 року відновлена.

Музей Чорноморського флоту завжди був у підпорядкуванні військового відомства, а за часів СРСР його експозиція розташовувалася також і в храмі Архистратига Михаїла, розташованому по сусідству. З 2002 року в церкві знову почали проводити богослужіння, а музей забрав звідти свої експонати.

Зараз експозиція музею налічує понад 30 тисяч експонатів, велика частина яких зберігається на складі. Місцеві ЗМІ повідомляли, що зарплатня пересічних співробітників музею становить всього 6-8 тисяч рублів плюс премія і надбавка «за вислугу років».

Розповідаючи про передачу севастопольських музеїв до складу ЦВММ, Руслан Нехай також зазначив, що це передбачає зміну їх статусу. «Зараз це казенні установи, а у нас вони увійдуть до складу бюджетної установи (ЦВММ ‒ авт.). Зараз вони живуть тільки на держдотації, тобто скільки б вони не заробляли, від цього не залежить ні розвиток музею, ні зарплата співробітників. Коли вони увійдуть у наш склад, гроші, які вони будуть заробляти, підуть вже на розвиток цих музеїв», ‒ пояснив він.

Анексовані музеї

Якщо з музеєм Чорноморського флоту все зрозуміло ‒ він завжди до цього флоту належав і при розділі в 1996 році відійшов Росії, то з так званим Музеєм фортифікаційних споруд все інакше. До його складу входять Балаклавський підземний музейний комплекс і музейний комплекс «Михайлівська батарея», розташований у Севастопольській бухті. Обидва ці об'єкти були привласнені Росією після анексії українського півострова у 2014 році.

Музей у Балаклаві є підземним комплексом секретних військових об'єктів періоду «холодної війни». Підземна база підводних човнів у Балаклаві ‒ об'єкт 825 ГТС ‒ була секретним стратегічним військовим об'єктом СРСР. Споруда протиатомного захисту першої категорії була вирубана у скелі для укриття, ремонту та обслуговування підводних човнів, а також для зберігання боєприпасів. Будувалася підземна база в період з 1953 до 1961 року. Саме завдяки їй туристична та рибальська Балаклава стала закритим містом, куди був заборонений в'їзд не тільки іноземцям, але й радянським громадянам, які не мають балаклавської прописки.

У підземному каналі, довжина якого становить 602 метри, могли одночасно розміститися сім підводних човнів 613-го і 633-го проєктів. Загальна площа підземних споруд ‒ 9600 квадратних метрів. Об'єкт має два входи-виходи, один з яких розташований біля входу в Балаклавську бухту, інший ‒ безпосередньо в бухті.

Після розпаду СРСР стратегічна цінність об'єкта була втрачена, в 1993 році він був закритий і фактично не охоронявся. Почалося розграбування підземного заводу, конструкції різали на метал і вивозили вантажівками. Тільки у 2000 році колишній об'єкт 825 ГТС був переданий у відання Військово-морських сил України.

Комплекс долучили до складу Музею Військово-морських сил України, а відкриття військово-морського музейного комплексу «Балаклава» відбулося 1 червня 2003 року. Зараз до складу музею входять підземна частина заводу, арсенал, а також морський причал і кілька будівель. Для огляду доступні зони навколо штучного каналу, який перетинає гору наскрізь, кілька цехів заводу та арсенал, де зберігалися торпеди та ядерні боєголовки.

Керівництво російського музею фортифікаційних споруд планує створення підводної експозиції в каналі заводу, осушення сухого доку та установку в ньому списаного підводного човна. Також музейники хочуть відновити приміщення заводу й мінно-торпедну частину, створити в них експозиції, присвячені періоду «холодної війни», історії військово-морської бази та підземного заводу.

Аналогічна історія після 2014 року музею «Михайлівська батарея».

Сама Михайлівська берегова батарея, також звана Михайлівським равеліном, була збудована у 1846 році як одна з 10 фортифікаційних споруд на узбережжі Севастополя. Вона названа на честь великого князя Михайла Миколайовича, сина царя Миколи I.

Під час Кримської війни участі в бойових діях не брала, оскільки розташована в глибині Севастопольської бухти, на її північній стороні. Пізніше приміщення батареї використовувалися як складські, потім ‒ як казарми Севастопольської кріпосної артилерії.

Під час Другої світової батарея була одним з чотирьох опорних пунктів Північної сторони. У післявоєнний період у казематах Михайлівської батареї розміщувався склад шкіперського майна. Згідно з ухваленими в 1997 році російсько-українськими угодами про параметри поділу Чорноморського флоту, 2977-й склад шкіперського майна увійшов до складу Військово-морських сил України.

Після передачі Україні на Михайлівській батареї розгорнулися реставраційні роботи, і в 2010 році після реставраційних робіт там відкрився музей, основна частина експозиції якого присвячена Кримській війні 1853-1856 років. Безліч експонатів належать приватній колекції «Музею Шереметьєвих». Російська влада у 2014 році внесла Михайлівську батарею до складу створеного Військово-історичного музею фортифікаційних споруд.

На госпрозрахунок!

Основна мета передачі севастопольських музеїв до складу ЦВММ, за словами Руслана Нехая, ‒ набуття можливості заробляти гроші, які можна витрачати, зокрема і на розвиток музеїв.

При цьому сам Центральний військово-морський музей перебуває в підпорядкуванні Міністерства оборони Росії і зараз має шість філій: крейсер «Аврора», Кронштадтська фортеця, підводний човен Д-2 «Доброволець» (на Василівському острові в Санкт-Петербурзі, музей «Дорога життя» (на озері Ладога), музей Балтійського флоту в Балтійську та крейсер «Михайло Кутузов» у Новоросійську.

Без сумніву, за винятком Кронштадтської фортеці, інші філії, як то кажуть, і поруч не стояли з підземним музеєм у Балаклаві або Михайлівською батареєю. Отримавши ці ласі об'єкти, ЦВММ зможе значно збільшити потік фінансування з держбюджету. А горезвісне «заробляння грошей» ‒ лише прийнятне пояснення для ЗМІ. Зрештою, змінити статус севастопольських музеїв можна було і без їх введення до складу центрального музею.

До речі, наразі в Севастополі тривають роботи з музеєфікації сторожового корабля Чорноморського флоту Росії «Сметливий», раніше виведеного з бойового складу Військово-морського флоту Росії. Як розповів місяць тому представник у Раді Федерації Росії з Севастополя Валерій Куликов, корабель може стати музеєм вже до липня нинішнього року.

Можна не сумніватися, що «Сметливий» теж стане філією музею з Санкт-Петербурга.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції